Рішення № 92784008, 11.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2020 року м. Рівне № 460/6360/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Новозайм-ОСТ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» (далі – позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі – відповідач 1), Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – відповідач 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення № 1466858/39036935 від 25.02.2020 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 20.12.2019; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 20.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» у Єдиному реєстрі податкових накладних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» уклали договір про впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами № 750 від 30 серпня 2019 року та договір поставки № 892 від 12 грудня 2019 року. На виконання умов договору поставки, позивачем сформовано та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 20.12.2019 № 7. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на її відповідність вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН. Позивачем надані контролюючому органу усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Проте, такі документи не взяті до уваги та прийнято рішення № 1466858/39036935 від 25.02.2020 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної в ЄРПН. Вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідачі подали спільний відзив на позовну заяву в якій стверджують, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 20.12.2019 є обґрунтованим, а отже правомірним, оскільки у ньому чітко зазначено яких документів не подано товариством. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач відповідь на відзив не подав.

04.09.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.10.2020 від відповідачів надійшов спільний відзив на позов, у якому заявлено клопотання про розгляд справи за їх участі.

07.10.2020 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідачів.

Повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» є юридичною особою приватного права, створене в грудні 2013 року.

Основним видом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води, та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.50), в рамках вказаної діяльності надаються послуги з підключення, перероблення, технічне обслуговування та ремонт у будівлях або спорудах опалювальних систем (печей, котлів), устаткування для вентиляції та кондиціювання повітря, трубопроводів для подачі пари та інше.

Іншими профілюючими видами діяльності підприємства є установлення та монтаж машин і устаткування (КВЕД 33.20) та надання інших допоміжних комерційних послуг (КВЕД 82.99).

30 серпня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» укладено договір про впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами № 750 від (далі - Договір №750) та договір поставки № 892 від 12 грудня 2019 року (далі - Договір поставки № 892).

За умовами підпункту 1.1. пункту 1 Договору № 750, виконавець зобов`язався своїми силами та на свій ризик виконати роботи з впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами (надалі АСУТП) подрібнення зерна, приготування замісу, розварювання і оцукрення сусла продуктивністю 2500дал/добу в умовах Дубов`язівського МПД ДП «Укрспирт».

Замовник в свою чергу зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи і поставлене обладнання АСУТП, сплатити їх вартість на умовах та в термін (строк) обумовлений цим Договором.

Підпунктом 1.3. Договору №750 передбачено, що роботами, що виконуються виконавцем на умовах цього Договору є:

- виконання комплексу інжинірингових робіт;

- розробка робочої документації технічного забезпечення;

- розробка проекту та прикладного програмного забезпечення PLC і SCADA;

- поставка обладнання та матеріалів для АСУТП;

- монтаж та пусконалагоджувальні роботи АСУТП;

- гарантійне обслуговування.

Підпунктом 1.4. пункту 1 Договору №750, визначено, що склад та обсяги Робіт, що є предметом Договору, визначаються Технічним завданням та Специфікацією.

Місцем виконання робіт сторонами Договору № 750 визначено Дубов`язівське МДП ДП «Укрспирт», що знаходиться за адресою: 41655, Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов`язівка, вул. Петра Лусти, 38 (підпункт 1.5. пункту 1 Договору № 750).

Відповідно до підпункту 2.1 Договору, загальна сума цього Договору визначається загальною ціною Робіт відповідно до Специфікації робіт (Додаток № 2) і загальною ціною обладнання АСУТП відповідно до Специфікації обладнання (Додаток № 3) і становить 1014000грн, в тому числі ПДВ 20% - 169000грн.

Згідно підпункту 2.2. Договору, загальна ціна Робіт становить 393606,76грн, в тому числі ПДВ 20% - 65601,13грн. Ціни на виконувані роботи зазначені в Специфікації робіт (Додаток № 2).

Відповідно до підпункту 2.3. Договору, загальна ціна обладнання, що поставляється, становить: 620393,24грн, в тому числі ПДВ 20% - 103398,87грн. Ціни на поставлене обладнання зазначені в Специфікації обладнання (Додаток № 3).

Згідно підпункту 2.4. Договору, ціни на обладнання, що поставляється, погоджені сторонами, включають вартість пакування, тари і доставки обладнання до складу Замовника, який знаходиться за адресою: 41655 Сумська обл. Конотопський район, смт. Дубов`язівка, вул. Петра Лусти, 38.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору № 750 від 30.08.2019, що має назву Специфікація робіт по АСУТП, ТОВ «Новозайм-ОСТ» та ДП «Укрспирт» погоджені найменування, зміст етапів робіт та їх вартість.

Згідно Додатку № 3, до Договору № 750 від 30.08.2019, ТОВ «Новозайм- ОСТ» та ДП «Укрспирт» погоджена поставка Товару.

Щодо договору поставки № 892 від 12 грудня 2019 року.

За умовами підпункту 1.1 Договору поставки № 892, продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця обладнання для впровадження термоферментативної обробки крохмалевмісної сировини на Дубов`язівському МПД ДП «Укрспирт», а покупець прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного договору.

Підпунктом 1.2. Договору поставки № 892 передбачено, що найменування (асортимент), кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару, що підлягає поставці визначається сторонами у специфікаціях, що є Додатками до цього Договору та становлять невід`ємну частину цього договору.

Згідно підпункту 3.1 Договору, загальна сума Договору становить 243540грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього 292248грн з ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у відповідних специфікаціях, що є додатками до цього Договору. Остаточна загальна сума Договору складається з суми вартості товару поставленого на умовах цього Договору протягом строку його дії.

За змістом підпункту 3.2 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з фактичної дати отримання товару Покупцем, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця про прийняття товару на відповідній накладній.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору поставки № 892 від 12.12.2019 р., складаного 12.12.2019, що має назву Специфікація, ТОВ «Новозайм-ОСТ» та ДП «Укрспирт» погоджена поставка товару та такий товар поставлений згідно підписаної сторонами видаткової накладної № 6Д від 20.12.2019.

На виконання вимог податкового законодавства позивачем 14.01.2020 складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 20.12.2019 № 7 для реєстрації в Єдиному реєстрі іншому реєстрі податкових накладних (далі - ЄДРПН).

14.01.2020 відповідачем 2 надіслано квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена, та вказано, що відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.12.2019 № 7 в ЄДРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН.

У зв`язку з чим, позивачем були надані письмові пояснення та копії документів в кількості 122арк. на підтвердження факту поставки товару по податковій накладній № 7 від 20.12.2019.

25.02.2020 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1466858/39036935 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з яким підстави для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

Вважаючи наведене рішення контролюючого органу протиправними, товариство звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 20.12.2019 № 7 для реєстрації в ЄДРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України).

Так, на виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 117, в редакції, чинній на момент реєстрації позивачем податкової накладної в ЄДРПН).

За правилами пункту 3 Порядку № 117, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм- найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Згідно із положеннями Критеріїв ризиковості платника податку, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби України (далі – ДФС);

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби»;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 – 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

В той же час, матеріалами справи стверджується, що 29.05.2020 відповідачем 2 прийнято рішення № 12620 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За правилами пунктів 12, 13 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 18-20 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі змісту квитанції від 14.01.2020 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції від 14.01.2020 про зупинення реєстрації ПН, даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений, як не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з вказівкою про те, що такі податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Слід зазначити, що у пункті 14 Порядку № 117 (в редакції, чинній на момент винесення вищевказаних квитанцій), регламентовано, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Пунктами 18-21 Порядку № 117, передбачено наступне: письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як встановлено судом, податкова накладна від 20.12.2019 № 7 сформована позивачем на суму ПДВ 20660,17грн, що повністю узгоджується з умовами договору поставки та видаткової накладної № 6Д від 20.12.2019.

Проте, комісією Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 25.02.2020 № 1466858/39036935 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 № 7 з посиланням на те, що платником податку не подано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

З даного приводу суд повторює, що за змістом підпункту 3.2 Договору поставки № 892, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з фактичної дати отримання товару Покупцем, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця про прийняття товару на відповідній накладній. Товар був поставлений 20.12.2019, отже станом на час подання податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН 14.01.2020, строк розрахунків ще не сплив, тому позивач не міг подати розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, які б свідчили про отримання коштів від покупця. А з приводу документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, то позивач надав пояснення та документи на їх підтвердження про те, що товар придбавався у інших контрагентів. В той же час, слід звернути увагу на те, що відповідач не навів жодних обґрунтованих доводів про те, що товар, який постачався позивачем та зазначений у податковій накладній № 7 від 20.12.2019 має обов`язково мати декларації про відповідність чи паспорти якості, чи сертифікати відповідності.

За наведених обставин, оскаржуване рішення від 25.02.2020 № 1466858/39036935 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 № 7 в ЄРПН, є протиправним та належить до скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 20.12.2019 № 7 в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 10 часини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з пунктом 28 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Тобто, Порядком № 117 передбачено випадок коли податкові накладні реєструється в ЄРПН – набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, дана норма містить припис, що податкові накладні реєструється у день настання події – набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Тобто, навіть за умови визнання судом протиправним рішення фіскального органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, такі податкові накладні підлягатимуть реєстрації у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. Отже, у даному випадку матиме місце значний проміжок часу між датою, коли податкові накладні повинні були б бути зареєстровані (оскільки судом визнано протиправною відмову в реєстрації), та датою коли рішення суду набуде законної сили.

Разом з тим, відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, Порядок № 117 визначає день реєстрації ПН – день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; а Порядок № 1246 визначає два варіанти: день реєстрації ПН – день набрання законної сили рішенням суду, або день – зазначений в такому рішенні.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 1 провести реєстрацію податкової накладної від 20.12.2019 № 7 в ЄРПН у день її подання платником податків.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року (скарга № 10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні: будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28– 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2020 № 1466858/39036935 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 20.12.2019 № 7 в ЄРПН.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну від 20.12.2019 № 7 в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі «Обермейєр проти Австрії»; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі «Гранд Стівенс проти Італії»).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області, оскільки саме рішення останнього призвели до виникнення порушення права позивача та зумовило звернення з позовом до суду, в той час як ДПС України у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкових накладних. Сума судового збору сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 02.07.2020 № 156, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 лютого 2020 року № 1466858/39036935 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» № 7 від 20 грудня 2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» від 20 грудня 2019 року № 7 днем її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 2102грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженої відповідальністю "Новозайм-ОСТ" (35301, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Шпанів, вул. Заводська, 18; ЄДРПОУ 39036935);

2) відповідач 1 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393);

3) відповідач 2 - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).

Суддя Т.О. Комшелюк