Рішення № 92784002, 11.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2020 р. м. Рівне №460/7387/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Н.З. Минько та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про присудження витрат на правову дпомогу у справі за позовом

ОСОБА_1 доРівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про винесення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 позов ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, задоволено повністю. Визнано протиправними дії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру його пенсії. Зобов`язано Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

При цьому, 09.11.2020 позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з понесенням судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Ухвалою від 10.11.2020 зазначене питання призначене до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2020.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд відповідного питання без його участі а також відзив, в якому міститься прохання про відмову у задоволення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу враховуючи складеність справи та ціну позовних вимог, а також неспівмірність витрат на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи та письмові доводи сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві позивач зазначав про орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, а 09.11.2020 стороною позивача за правилами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, подано клопотання про присудження на користь позивача судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу. До клопотання долучено: договір про надання правової допомоги від 30.09.2020; додаткова угода №1 до договору від 30.09.2020, якою визначено розмір гонорару: за правовий аналіз наданих матеріалів і консультування - 300 грн. за 1 год. роботи адвоката; за складання тексту адміністративного позову - 1300 грн. за позовну заяву; додаток №2 - акт приймання-передачі послуг від 01.10.2020 на загальну суму 1600 грн. і рахунок на цю суму; додаткова угода №2 від 21.10.2020 до договору від 30.09.2020, якою визначено розмір гонорару за складання тексту відповіді на пояснення, надані третьою особою - 900 грн.; додаток №4 - акт приймання-передачі послуг від 21.10.2020 на загальну суму 900 грн. і рахунок на цю суму. Таким чином загальна сума витрат на правову допомогу визначена на рівні 2500 грн.

Дослідивши вказані докази, суд приходить до висновку, що заяву позивача необхідно задовольнити частково.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Долученими до справи документами позивачем доведено факт надання адвокатом Боржецьким О.Л. правничої допомоги у суді першої інстанції.

Однак, суд не може погодитися із його розміром, позаяк справа №460/7387/20 є не лише справою незначної складності, а й типовою справою, з огляду на зразкове рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19.

З огляду на вказане суд вважає, що розрахунок вартості витрат на правову допомогу не є співмірним ні з часом, витраченим адвокатом на супроводження справи, ні з самою складністю справи.

За наведеного, суд приходить до висновку, що присудженню позивачу підлягають витрати на правову допомогу, обґрунтована сума яких складає: 1000 грн. В решті - слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08060817, вулиця Грабник, 4, місто Рівне, 33023) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 1000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено 11.11.2020.

Суддя Н.В. Друзенко