Рішення № 92779999, 09.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7517/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

10.08.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся із заявою 06 липня 2020 року до військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій обґрунтував свої вимоги щодо отримання відповідних довідок з боку відповідача та подання їх до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеської області щодо перерахунку своєї пенсії відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2019 року по адміністративній справі № 640/20875/18, де визнано протиправним та не чинним пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" щодо внесення змін до пункту 4 Постанови КМУ № 704, який було викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.».

Як зазначено у позові, у зв`язку із набранням законної сили судових рішень у справах № 640/20875/18 та № 826/6453/18, якими були визнані протиправним та нечинним пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо внесення змін до пункту 4 Постанови КМУ № 704, який було викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» відмова Одеського обласного військового комісаріату у підготовці та надані до ГУ ПФУ в Одеської області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення встановленого законом на 01.01.2018 р. та відповідно на 01.01.2019 р. й на 01.01.2020 р., у зв`язку з тим, що Урядом не приведено у відповідність підзаконні нормативно-правові акти є протиправною і такою, що порушує вимоги статей 3, 8, 9, 19, 22, 24, 46, 58, 124 Конституції України, пенсійне законодавство України, Закон України від 06.09.2012 №5207-УІ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та гарантоване статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 і надано позивачу строк для усунення недоліків.

У вказаній ухвалі суддею роз`яснено, що виявлені недоліки мали бути усунені шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням прізвища, імені та по батькові військового комісара Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з копією для відповідача).

20.08.2020 року до суду від позивача надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2020 року.

01.09.2020 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

У вказаній заяві позивач зазначає, що відповідачем по даній справі є Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Також, у вказаних уточненнях позовних вимог ОСОБА_1 просить суд:

1) визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого законом на 01.01.2018 року та відповідно на 01.01.2019 року й на 01.01.2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

2) визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019 та 2020 роки на підставі визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням тільки прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 років, а не 50% від мінімальної заробітної плати;

3) зобов`язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оформити та надати нові довідки до Головного управління Пенсійного фонду України з Одеської області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 р., на 01.01.2019 р., на 01.01.2020 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти та надіслати 3 копії цих довідок ОСОБА_1 рекомендованим листом.

Ухвалою від 07.09.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою судом вирішено проводити розгляд справи в порядку, визначеному ст.262 КАС України.

24.09.2020 року (вх.№3868/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

01.10.2020 року (вх.№40169/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві вказано, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. Відповідач вказує, що посилання позивача на необхідність застосування п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, в редакції, яка передбачала визначення відповідного розміру посадового окладу шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт є неспроможними та безпідставними, оскільки на дату підготовки Одеським обласним військовим комісаріатом спірної довідки діяла інша (нова) редакція п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, яка була запроваджена п.3 «Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 набрала законної сили 24.02.2018. Ця постанова була належним чином опублікована у газеті Урядовий кур`єр від 24.02.2018 № 39, а також у Офіційному віснику України від 13.03.2018 № 20, у зв`язку з чим, відповідач вважає, що позивач знав та повинен був знати про зміни, які були внесені цією постановою до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.

Також, відповідач вважає, що у даному випадку не можуть бути застосовані рекомендації викладені у примітках, до додатків, оскільки ці примітки суперечать порядку, визначеному у п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, який в свою чергу має вищу юридичну силу у порівнянні з приміткою.

Виходячи з наведено, на думку відповідача дії Одеського обласного військового комісаріату, та в подальшому Одеського обласного ТЦК та СП були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України, жодних неправомірних дій чи бездіяльності допущено не було, а доводи позивача ґрунтуються на невірному та помилковому застосуванні норм матеріального права та ґрунтуються на нормах, які на час виготовлення військкоматом довідки втратили чинність.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.09.2020 року (вх.№39611/20) від позивача до суд надійшли заперечення на відзив, в яких вказано, що ОСОБА_1 не оспорював дії посадовців Одеського обласного ТЦК та СП по перерахунку його пенсії в період дії окремих пунктів Постанов КМ України № 103 від 21.02.2018 року та № 704 від 30.08.2017 року. У зв`язку із набранням законної сили судових рішень у справах №640/20875/18 та №826/6453/18 змінено порядок перерахунку призначених пенсій військовим пенсіонерам. Але посадовці Одеського обласного ТЦК та СП, у супереч вимогам статті 129-1 Конституції України відмовляються виконувати ці рішення судів, які прийняти іменем України.

Ухвалою суду від 09.11.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, заперечень на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом встановлено, що 06.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою (а.с.10), в якій з посиланням на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.03.2019 року по справі №640/20875/18, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18 зазначив, що Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки як орган уповноважений відповідно до Постанови KM України № 45 від 13.02.2008 року, зобов`язаний надати позивачу довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії за 2018, 2019, та 2020 роки з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 01.01.2018р. та відповідно на 01.01.2019р. й на 01.01.2020 р. та направити другий примірник цих довідок за 2018, 2019 та 2020 роки до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області для правильного й законного перерахування пенсії ОСОБА_1 .

У вказаній заяві позивач просив:

1. Об`єктивно і вчасно розглянути його заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог останніх законних судових рішень і забезпечити їх негайне виконання шляхом обов`язкового надання позивачу рекомендованим листом на вказану в цій заяві адресу довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням розмірів посадового окладу ОСОБА_1 та його окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 р. та відповідно на 01.01.2019 р. й на 01.01.2020 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти для перерахунку пенсії з 01.01.2018 р., з 01.01.2019 р. та з 01.01.2020 р., як органу уповноваженому відповідно до Постанови КМ України № 45 від 13.02.2008 року надавати такі документи;

2) Направити другий примірник цих довідок за 2018, 2019 та 2020 роки до Головного Управління Пенсійного Форду України в Одеській області для правильного й законного перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати утвореної заборгованості про що негайно письмово повідомити позивача.

28.07.2020 року у відповідь на вказану заяву ОСОБА_1 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено лист №6813 (а.с.11), в якому, зокрема, зазначено, що після 5 березня 2019 року та по теперішній час списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з прізвищем позивача, від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та (або) відповідного рішення суду, яке б зобов`язувало підготувати та надати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 до Одеського ОТЦК та СП не надходило.

Зважаючи на вказане, у листі зазначено, що у Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні підстави для складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області запитуваних позивачем довідок.

Вважаючи дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого законом на 01.01.2018 року та відповідно на 01.01.2019 року й на 01.01.2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019 та 2020 роки на підставі визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням тільки прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 років, а не 50% від мінімальної заробітної плати протиправними, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви, заяви ОСОБА_1 від 06.07.2020 року (а.с.10) вбачається, що спірним у даній справі є питання щодо наявності підстав для підготовки та надання відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого законом на 01.01.2018 року та відповідно на 01.01.2019 року й на 01.01.2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 01.01.2018р. та відповідно на 01.01.2019р. й на 01.01.2020 р.

Так, вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-XII) передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Згідно з частиною 18 статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Судом встановлено, що 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності з 01.03.2018 року, далі - Постанова № 704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018 року, далі - Постанова №103).

Постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови КМУ № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Разом з тим, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови КМУ № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Виходячи з наведених вище приписів законодавства судом встановлено, що пункт 4 постанови КМУ № 704 (в редакції постанови КМУ № 103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.", тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

На момент набрання чинності постановою КМУ №704, п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Тобто лише з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.

Разом з тим суд звертає увагу, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

За приписами частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином суд зазначає, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

При цьому судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ, згідно яких: «за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають».

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, у відповідача були відсутні правові підстави для видання довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого законом на 01.01.2018 року та відповідно на 01.01.2019 року й на 01.01.2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 01.01.2018р. та відповідно на 01.01.2019р. й на 01.01.2020 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого законом на 01.01.2018 року та відповідно на 01.01.2019 року й на 01.01.2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» є такими, що не підлягають задоволенню.

В той же час, вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправними дій Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019 та 2020 роки на підставі визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням тільки прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 років, а не 50% від мінімальної заробітної плати

Як вже вказано вище, відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Згідно з абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" (зі змінами) та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

Водночас, компетенцією щодо саме обчислення розміру пенсії наділений відповідний орган Пенсійного фонду.

Так, судом не встановлено протиправність дій відповідача щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019 та 2020 роки на підставі визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням тільки прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 років, а не 50% від мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підставі для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що і похідна вимога позивача про зобов`язання Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформити та надати нові довідки до Головного управління Пенсійного фонду України з Одеської області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 р., на 01.01.2019 р., на 01.01.2020 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти та надіслати 3 копії цих довідок ОСОБА_1 рекомендованим листом є такою, що не підлягають задоволенню.

При вирішенні даної адміністративної справи суд відхиляє посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №640/20875/18, оскільки відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого законом на 01.01.2018 року та відповідно на 01.01.2019 року й на 01.01.2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; визнання протиправними дій Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018, 2019 та 2020 роки на підставі визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням тільки прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 років, а не 50% від мінімальної заробітної плати; зобов`язання Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформити та надати нові довідки до Головного управління Пенсійного фонду України з Одеської області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 р., на 01.01.2019 р., на 01.01.2020 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти та надіслати 3 копії цих довідок ОСОБА_1 рекомендованим листом - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );

Відповідач - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул.Пироговська, буд.6, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 08402040).

Суддя С.М. Корой

.