Рішення № 9277997, 28.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.10 р.                     Справа № 4/305                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан-Україна” м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор”

м. Донецьк

про стягнення 92839,87грн. індексу інфляції, 3%річних, пені

за участю представників сторін:

від позивача – Якименко А.В. – довіреність від 28.12.2009р.,

від відповідача – Дорошенко О.М. – довіреність від 05.03.2010р. № 7,

в с т а н о в и в :

Позивач 09.12.2009р. звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 39960,04грн. пені, річних процентів і витрат на інфляцію за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за договором постачання № 1827 (695/06-П) від 22.12.2006р. після чого неодноразово змінював суму позову на підставі ст.22 ПК України (л.с. 85т.3),

Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що позивачем не враховано протокол, підписаний сторонами 01.01.2009р., який відповідає вимогам законодавства до правочину і за яким змінені умови договору в частині відповідальності за прострочку виконання грошового зобов’язання, а саме: п.2.1 протоколу викладено наступне: „ТОВ „Лан-Україна” допускає суму 200000,00грн., що утворилась простроченою дебіторською заборгованістю покупця, без покладення на ТОВ „Торговий дім „Амстор” штрафних санкцій, передбачених договором поставки № 1827 (695/06-П) від 22.12.2006р. і діючим законодавством”. На думку відповідача в розрахунку пені позивачем не враховані прострочена заборгованість в сумі 200000,00грн., а що до стягнення пені за 2008рік, вважає, що строк спеціальної позовної давності сплинув для стягнення штрафних санкцій, встановлений ст.258 Цивільного кодексу України.

За прийнятим господарським судом Донецької області рішенням за справою № 4/292 від 22.12.2009р. (л.с.96 т.4), стягнута з ТОВ «ТБ «Амстор» на користь ТОВ «Лан_Україна» заборгованість в сумі 824282,79грн., яка виникла за договором постачання № 1827 (695/06-П) від 22.12.2006р.

Оскільки рішення господарського суду оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду та внаслідок того, що даний спір стосується правових наслідків за порушення строків виконання грошового зобов’язання за договором постачання № 1827 (695/06-П) від 22.12.2006р., господарський суд на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України 08.02.2010р. ухвалив зупинити провадження у даній справі до вирішення апеляційною інстанцією законності рішення господарського суду про стягнення боргу за справою № 4/292.

25.03.2010р. було поновлено провадження у справі у зв’язку з одержання постанови Донецького апеляційного господарського суду та призначено до розгляду справи 12.04.2010р.

Після вступу в законну дію рішення господарського суду Донецької області, яким встановлена сума заборгованості за спірним договором, позивач збільшив суму позову, виклав остаточні вимоги в заяві від 02.02.2010р. (л.с.99 т.4), в якій просить стягнути з відповідача 92839,87грн., з яких: 26080,76грн.- індекс інфляції, 8714,48грн. - 3%річних, 58044,63грн. – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 19.08.2009р. по 18.10.2009р. та покласти на боржника судові витрати.

2

Оскільки позивачем сплачене держане мито в розмірі, передбаченому діючим законодавством і дотримані вимоги ст. 56 ГПК України щодо направлення копії заяви про збільшення суми позову разом з рахунком відповідачу, про що свідчить квитанція з описом вкладення, господарський суд заяву приймає до розгляду.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів для повного об’єктивного та всебічного розгляду спору, за заявою судді заступником голови господарського суду ухвалено 25.03.2010р. продовжити строк розгляду справи на один місяць відповідно до ст.69 ГПК України.

При дослідженні всіх зібраних судом і наданих сторонами матеріалів, які стосуються даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Предметом даного спору є стягнення неустойки у вигляді пені та річні проценти і інфляційні витрати за построчку виконання боржником взятих на себе грошових зобов’язань, які виникли із договору №1827 від 22.12.2006р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2009р., залишеним без змін Донецьким апеляційним господарським судом постановою від 10.03.2010р., встановлений факт підписання сторонами договору постачання № 1827 (695/06-П) від 22.12.2006р. з протоколом розбіжностей, додатковими угодами , в якому передбачені всі істотні умови.

Цими ж судами встановлений факт, що за цим договором за поставлений позивачем відповідачу товар за період з 04.07.2009р. по 02.09.2009р. утворилась у відповідача заборгованість в сумі 824282грн.79коп., яка на момент звернення позивача з цим позовом – 09.12.2009р. була не сплачена.

За ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не потребують доведеності знову при вирішенні інших спорів.

Сторонами надані докази оплати відповідачем стягненого судом за рішенням господарського суду від 22.12.2009р. боргу вже після звернення з цим позовом, що підтверджують платіжні доручення: №5972, №5973, №5974, №5975 від 11.02.2010р. в сумі 749799,40грн. і № 6215 від 12.02.2010р. в сумі 143566,14грн. Цей факт не спростовує позивач.

Оскільки дана справа стосується стягнення неустойки та річних процентів і витрат від інфляції, господарський суд з урахуванням вище перелічених документів: рішень господарських судів і платіжних доручень про сплату боргу, встановлює факт виконання грошового зобов’язання відповідачем за спірним договором.

Судами (господарським судом та апеляційною інстанцією) встановлено, що за договором постачання № 1827 (695/06-П) від 22.12.2006р. позивач взяв на себе зобов’язання поставляти відповідачу товар відповідно до поданого замовлення (п. 1 договору), а покупець перераховувати кожні 30 банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти за реалізований товар (п. 5.5 договору). За додатковою угодою № 1 від 01.01.2008р. сторони змінили цей пункт таким чином: покупець перераховує з відстрочкою платежу 45 календарних днів на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар. Тобто сторонами узгоджений конкретний термін та порядок оплати товару.

Не приймається до уваги вказаний позивачем строк оплати у видаткових накладних, оскільки законодавство не допускає зміну умов договору однією стороною без погодження з іншою.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем на підставі наданих відповідачем замовлень (замовлення зазначені в накладних) за період з 04.07.2009р. по 02.09.2009р. поставлений, а відповідачем на підставі довіреностей отриманий товар по видатковим накладним, копії яких наявні в матеріалах справи на загальну суму 824282,79грн., доведений господарськими судами двох інстанцій, як і доведений факт несплати боргу на час звернення позивача з позовом, тобто прострочка виконання відповідачем грошових зобов’язань доведена.

Сторонами договором постачання (п.11.2) передбачена можливість доповнювати і вносити зміни до договору, що відповідає вимогами ст. 188 Господарського кодексу України.

Сторонами підписаний протокол від 01.01.2009р., яким сторони передбачили, що позивач допускає суму заборгованості в розмірі 200000,00грн., яка виникла за договором поставки № 1827 (695/06-П) від 22.12.2006р., на яку він не буде нараховувати штрафні санкцій. Крім цього, цим же

3

протоколом сторони погодились, що при наявності простроченої заборгованості покупця перед постачальником більш за 200000,00 (двісті тисяч)гривень постачальник має право не виконувати поставки товару згідно замовленням покупця, при цьому ніяких штрафних санкцій і інших видів відповідальності за невиконання зобов’язань по таким замовленням /не поставкам товарів покупцем постачальнику не може бути пред’явлено. Строк виконання положень цього протоколу діє до закінчення дії договору поставки (л.с.95т.4).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем в порушення умов, викладених у додатковій угоді № 1 від 01.01.2008р. одержаний товар не оплачений в термін 45 календарних днів після поставки, що підтверджують рішення господарських судів та платіжні доручення від 11 та 12 лютого 2010р.

Вирішуючи вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені за період прострочки з 19.08.2009р. по 18.10.2009р. в сумі 58044,63грн., суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” з урахуванням позовної давності, яка застосовується судом за заявою відповідача у спорі, зробленою до винесення рішення відповідно до п.3ст.267 Цивільного кодексу.

Спеціальна позовна давність встановлена в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) відповідно до правил п.2ст.258 Цивільного кодексу.

Оскільки сторонами договором передбачене: а) строк виконання грошового зобов’язання (додаткова угода №1 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 6.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 58044,63грн. пені частково в сумі 28084,42грн., оскільки вона повинна бути розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку. Крім цього, суд приймає до уваги протокол узгоджений сторонами, який має силу договору, а тому має бути при розрахунку суми пені врахований.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку як у формі пені, так і додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, тобто з 19.08.2009р. по 18.10.2009р., що складає 26080,76грн., а також 3% річних від простроченої суми за цей же період, що складає 8714,48грн.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст. 268,526,530,549,610,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст.179,180, 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 33,35,49,82,84, 81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

4

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан-Україна” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м. Донецьк про стягнення витрат від інфляції в сумі 26080,76грн.ї, 8714,48грн. - 3%річних, 58044,63грн. – пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 19.08.2009р. по 25.01.2010р. частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м. Донецьк-83012, вул. Соколина, 38, ідентифікаційний код 32516492 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан-Україна” м. Київ-04116, вул. Довнар-Запольського, 5, ідентифікаційний код 30384724 витрати від інфляції в сумі 26080,76грн., 8714,48грн. - 3%річних, 28084,42грн пені, 628,80грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 28.04.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1- відповідачу