Рішення № 92776968, 10.11.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2308/20

2/703/1280/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з секретарем судового засідання Римським Д.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Холодняка В.М.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті- ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який проживав з його матір`ю - ОСОБА_3 в с. Макіївка Смілянського району Черкаської області однією сім`єю.

ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати - ОСОБА_3 померла.

В травні 2020 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 за життя склав заповіт, яким все своє майно заповів йому. Вказаний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В.

Враховуючи, що у нього з померлим відсутні родинні стосунки, ніяких відносин з ним він не підтримував, тому про наявність складеного заповіту знати не міг.

Оскільки на даний час виникла необхідність в оформленні спадкових прав, а він, пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, звернувся до суду та просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Виклад позиції позивача та відповідача щодо заявлених позовних вимог.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

У зв`язку з відсутністю відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, суд вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, та провести заочний розгляд справи.

Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо спадкування.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Макіївка Смілянського району Черкаської області помер ОСОБА_2 .

Відповідно до заповіту посвідченого Таран Г.В. приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу 15 грудня 2003 року, ОСОБА_2 все своє майно заповів ОСОБА_1 .

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 632108 виданого 12 грудня 2009 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0.5657 га розташованої по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки завідувача Смілянської державної нотаріальної контори від 15 серпня 2020 року після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття/відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилася.

З довідки Ротмістрівської сільської ради від 23 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . Інші особи у вказаному будинку, на день смерті ОСОБА_2 , не проживали.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що позивач дійсно не знав про наявність складеного на його ім`я заповіту, оскільки з померлим не проживав, не спілкувався та взагалі в родинних стосунках з ним не перебував.

Норми права застосовані судом.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: обставини неподання заяви про прийняття спадщини суд визнав поважними.

Позиція суду щодо заявлених вимог.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення особи від спадкування.

Під час розгляду справи було встановлено, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після ОСОБА_2 , як шляхом звернення до нотаріуса, так і шляхом спільного проживання, відсутні.

Суд зазначає, щонеобізнаність позивача про наявність заповіту не є безумовною підставою для надання йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Однак, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Зазначена правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року у справі №6-496цс17.

Враховуючи, що позивач не перебував в родинних відносинах з померлим, відтак не міг знати про наявність скаденого на його ім`я заповіту, вказані обставини підтвердженні під час розгляду справи показами свідка, відтак суд, з метою захисту порушених прав позивача, вважає за можливе визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

При цьому суд вважає за можливе визначити позивачу строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

Вимог про стягнення з відповідача судового збору позивач не заявив, а тому їх слід віднести на його рахунок.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 12, 13, 76, 80, 81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (с. Ротмістрівка, Смілянський район, Черкаська область, вул. Михайлівська, 18, ЄДРПОУ 26359075) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Макіївка Смілянського району Черкаської області.

Перебіг додаткового строку для прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: Н. А. Кирилюк