Ухвала суду № 92775501, 11.11.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7043/20

Провадження № 2-а/639/103/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 на постанову інспектора ПП роти 5 батальйону 3 УПП в Харківській області лейтенанта ПП Капустяна Станіслава Володимировича,

встановив:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом на постанову інспектора ПП роти 5 батальйону 3 УПП в Харківській області лейтенанта ПП Капустяна С. В., в якому просить скасувати постанову Капустяна номер 634201 серії ДП18; окремою ухвалою «збудити карну справу» проти ОСОБА_2 за ст. 366 КК, бо він вказав пункт ПДР 31.6; «визнати моральну шкоду» в розмірі 3 тисяч гривень, завдану позивачеві незаконними діями працівника ПП Капустяна, бо позивач «вже тиждень нервує та спати не може, ще окрім цього розлад шлунку на Капустяна».

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Однак, позов, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, яким має відповідати позовна заява, оскільки, по-перше, не зазначено процесуальний стан осіб, що беруть участь у справі.

Склад осіб, які беруть участь у справі, визначений ст. 42 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. Відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

По-друге, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено повне найменування відповідача, місцезнаходження (для юридичних осіб) відповідача; його поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) - відповідача; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України – позивача; номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача.

Позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, яким передбачено зазначення у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачеві необхідно уточнити зміст позовних вимог, виклавши їх у коректній формі.

До того ж, згідно вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України ОСОБА_1 необхідно викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Проте, ОСОБА_1 надано неякісні копії постанови, з яких неможливо розібрати зміст вказаного документу, який би підтверджував обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Тому, позивачеві необхідно надати суду постанову, яка йому була вручена відповідачем.

Також, позивачем не виконано вимоги ч. 3 ст. 161 КАС України, якою передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В частині 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з цим, в постанові від 18.03.2020 (провадження № 11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач ОСОБА_1 за подання до суду даного адміністративного позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів – УК у Новобаварському р-ні м. Харкова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37999612, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача – UA908999980313131206000020008, Код класифікації доходів бюджету – 22030101; та надати суду документ, який підтверджує його сплату.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору .

Окрім того, ОСОБА_1 не дотримано вимог, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України , а саме : не зазначено ціну позову щодо вимог про відшкодування моральної шкоди та обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

За вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму за вимогу майнового характеру за наступними реквізитами: Отримувач коштів – УК у Новобаварськомй р-ні м. Харкова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37999612, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача – UA908999980313131206000020008, Код класифікації доходів бюджету – 22030101; та надати суду документ, який підтверджує його сплату.

Оскільки, частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн).

У відповідності з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З матеріалів позову вбачається, що оскаржувану постанову позивач отримав 17.10.2020, в той час як до суду він звернувся з відповідними вимогами 05.11.2020, при цьому не додав до позову заяву про поновлення цього строку.

Більш того, ОСОБА_1 у своїй позовній заяві та заявах, доданих до позову, використано образливі й лайливі фрази, слова та словосполучення, а саме: «якесь тіло у формі поліції махнуло палкою-льодяником», «тіло назвалося Капустян», «ота собака його й кинула», «тупий», «якась істота», «тілесна істота». Також позивач безпідставно та передчасно, тобто до відповідного рішення суду, застосовує такі звинувачення як «злочинець», порушуючи цим презумпцію невинуватості.

Суд зауважує, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України). Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України).

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19).

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без руху, надавши позивачу строк, протягом якого йому необхідно надати уточнену позовну заяву разом з її копією для подальшого направлення відповідачеві, яка буде складена з дотриманням вищевказаних вимог чинного процесуального законодавства України; а також надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та заяву про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду.

У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 на постанову інспектора ПП роти 5 батальйону 3 УПП в Харківській області лейтенанта ПП Капустяна Станіслава Володимировича – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви – 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк