Ухвала суду № 92770731, 11.11.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

11 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/966/20

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянувши заяву від 06.11.2020 за №б/н фізичної особи - підприємця Масьоми Олександра Леонідовича про забезпечення позову в справі №927/966/20

за позовом: Фізичної особи - підприємця Масьоми Олександра Леонідовича,

АДРЕСА_1 ;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

до відповідача: Акціонерного товариства "Чернігівобленерго",

вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000;

e-mail: kanc@energy.cn.ua;

про визнання незаконним відключення від джерел електропостачання; відновлення становища, яке існувало до порушення права

Сторони не викликались

ВСТАНОВИВ:

27.10.2020, надійшов позов Фізичної особи - підприємця Масьоми Олександра Леонідовича (надалі - ФОП Масьоми О.Л.) до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (надалі - АТ "Чернігівобленерго") з проханням:

- визнати протиправними дії АТ "Чернігівобленерго" щодо незаконного відключення від джерел електропостачання об`єкту магазин "Сьомий", за адресою Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 39;

- зобов`язати АТ "Чернігівобленерго" відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання ФОП Масьоми О.Л. шляхом забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії власними силами в точку приєднання ФОП Масьоми О.Л. (об`єкт магазин "Сьомий" м. Прилуки, вул. Вокзальна, 39) та відновлення передачі електричної енергії.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказав, що 17.06.2020 Господарським судом Чернігівської області прийнято рішення в справі №927/989/19, яким задоволено первісний позов АТ "Чернігівобленерго" та стягнуто на його користь з ФОП Масьоми О.Л. 221984,88грн боргу за безобліково спожиту електричну енергію. В задоволенні зустрічного позову ФОП Масьоми О.Л. про визнання протиправним та скасування рішення ПАТ "Чернігівобленерго" оформленого протоколом засідання його комісії №1170 від 27.02.2019 з розгляду акту про порушення №001768 від 15.02.2019, відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Масьома О.Л. на рішення суду від 17.06.2020 у справі №927/989/19 та зупинено дію оскаржуваного рішення.

Проте всупереч наведеним обставинам, Прилуцький РЕМ АТ "Чернігівобленерго" звернувся до ФОП Масьоми О.Л. з попередженням №55/55/598/01-13 від 07.10.2020 про відключення електроенергії в зв`язку з несплатою рахунку на суму 221984,88грн за актом про порушення №001768 від 15.02.2019.

19.10.2020, працівниками Прилуцького РЕМ АТ "Чернігівобленерго" протиправно, на думку позивача в даній справі, незважаючи на наявність чинної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020, якою зупинено дію рішення суду від 17.06.2020 у справі №927/989/19, відключено електропостачання об`єкту магазин "Сьомий", м. Прилуки, вул. Вокзальна, 39. Наведені дії вважає протиправними, оскільки спір за позовом споживача про скасування оперативно-господарської санкції не вирішено, як наслідок, відсутні підстави стверджувати про наявність заборгованості з електропостачання та факту її прострочення. З урахуванням наведених обставин ФОП Масьома О.Л. звернувся до суду з позовом про відновлення становища, що існувало до порушення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020, після усунення недоліків, позовну заяву б/н від 26.10.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.11.2020.

09.11.2020, до суду надійшла заява б/н від 06.11.2020 про забезпечення позову, в якій посилаючись на приписи статей 136, 137, 140, 144, 169 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), висловлено прохання вжити заходів забезпечення позову в справі шляхом зобов`язання АТ «Чернігівобленерго» підключити до електромережі об`єкт магазин «Сьомий», розташований за адресою: м. Прилуки, вул. Вокзальна, 39.

З огляду на вимоги частини 5 статті 139 ГПК України до заяви про забезпечення позову додано платіжну квитанцію №45 від 07.11.2020 про сплату до Державного бюджету України судового збору в сумі 1051грн за її розгляд.

У відповідності до частин 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, ФОП Масьома О.Л. просить суд зобов`язати АТ «Чернігівобленерго» вчинити дії, а саме підключити до електромережі об`єкт магазин «Сьомий» (м. Прилуки, вул. Вокзальна, 39), тобто просить вжити заходів забезпечення позову, що за своїм змістом тотожні до задоволення заявлених позовних вимог (без вирішення спору по суті) (відновлення електроспоживання), що суперечить приписам частини 11 статті 137 ГПК України. При цьому, частина 1 вказаної статті (в редакції чинній на момент розгляду даної заяви) не передбачає такого заходу забезпечення позову як встановлення обов`язку вчинити певні дії.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Як зазначив позивач, заява подана до суду на підставі статей 136, 137, 140, 144 ГПК України.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Пленуму ВГСУ №6 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (п.1, п.3).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи необхідність заходів забезпечення позову ФОП Масьома О.Л. зазначає, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем, до моменту відключення, відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження в справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання (абз. 4 п.7.11. Правил в редакції чинній на момент звернення до суду).

Однак суд звертає увагу заявника, що в межах даної справи не оскаржується сам факт порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, зафіксованого актом про порушення №001768 від 15.02.2019, що було предметом розгляду в межах справи №927/989/19.

У межах справи №927/966/20 предметом розгляду є визнання протиправними дій АТ «Чернігівобленерго» з відключення споживача від джерел електропостачання та відновлення становища, що існувало до порушення, зокрема, зобов`язання АТ «Чернігівобленерго» забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії власними силами в точку приєднання ФОП Масьоми О.Л. (об`єкт магазин "Сьомий" м. Прилуки, вул. Вокзальна, 39) та відновлення передачі електричної енергії.

Тобто, прохання про відновлення електроспоживання, як засіб забезпечення позову, не тільки не передбачений частиною 1 статті 137 ГПК України, а є тотожним до задоволення позову без розгляду спору по суті, що суперечить частині 11 даної статті.

За висновком суду, позивачем не доведено існування жодних обставин, які б свідчили, що в майбутньому відповідачем будуть вчинятись дії направлені на ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в даній справі; а невжиття судом заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця Масьоми Олександра Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.11.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко