Рішення № 92770618, 10.11.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року, м. Херсон, справа № 923/804/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом ТоварТовариства з обмеженою відповідальністю «Єврошок»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс»

про стягнення 485 940,66 грн,

за участі:

- секретаря судового засідання – Логози Т.Б.,

- представників:

позивача – адвоката Цукура А.С.,

відповідача – не з`явився,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

10.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврошок» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс» про стягнення 485 940,66 грн, з яких: 115 120,82 грн пені, 13 369,59 грн інфляційних, 13 050,25 грн річних та 344 400 грн процентів за користування чужими коштами за договором купівлі-продажу № 150519/01 від 15.05.2019.

У якості обґрунтування власної позиції, Позивач вказав, що:

- на виконання договору купівлі-продажу № 150519/01 від 15.05.2019 він передав Відповідачу за актом приймання-передачі від 31.05.2019 сільськогосподарське обладнання, а саме копач-навантажувач «МУЛС-1», 2018р.в., на суму 1 100 000 грн,

- Відповідач здійснював платежі не у терміни та не у розмірах, що були передбачені умовами договору, вартість отриманого товару сплатив не повністю, заборгувавши 310 000 грн,

- відповідно до умов договору Відповідач повинен сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, розмір яких становить 344 400 грн,

- через несвоєчасну сплату заборгованості Відповідач повинен сплатити 115 120,82 грн пені, 13 369,59 грн інфляційних та 13 050,25 грн річних.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 12.08.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче засідання призначив на 25.09.2020. Цією ж ухвалою Відповідачу був встановлений строк для надання відзиву на позов, а Позивачу строк для відповіді на відзив. Проте, Відповідач відзив на позов не надав.

Безпосередньо підготовче провадження проведене у підготовчому засіданні 25.09.2020, а розгляд справи по суті 27.10.2020 та 10.11.2020 у режимі відеоконференції.

Зокрема, Відповідач у судове засідання 27.10.2020 не з`явився, хоча був повідомлений про судовий розгляд справи, що слідує з квитанції № 7522000008810 про вручення поштового відправлення. У зв`язку з неявкою розгляд справи був відкладений до 10.11.2020. У вказаний час Відповідач свого представника до суду не направив, подавши клопотання про відкладення розгляду на іншу дату у зв`язку з хворобою представника. Це клопотання судом відхилене через ненадання Відповідачем доказів безпосередньої хвороби його представника. За таких обставин розгляд справи по суті проведений без участі Відповідача.

Установлені судом обставини

15.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврошок», виступаючим у якості Продавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря-Плюс», як Покупцем, укладений договір купівлі-продажу № 150519/01.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «…Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві сільськогосподарське обладнання, а саме Копач-навантажувач «МУЛС-1», 2018р.в., а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його в порядку і на умовах, визначених цим договором» (пункт 1.1.),

- «Покупець здійснює оплату товару з розстроченням платежу у наступному порядку:

2.2.1. перший платіж у сумі 100 000 грн, в тому числі ПДВ, Покупець здійснює не пізніше 31 травня 2019 року.

2.2.2. другий платіж у сумі 100 000 грн, в тому числі ПДВ, Покупець здійснює не пізніше 31 червня 2019 року

2.2.3. третій платіж у сумі 900 000 грн, в тому числі ПДВ, Покупець здійснює не пізніше 15 серпня 2019 року.» (пункт 2.2.),

- «Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає оплаті Покупцем, була зарахована на рахунок Продавця.» (пункт 2.3.),

- «Сторони оформлюють приймання-передачу товару двостороннім актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору» (пункт 3.2.),

- «За прострочення будь-якого з чергових платежів, передбачених пунктами 2.2.2. та 2.2.3. цього договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.» (пункт 4.5.).

На виконання умов договору Позивач за актом приймання-передачі від 31.05.2019 передав Відповідачу товар – копач-навантажувач «МУЛС-1», 2018 р.в. на суму 1 100 000 грн.

За обрахунками Позивача Відповідачем станом на час розгляду справи в суді вартість отриманого товару сплачена не повністю, у зв`язку з чим несплаченою сумою є 310 000 грн.

Поряд з цим, відповідно до банківських виписок вартість товару Відповідачем сплачувалася несвоєчасно та не у повному обсязі.

Зокрема, ним сплачено: 31.05.2019 – 50 000 грн, 03.06.2019 – 45 000 грн, 13.06.2019 – 5 000 грн, 24.06.2019 – 100 000 грн, 15.08.2019 – 200 000 грн, 20.08.2019 – 100 000 грн, 19.12.2019 – 50 000 грн, 08.01.2020 – 25 000 грн, 17.01.2020 – 15 000 грн, 14.02.2020 – 30 000 грн, 06.03.2020 – 40 000 грн, 25.03.2020 – 30 000 грн, 17.06.2020 – 100 000 грн.

У зв`язку з несвоєчасністю оплати Позивачем на суму заборгованості 410 000 грн (сума заборгованості станом на 16.06.2020) нараховані проценти за користування чужими коштами, а саме за період заборгованості з 25.03.2020 по 16.06.2020 (що становить 84 дні) – 344 400 грн.

Отже, за вказаних обставин та доказів Позивач підтвердив наявність договірних відносин з Відповідачем щодо продажу товару, його вартість, а також несплачені суми вартості товару та суми процентів за користування чужими коштами.

Через невиконання умов договору Позивачем нарахована Відповідачу пеня у сумі 115 120,82 грн, інфляційні у сумі 13 369,59 грн та річні у сумі 13 050,25 грн відповідно до наданого розрахунку.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір купівлі-продажу.

Зокрема, згідно з приписами статті 655 Цивільного кодексу України «за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає …майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає … майно (товар) і зобов`язується сплатити за нього певну грошову суму».

Водночас, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: «Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом» (частина 1); «Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином» (частина 7).

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором купівлі-продажу Відповідач зобов`язаний був сплатити вартість отриманого товару Позивачу у встановлений договором строк.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустив несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у встановлений договором строк, а саме у сумі 410 000 грн станом на 16.06.2020 та 310 000 грн станом на час розгляду справи, порушив взяте на себе зобов`язання та не довів зворотного.

Щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами

Згідно із положеннями частини 3 статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, відповідно до частини 5 статті 694 того ж Кодексу якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України.

У свою чергу, за змістом названої статті 536 за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором.

У даному випадку сторонами у пункті 4.5. договору визначені умови сплати процентів та їх розмір, а тому нарахування Позивачем 344 400 грн процентів є правомірним.

Аналогічний висновок щодо застосування названих правових норм викладено в пунктах 33-37 постанови Великої палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 115 120,82 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В частині 3 статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання».

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує з положень частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, в пункті 4.5. договору сторони встановили можливість застосування пені у випадку невиконання та неналежного виконання покупцем зобов`язань по договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності, неустойка стягується за період, який не може перевищувати шестимісячний строк з моменту невиконання зобов`язання.

У відповідності до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, у даному контексті Позивач повинен довести не тільки підставу для нарахування пені, але й правильність її розрахунку, включаючи суму заборгованості та відповідний період.

Проте, Позивачем пеня обрахована за період, який не відповідає вказаним правовим положенням та не у відповідності до статті 253 ЦК України, якою визначено початок перебігу строку (який починається «з наступного дня»).

У даному випадку Позивачем початком строку невиконання зобов`язання визначено 15.08.2019, в той час як початком перебігу строку є 16.08.2019, а тому правильним розрахунком пені є наступний:

- розрахунок пені за формулою: пеня = (заборгованість) х (ставка НБУ) х 2 х (кількість прострочених днів) : 365(366):100:

700 000 грн х 17 % х 2 х 4 дні (з 16.08.2019 по 19.08.2019): 365:100 = 2 608,22 грн,

600 000 грн х 17 % х 2 х 17днів (з 20.08.2019 по 05.09.2019): 365:100 = 9 501,37 грн,

600 000 грн х 16,5 % х 2 х 49 днів (з 06.09.2019 по 24.10.2019): 365:100 = 26 580,82 грн,

600 000 грн х 15,5 % х 2 х 49днів (з 25.10.2019 по 12.12.2019): 365:100 = 24 969,86 грн,

600 000 грн х 13,5 % х 2 х 6 днів (з 13.12.2019 по 18.12.2019): 365:100 = 2 663,01 грн,

550 000 грн х 13,5 % х 2 х 13днів (з 19.12.2019 по 31.12.2019): 365:100 = 5 289,04 грн,

550 000 грн х 13,5 % х 2 х 7днів (з 01.01.2020 по 07.01.2020): 366:100 = 2 840,16 грн,

525 000 грн х 13,5 % х 2 х 9днів (з 08.01.2020 по 16.01.2020): 366:100 = 3 485,66 грн,

510 000 грн х 13,5 % х 2 х 14днів (з 17.01.2020 по 30.01.2020): 366:100 = 5 267,21 грн,

510 000 грн х 11 % х 2 х 14днів (з 31.01.2020 по 13.02.2020): 366:100 = 4 291,80 грн,

480 000 грн х 11 % х 2 х 2 дні (з 14.02.2020 по 15.02.2020): 366:100 = 577,05 грн.

Таким чином загальна сума пені складає 88 074,20 грн, як сума чисел 2 608,22 грн, 9 501,37 грн, 26 580,82 грн, 24 969,86 грн, 2 663,01 грн, 5 289,04 грн, 2 840,16 грн, 3 485,66 грн, 5 267,21 грн, 4 291,80 грн та 577,05 грн.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 13 050,25 грн та інфляційних у сумі 13 369,59 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України «боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити Позивачу інфляційні та річні.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо стягнення інфляційних приходить до висновку, що їх розрахунок є правильним, а стягнення правомірним.

Проте, при розрахунку річних Позивачем помилково визначено початок періоду з 15.08.2019, оскільки початком є наступний день, а саме 16.08.2019, а тому правильним розрахунком річних є наступний:

- розрахунок річних за формулою: (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів) : 365(366):100:

700 000 грн х 3 % х 4 дні (з 16.08.2019 по 19.08.2019): 365:100 = 230,14 грн,

600 000 грн х 3 % х 121 день (з 20.08.2019 по 18.12.2019): 365:100 = 5 967,12 грн,

550 000 грн х 3 % х 13днів (з 19.12.2019 по 31.12.2019): 365:100 = 587,67 грн,

550 000 грн х 3 % х 7днів (з 01.01.20 по 07.01.2019): 366:100 = 315,57 грн,

525 000 грн х 3 % х 9днів (з 08.01.2020 по 16.01.2020): 366:100 = 387,30 грн,

510 000 грн х 3 % х 28днів (з 17.01.2020 по 13.02.2020): 366:100 = 1 170,49 грн,

480 000 грн х 3 % х 21 день (з 14.02.2020 по 05.03.2020): 366:100 = 826,23 грн,

440 000 грн х 3 % х 19 днів (з 06.03.2020 по 24.03.2020): 366:100 = 685,25 грн,

410 000 грн х 3 % х 84 дні (з 25.03.2020 по 16.06.2020): 366:100 = 2 822,95 грн.

Таким чином загальна сума річних складає 12 992,72 грн, як сума чисел 230,14 грн, 5 967,12 грн, 587,67 грн, 315,57 грн, 387,30 грн, 1 170,49 грн, 826,23 грн, 685,25 грн, 2 822,95 грн.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 344 400 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 88 074,20 грн пені, 12 992,72 грн річних та 13 369,59 грн інфляційних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість позовні вимоги про стягнення 27 046,62 грн пені та 57,53 річних задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 68 від 03.08.2020 у сумі 7 289,11 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 6 882,38 грн, що складає 94,42 % (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря-плюс» (75220, Херсонська область, Чаплинський район, с. Кучерявоволодимирівка, вул. Космічна, буд. 66-Б; ідентифікаційний код 33172420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврошок» (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 27/29; ідентифікаційний код 404688354) – 344 400 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 88 074,20 грн пені, 12 992,72 грн річних, 13 369,59 грн інфляційних та 6 882,38 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.11.2020

Суддя М.К. Закурін