Ухвала суду № 92770183, 09.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

09.11.2020 Справа № 914/2328/20

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ”, м.Київ;

до Відповідача: Приватного підприємства “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ”, Харківська область, м.Харків;

про: стягнення штрафних санкцій

ціна позову: 25500грн.

Представники:

Позивача: Шубак О.І. – представник, адвокат (ордер від 05.10.2020р. серія ВС №1039979);

Відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

09.09.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ” від 04.09.2020р. б/н (вх. №2476) до Приватного підприємства “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ” про стягнення штрафних санкцій; ціна позову: 25500грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо забезпечення функціонування обладнання, розташованого у визначеному сторонами місці за Договором про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019р. б/н.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2020р. у даній справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 06.10.2020р.; визначити Відповідачеві п`ятиденний з дня вручення ухвали строк для можливості подати заяву з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У випадку подання такої заяви копію надіслати (надати) іншим Учасникам справи, докази такого надіслання (надання) надати суду; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.10.2020р. у даній справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 09.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердив представник Позивача в судовому засіданні, йому відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

09.10.2020р. за вх. №29354/20 від Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області засобами поштового зв`язку до суду надійшов лист від 02.10.2020р. №61/2794/1, у якому Старший слідчий СВ А.Александрович з метою виконання завдань кримінального провадження та всебічного, повного, та неупередженого дослідження всіх обставин скоєного кримінального правопорушення просить суд надати копію позовної заяви із доданими до неї документами.

Листом від 16.10.2020р. вих. №914/2328/20/1/20 судом надіслано на адресу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області копію позовної заяви з додатками у справі №914/2328/20 на 57 арк.

Представник Позивача в судове засідання з`явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, 29.10.2020р. за вх. №31204/20 подав до суду Відповідь на відзив від 26.10.2020р. б/н, у якій наводить доводи в спростування викладених Відповідачем у Відзиві на позовну заяву заперечень проти заявлених позовних вимог та просить суд продовжити строк для подання відповіді на відзив, приєднати до матеріалів справи відповідь на відзив зі доданими до неї документами та встановити Позивачу додатковий строк для подання доказів, не менший за 10 днів та задоволити позов у повному обсязі.

При цьому, представник Позивача просить суд продовжити строк подання відповіді на відзив з підстав того, що одним з елементів доказування є факт існування та зміст довіреності Пальшина Ю.І., і представник Позивача, з метою одержання відповідних відомостей, звернувся із відповідними адвокатськими запитами. Станом на час підготовки Відповіді на відзив відповіді на вказаний адвокатський запит та заяв свідка Позивачем не одержано.

В обґрунтування вказаних доводів Позивачем долучено копії адвокатських запитів від 21.10.2020р., направленого до ТОВ «Пасифік інвест Груп» та від 26.10.2020р., направленого до ТОВ «Богдан-Авто Поділ».

З приводу викладеного у відповіді на відзив клопотання про продовження строку подання відповіді на відзив суд зазначає, що, згідно ч.ч.1, 4 ст.166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 10.09.2020р. про відкриття провадження у даній справі судом постановлено Позивачу у триденний строк з моменту отримання відзиву надати відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим Учасникам справи відповіді на відзив.

Приписами ч.ч.1,2 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно ч.3 ст.119 ГПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Як вбачається із долученої Відповідачем до Відзиву від 15.10.2020р. б/н (вх. №30308/20 від 20.10.2020р.) в підтвердження факту надіслання Позивачу Відзиву Поштової накладної від 16.10.2020р. №6105245487612, Відповідачем Позивачу Відзив скеровано 16.10.2020р.

Позивачем одержано Відзив 20.10.2020р., що підтверджується інформацією з сайту АТ «Укрпошта» «Трекінг» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) щодо пересилання рекомендованого поштового відправлення № 6105245487612.

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.3

З врахуванням наведеного суд зазначає, що строк подання Позивачем Відповіді на відзив розпочав свій перебіг 20.10.2020р. та завершився 23.10.2020р.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги заявлені Позивачем доводи та подані докази, суд приходить до висновків про поважність причин пропуску Позивачем строку подання відповіді на відзив, а відтак, наявності правових підстав до продовження Позивачу строку для подання відповіді на відзив по 26.10.2020р.

Щодо викладеного у Відповіді на відзив клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч.4 ст.80 ГПК України у випадку, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Приписами ч.5 вказаної статті передбачено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

З врахуванням наведених Позивачем доводів та поданих доказів в обґрунтування неможливості подання доказів у встановлений судом строк, суд зазначає про наявність правових підстав до задоволення клопотання Позивача та продовження строку подання доказів на 10 днів, - по 19.11.2020р.

Також, 09.11.2020р. за вх. №32253/20 Позивачем подано клопотання від 06.11.2020р. б/н, у якому просить суд долучити до матеріалів справи Заяву свідка ОСОБА_1 від 06.11.2020р., Заяву свідка ОСОБА_2 від 06.11.2020р. та копію Відповіді ТзОВ «Богдан-Авто Поділ» від 27.10.2020р. вих. №27/10/20-01 на адвокатський запит ОСОБА_3 . Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Окрім того, 09.11.2020р. за вх. №32252/20 Позивачем подано Клопотання від 06.11.2020р. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у якому зазначає, що, як повідомлялось Позивачем у Відповіді на відзив, обставини щодо змісту довіреності Пальшина Ю.І. та порядку виявлення непрацездатності обладнання Позивача, будуть підтверджені відповідними заявами свідків, оформленими у відповідності до ст.88 ГПК України. Згадані заяви свідків мають велике значення для вирішення справи, оскільки підтверджуватимуть обставини порушення Договору Відповідачем. З врахуванням наведеного, а також з метою забезпечення достатнього часу для їх отримання, розгляду та надання на них відповіді Відповідачем Позивач просить суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, 20.10.2020р. за вх. №30308/20 засобами поштового зв`язку надіслав до суду Відзив від 15.10.2020р. б/н, у якому просить суд витребувати від Позивача оригінал Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2020р., прийняти Відзив та вважати поважними причини його несвоєчасної подачі, встановити додатковий строк для подання висновку експерта щодо фіксації електронних доказів, розміщених на сторінці Позивача в соціальній мережі Facebook, відмовити Позивачу в задоволенні позову у повному обсязі та стягнути з Відповідача на користь Позивача 20500грн. судових витрат.

Представник Позивача в судовому засіданні проти викладеного у Відзиві клопотання про витребування оригіналу договору заперечив, зазначив, що предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача грошових коштів, а відтак, з врахуванням презумпції правомірності правочину, до предмету доказування у даній справі не входить питання дійсності Договору.

Щодо несвоєчасної подачі Відповідачем Відзиву Позивач звертає увагу на те, що Відповідачем не обґрунтовано належними доказами поважності пропуску строку на таке подання, а відтак, клопотання Відповідача є необґрунтованим.

Щодо встановлення Відповідачу додаткового строку на подання висновку експерта щодо фіксації електронних доказів, розміщених на сторінці Позивача в соціальній мережі Facebook представник Позивача зазначив, що Відповідачем у Відзиві не обґрунтовано причин неможливості подання такого висновку разом із відзивом.

Також, з підстав неподання Відповідачем доказів понесення судових витрат у справі в розмірі 20500грн. представник Позивача просить суд відмовити в стягненні таких з Позивача на користь Відповідача.

Щодо викладеного у відзиві клопотання Відповідача про визнання поважними причин неподання відзиву у встановлені строку суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 8 ст.165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 10.09.2020р. про відкриття провадження у даній справі судом постановлено Відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали відповідно до ст.165 ГПК України надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати (надати) іншим Учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого надіслання (надання) надати суду до початку підготовчого засідання.

В обґрунтування поважності причин неподання відзиву у встановлені судом строки Відповідач зазначає, що в провадженні Господарського суду м.Києва перебувають справи №910/13513/20, №910/13559/20, №91/13512/20, №910/13558/20, №910/13873/20, №910/13839/20, №910/14763/20, №910/14768/20, №914/14767/20, №910/14766/20, №910/14829/20, №910/14838/20, які є спорідненими між собою і по яких однаково із даною справою були подані клопотання про передачу їх за підсудністю, а відтак, з врахуванням чисельності справ, Відповідач не мав змоги подати відзив у встановлені судом строки.

Приписами ч.ч.1,2 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно ч.3 ст.119 ГПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновків про поважність причин пропуску Відповідачем строку подання відзиву на позовну заяву, а відтак, наявності правових підстав до продовження Відповідачу строку для подання відзиву по 16.10.2020р.

Щодо викладеного у Відзиві клопотання про витребування від Позивача оригіналу Договору суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України у випадку, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З врахуванням наведеного суд зазначає про наявність правових підстав до витребування від Позивача оригіналу Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2020р., сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ” та Приватне підприємство “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ”.

Щодо викладеного у Відзиві клопотання Відповідача про встановлення додаткового строку для подання висновку експерта щодо фіксації електронних доказів, розміщених на сторінці Позивача в соціальній мережі Facebook суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч.4 ст.80 ГПК України у випадку, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд зазначає, що Відповідачем обґрунтовано необхідність встановлення додаткового строку для подання висновку експерта , проте, з врахуванням того, що Відповідачем у відзиві не зазначено строку, який просить встановити для подання доказів, суд відхиляє клопотання Відповідача про встановлення додаткового строку для подачі висновку експерта.

Вказане не позбавляє Відповідача можливості подання відповідного клопотання за умови додержання вимог ст.80 ГПК України, зокрема щодо обґрунтування тривалості строку, на який просить суд продовжити строк подання доказу, - висновку експерта.

Суд звертає увагу , про що зазначалось також в мотивувальній частині ухвали суду від 06.10.2020р. у даній справі, що 18.09.2020р. за вх. №27235/20 засобами поштового зв`язку Відповідачем надіслано до суду клопотання від 15.09.2020р. б/н, у якому просить суд передати матеріали справи для розгляду по суті до Господарського суду Харківської області за територіальною належністю спору. Вказане клопотання оглянуто судом, оголошено та долучено до матеріалів справи.

09.11.2020р. за вх. №32251/20 Позивачем подано до суду заперечення від 06.11.2020р. б/н, у якому вказує на те, що 04.09.2020р. Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 25500,00грн. штрафу за Договором про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 року (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Відповідач зобов`язується надавати Позивачу послуги з розміщення зарядних пристроїв постійного та/або змінного струму для заряджання електромобілів, визначених в окремих Актах приймання-передачі до цього Договору, іменованих надалі - Обладнання, за адресами та на умовах, які визначаються в окремих Актах приймання-передачі до цього Договору, а Позивач зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, місце розміщення Обладнання визначається Сторонами в Акті приймання-передачі стосовно відповідного обладнання. Місцем виконання Договору є місце розміщення Обладнання.

Пунктом 1 Акта приймання-передачі від 16.12.2019р. до Договору визначено, що місцем розміщення Обладнання є така адреса: м. Львів, вул. Городницька, 47. Таким чином, сторонами Договору було визначено місце його виконання (усіх зобов`язань за Договором) - м. Львів, вул. Городницька, 47.

Крім того, на думку Позивача, з самого предмета Договору вбачається можливість його виконання у певному місці, оскільки для нормального функціонування обладнання слід виконувати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи і забезпечувати наявність, працездатність комунікацій, у зв`язку з чим виконання умов Договору можливе тільки в певному місці: майданчику, спеціально підготованому до встановлення та функціонування обладнання. Саме з огляду на пункт 1.2 Договору Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області. При цьому господарський суд було обрано не за місцем розміщення обладнання, а за встановленим у договорі місцем його виконання, як зазначено в частині 5 статті 29 ГПК України.

І, більше того - позовні вимоги, що є предметом розгляду цієї справи, є похідними від зобов`язання Відповідача з надання послуг з розміщення обладнання, яке як за пунктом 1.2 Договору, так і за своєю суттю може виконуватися тільки за місцем розміщення обладнання - за адресою: м. Львів, вул. Городницька, 47. Усе вищезазначене вказує на визначення сторонами в Договорі місця його виконання (без конкретизації обов`язків, що будуть виконуватися у цьому місці), а відповідно - і про наявність підстав для застосування частини 5 статті 29 ГПК України та права Позивача обирати підсудність (територіальну юрисдикцію) спору.

Згідно з ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. При цьому виконанням Договору є виконання усіх зобов`язань, що виникають в його межах.

Відповідно до ч.1 ст.197 ГК України, господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання. Бачимо, що першочерговим у визначенні місця виконання зобов`язань за Договором є саме домовленість сторін і вже після цього - положення закону.

З врахуванням наведеного, зокрема поданого Позивачем заперечення проти поданого Відповідачем клопотання, з метою забезпечення процесуальних прав сторін, суд відкладає розгляд клопотання Відповідача від 18.09.2020р. вх. №27235/20 про передачу матеріалів справи для розгляду по суті до Господарського суду Харківської області за територіальною належністю спору до наступного судового засідання.

Окрім того, 06.11.2020р. за вх. №32201/20 Відповідачем надіслано на електронну адресу суду клопотання від 06.11.2020р. б/н, у якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з підстав неможливості забезпечити явку повноважного представника в судове засідання у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі в м.Київ. В обґрунтування викладених доводів Відповідач покликається на те, що в провадженні Господарського суду м.Києва перебувають аналогічні справи з тими ж Сторонами, зокрема справа №910/14766/20, розгляд якої призначено на ту ж дату, що і судове засідання у даній справі. Вказане клопотання оглянуто судом, оголошено та долучено до матеріалів справи.

З приводу поданого клопотання суд зазначає, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Окрім того, суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що, з урахуванням наведених в клопотанні доводів, зокрема щодо призначення судом 01.10.2020р. судового засідання у справі №910/14766/20 на туж дату, що і судове засідання у даній справі, Відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого повноважного представника в судове засідання як з числа своїх працівників, так і з числа осіб, не пов`язаних з Відповідачем трудовими відносинами. З врахуванням наведеного представник Позивача просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача за безпідставністю.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що до клопотання Відповідача не додано жодних належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування неможливості заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника Відповідача, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст.ст.202 ГПК України правових підстав до відкладення розгляду справи та до задоволення клопотання, а відтак, суд відхиляє клопотання за необґрунтованістю та безпідставністю.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У статті 1 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні Конституційного Суду України 15-рп/2004 від 02.11.2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Відповідно до частин 5, 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає, що у даному разі вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у спорі, що розглядається, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе.

З підстав наведеного, враховуючи подане Позивачем клопотання, подані Учасниками справи докази та заявлені доводи, беручи до уваги надані в судовому засіданні представником Позивача пояснення, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Враховуючи вищевказане, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 50, 80, 118 – 121, 177, 182, 183, 202, 234, 235, 247, 250, 252 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Приватного підприємства “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ” від 20.10.2020р. вх. №30308/20 про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ” оригіналу Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2020р. задоволити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ” в строк по 19.10.2020р. надати суду оригінал Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2020р., сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ” та Приватне підприємство “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ”.

3. Продовжити Приватному підприємству “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ” строк для подання відзиву по 16.10.2020р.

4. В задоволенні клопотання Приватного підприємства “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ” (вх. №30308/20 від 20.10.2020р.) про встановлення додаткового строку для подачі висновку експерта відмовити.

5. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ” строк для подання відповіді на відзив по 26.10.2020р.

6. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю “ІОНІТІ” додатковий строк по 19. 10.2020р. для надання доказів.

7. В задоволенні клопотання Приватного підприємства “АВТОЕНТЕРПРАЙЗ” від 06.11.2020р. вх. №32201/20 про відкладення розгляду справи відмовити.

8. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

9. Підготовче судове засідання призначити на 03.12.2020 р. о 10:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду.

10. Явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою.

11. Викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

12. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, визначені ст.235 ГПК України.

13. Строк та порядок оскарження ухвал визначено главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 10.11.2020р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок