Рішення № 92769920, 11.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2020Справа № 910/9421/20

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»

до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду

Голосіївського району м. Києва»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ МЕНЕДЖМЕНТ»

про стягнення 78 696,80 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (далі - позивач, АБ «УКРГАЗБАНК», Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - відповідач, ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ») про стягнення 78 696,80 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.12.2019 сталося залиття орендованих позивачем нежилих приміщень, у зв`язку з чим позивач муситиме нести витрати для відновлення пошкодження майна у розмірі 78 696,80 грн. На підтвердження залиття орендованих позивачем нежилих приміщень позивач посилається на Акт обстеження нежитлового приміщення відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» по вул. Велика Васильківська, 66-68 у зв`язку з залиттям, складений 02.01.2020 комісією «ЖЕД -102 Голосіївського району», у присутності представників АБ «УКРГАЗБАНК» (далі - Акт від 02.01.2020). Позивач, керуючись нормами ст. 22 Цивільного кодексу України, вважає, що оскільки залиття приміщень сталося внаслідок пошкодження крану, розміщеного на водомірному вузлі ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», то позивач має правові підстави для стягнення з останнього спричинених збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 позовну заяву АТ «УКРГАЗБАНК» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

15.07.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви по справі № 910/9421/20.

Судом враховано, що у заяві про усунення недоліків позивач визначив предметом позову стягнення збитків на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 78 696,80 грн.

Судом розцінено заявлені позивачем уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмету позову та прийнято її до розгляду.

Отже, суд розглядає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 78 696,80 грн.

Безпосередньо у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ МЕНЕДЖМЕНТ». Клопотання позивача судом задоволене.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 позовну заяву АТ «УКРГАЗБАНК» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9421/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ МЕНЕДЖМЕНТ».

24.07.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 16.07.2020.

04.08.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив у справі № 910/9421/20, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке:

- ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» є неналежним відповідачем, оскільки є лише виконавцем послуг з постачання питної води та приймання стічних вод та не є балансоутримувачем внутрішньо будинкових мереж приміщень по вул. Велика Васильківська, 66-68;

- відповідач стверджує, що внутрішньобудинкові мережі по вул. Велика Васильківська, 66-68 на баланс ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» не передавалися, відсутні будь-які договори на обслуговування вказаних мереж, відсутній законодавчо закріплений обов`язок відповідача обслуговувати внутрішньобудинкові мережі холодного водопостачання;

- єдиний доказ, згідно якого позивач визначає відповідачем ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», а отже і винним у залитті приміщення по вул. Велика Васильківська, 66-68, яке сталося 26.12.2019, є Акт від 02.01.2020;

- однак, Акт від 02.01.2020 складений за відсутності представників ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», крім того, місце на мережі холодного водопостачання, де сталася аварія, не деталізоване, не зазначено жодного типу пошкодження, відсутні припущення, внаслідок чого на місці мереж холодного водопостачання сталася аварія;

- таким чином, відповідач вважає, що Акт від 02.01.2020 не є належним доказом того, що пошкоджена водопровідна мережа перебуває у володінні та користуванні (на балансі) ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та підтвердженням вини останнього у залитті;

- будь-яких інших доказів на підтвердження того, що станом на 26.12.2019 відповідач був балансоутримувачем внутрішньобудинкових мереж, а також доказів наявності договорів на обслуговування відповідачем мереж, що знаходяться за адресою: вул. Велика Васильківська, 66-68, позивачем суду не надано;

- наданий позивачем рахунок на оплату по замовленню № 68 від 26.03.2020 та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 не є належним доказом, який підтверджує розмір збитків, а таким належним доказом, на думку відповідача, є висновок професійного оцінювача, який має відповідне кваліфікаційне свідоцтво та проводить оцінку за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами;

- позивачем не доведено, що його права, за захистом яких він звернувся до суду, порушені саме з боку відповідача.

06.08.2020 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли пояснення третьої особи щодо позову. Відповідно до поданих пояснень третя особа зазначила, що відповідно до договору оренди № 1 від 15.01.2019, укладеного між третьою особою та позивачем, нежилі приміщення були передані у тимчасове платне користування позивача у справному та придатному до використання вигляді. Третя особа звернула увагу, що шаровий кран трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм, через пошкодження якого було здійснено залиття майна позивача, знаходиться у приміщенні, що не являється власністю третьої особи та жодного відношення до вищевказаного шарового крану третя особа не має.

11.08.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання по справі № 910/9421/20, відповідно до якого позивач просив суд здійснювати розгляд справи № 910/9421/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування поданого клопотання позивач послався на суперечливі дані у справі (з відзиву вбачається, що ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» вважає себе неналежним відповідачем, оскільки шаровий кран на водомірному вузлу начебто не знаходиться на балансі відповідача і договір обслуговування даного вузла ним не укладався, тоді як при складанні та підписанні Акту від 02.01.2020 працівники ЖЕК-102 підтвердили, що даний кран трубопроводу холодного водопостачання знаходиться на водомірному вузлу ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»). Також позивач посилався на складність та неврегульованість відносин з приводу житлово-комунальних послуг та те, що з`ясування обставин справи ускладнюється тим, що позивач не є власником підтопленого приміщення, не володіє документацією щодо договорів на його обслуговування.

13.08.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, відповідно до якого позивач просив суд залучити до участі у справі №910/9421/20 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 17-6, код ЄДРПОУ 32375554). В обґрунтування клопотання, поданого на підставі ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), позивач зазначив, зокрема, що у випадку відмови у задоволенні позову у позивача може виникнути право вимоги до даного підприємства.

13.08.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив суд:

- визнати обґрунтованою неможливість подання Банком заяви про витребування доказів у строк, встановлений ст. 81, 80 ГПК України;

- витребувати від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» документи (акти, договори, витяги з балансу та інші документи), що підтверджують обов`язок ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» утримувати у належному технічному стані шаровий кран трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм, розміщеного на водомірному вузлу ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» у будинку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 66-68;

- витребувати від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» схеми, креслення щодо розташування шарового крану трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм, розміщеного на водомірному вузлу ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» у будинку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 6. 66-68.

В обґрунтування клопотання про витребування доказів позивач зазначив, що на момент подання позову не було необхідності для витребування доказів, така необхідність з`явилась після подання відзиву ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», отже позивач об`єктивно не міг звернутись з даним клопотанням у встановлений ст. 81 ГПК України строк. Позивач вважає, що для винесення законного та обґрунтованого рішення про відшкодування шкоди, завданої Банку залиттям приміщення, суд має встановити особу, яка зобов`язана утримувати шаровий кран холодного водопостачання діаметром 40 мм, розміщений на водомірному вузлу ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ».

13.08.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла відповідь на пояснення третьої особи, згідно якої відповідач зазначив, що ПРАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» є лише виконавцем послуг з водопостачання питної води та приймання стічних вод, що на баланс відповідача не передавались внутрішньобудинкові мережі по вул. Велика Васильківська, 66-68, а тому у відповідача відсутні будь-які правові підстави відшкодування завданої шкоди внаслідок залиття приміщення.

З 11.08.2020 по 14.08.2020 суддя Гумега О.В. перебувала у відпустці.

Судом розглянуте клопотання позивача про здійснення розгляду справи № 910/9421/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін, подане 11.08.2020 через відділ діловодства суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Судом встановлено, що клопотання позивача про здійснення розгляду справи № 910/9421/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін подане позивачем з дотриманням строку, встановленого приписами ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 наведеної статті ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми (ціна позову 78 696,80 грн), розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн), а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Наведене, в свою чергу, свідчить про одночасне існування двох умов, визначених частиною 6 наведеної статті ГПК України, за наявності яких суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 252 ГПК України, які підлягають застосуванню судом при розгляді поданого позивачем клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд відхиляє як безпідставне клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Судом розглянуте клопотання позивача залучення третьої особи, подане 13.08.2020 через відділ діловодства суду.

З огляду на приписи ст. 50 ГПК України та обставини даної справи, враховуючи доводи позивача, викладені у відповідному клопотанні, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі в даній справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 17-6, ідентифікаційний код 32375554), у зв`язку з чим клопотання позивача підлягає задоволенню.

Судом розглянуте клопотання позивача про витребування доказів, подане 13.08.2020 через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 № 910/9421/20 клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про розгляд справи № 910/9421/20 в судовому засіданні з повідомленням сторін відхилено, залучено до участі у справі третю особу-2, витребувано у третьої особи-2 докази.

26.08.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо клопотання позивача у справі.

31.08.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

31.08.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

07.09.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшло пояснення на позовну заяву.

08.09.2020 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (позивач) надійшло клопотання по заміну первісного відповідача. Зазначеним клопотанням позивач просив замінити первісного відповідача - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» на належного Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва".

Судом долучено до матеріалів справи пояснення відповідача щодо клопотання позивача у справі, клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи, пояснення третьої особи-2 на позовну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Ознайомившись зі змістом клопотання позивача по заміну первісного відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни неналежного відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 замінено первісного відповідача - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» на належного Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

17.09.2020 через відділ діловодства суду від представника Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшло клопотання про видачу копії ухвали від 14.09.2020. Клопотання судом задоволене.

22.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, відповідно до яких відповідач просив суд залишити без задоволення клопотання позивача про заміну первісного відповідача.

07.10.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

23.10.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ МЕНЕДЖМЕНТ» (орендодавець, третя особа) та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (орендар, позивач) був укладений Договір оренди № 1 (далі - Договір або Договір № 1 від 15.01.2019), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає за плату в тимчасове користування (оренду) нежилі приміщення загальною площею 365 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 66-68, надалі - приміщення, а орендар приймає його та зобов`язується сплачувати орендодавцю плату за користування приміщеннями відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що орендар повертає приміщення у стані, в якому воно було надане в оренду, з урахуванням нормального зносу, у чистому вигляді, придатне для подальшого користування, та повністю вільне від працівників та майна, яке належить орендарю.

Згідно п. 3.1 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк оренди становить 35 місяців, тобто до 24.12.2022 року включно. Строк оренди (користування) приміщенням починає відраховуватись з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення включно (п. 3.3 Договору).

Умовами пунктів 5.1.9, 5.1.12, 5.1.16 Договору передбачено обов`язки орендаря:

- забезпечити збереження інженерних мереж, комунікацій (водопроводу, каналізації, електричних та опалювальних мереж) і обладнання приміщення, переданих в оренду разом з об`єктом оренди. У випадках аварій та проведення планових ремонтних робіт повідомляти про це орендаря;

- негайно повідомляти орендодавця про будь-які пошкодження, що сталися в приміщенням незалежно від їх причин. У випадку заподіяння приміщенню, орендодавцю чи третім особам шкоди чи збитків з вини (умислу чи недбалості) орендаря, його робітників або гостей, орендар повинен компенсувати орендодавцю та/або третім особам всі такі збитки та відшкодувати шкоду;

- проводити за свій рахунок поточний ремонт приміщення, необхідний для підтримання належного стану приміщення, існуючого на момент передачі приміщення орендарю, при цьому такий ремонт не є покращенням до приміщення, а підтриманням приміщення у попередньому стані, і, сума коштів, витрачена орендарем на такий ремонт, компенсації не підлягає.

Як вказує позивач, 26.12.2019 сталося залиття нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 66-68, в яких розташовано відділення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (позивача).

Позивач невідкладно звернувся до «ЖЕД - 102 Голосіївського району» та до ОДС Голосіївського району із заявою про залиття.

02.01.2020 комісією «ЖЕД - 1-2 Голосіївського району» у присутності представників позивача було здійснено обстеження нежилого приміщення, про що було складено відповідний Акт обстеження нежитлового приміщення відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» по вул. Великій Васильківській, 66-68 у зв`язку з залиттям (далі - акт обстеження від 02.01.2020). Відповідно до вказаного акту було встановлено, що залиття нежилих приміщень площею 225,0 кв. м сталося внаслідок пошкодження шарового крану трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм, розміщеного на водомірному вузлі ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ».

В позовній заяві позивач зазначає, що внаслідок вказаного залиття відбулося пошкодження майна, у тому числі: нежитлового приміщення, документів, сейфів.

З метою встановлення розміру збитку, спричиненого залиттям, позивач звернувся до ТОВ «СК «АНТЕЙ БУД». За результатами проведення обстеження ТОВ «АНТЕЙ БУД» було складено Дефектний акт від 28.02.2020, в якому наведено перелік робіт та витрат, які необхідно провести для відновлення приміщення у попередній стан після пошкодження їх водою.

Також позивачем за участі підрядника ТОВ «СК «АНТЕЙ БУД» було здійснено попередній розрахунок договірної ціни по виконанню відновлювальних/будівельних робіт, яка склала суму у розмірі 62 896,80 грн. На підтвердження вказаної вартості відновлювальних/будівельних робіт позивачем додано до позовної заяви наступні документи: Договірна ціна на будівництво «Ремонт приміщень відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66-68, що здійснюється в 2020 році, Підсумкова відомість ресурсів, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на ремонт приміщень відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66-68.

Крім того, внаслідок залиття приміщення було пошкоджено касовий сейф темпокаси ЕК 1512, розташований в даному приміщенні. За підрахунком обслуговуючої компанії ТОВ «СЕЙЛСЕРВІСОЛЮШЕНС» вартість ремонту даного сейфу складатиме 15 800,00 грн, що підтверджується позивачем доданим до позовної заяви рахунком на оплату № 68 від 26.03.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що позивач безпосередньо не оплачує комунальні послуги, а відшкодовує їх вартість власнику приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 66-68 - Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ МЕНЕДЖМЕНТ» (орендодавець, третя особа).

Між третьою особою та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (відповідач) укладено Договір № 1495-в від 13.02.2017 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Згідно підпункту 3 пункту 12 вказаного договору Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва`зобов`язане утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що відповідач був зобов`язаний утримувати шаровий кран трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм, внаслідок пошкодження якого відбулося залиття спірного приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66-68, позивач вважає, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» зобов`язане відшкодувати позивачу збитки в розмірі 78 696,80 грн, спричинені внаслідок залиття.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що позивачем невірно визначено особу відповідача, оскільки, по-перше, між позивачем та відповідачем не укладався договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 66-68 по вулиці Великій Васильківській. По-друге, відповідачу не передавалося в управління механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами вказаного будинку. Відповідач також зазначає, що позивачем не надано жодних доказів завдання йому шкоди внаслідок залиття, оскілки останній не є власником нежитлового приміщення загальною площею 365 кв. м, розташованого в будинку № 66-68 по вул. Великій Васильківській у м. Києві.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із частиною першою ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я, тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки 2) збитків 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками 4) вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підтвердження факту залиття орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 66-68 позивач надав акт обстеження від 02.01.2020, яким зафіксовано факт залиття цього приміщення внаслідок пошкодження шарового крану трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм, розміщеного на водомірному вузлі ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ».

На підтвердження розміру матеріального збитку, завданого залиттям орендованого приміщення позивач надав Дефектний акт від 28.02.2020, складений ТОВ «СК «АНТЕЙ БУД», в якому наведено перелік робіт та витрат, які необхідно провести для відновлення приміщення у попередній стан після пошкодження їх водою. В результаті здійснення попереднього розрахунку договірної ціни по виконанню відновлювальних/будівельних робіт, вартість таких робіт склала суму у розмірі 62 896,80 грн. На підтвердження вказаної вартості відновлювальних/будівельних робіт позивачем також було надано такі документи: Договірна ціна на будівництво «Ремонт приміщень відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66-68, що здійснюється в 2020 році, Підсумкова відомість ресурсів, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на ремонт приміщень відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66-68.

Вартість ремонту касового сейфу темпокаси ЕК 1512, пошкодженого при залиття, за підрахунком обслуговуючої компанії ТОВ «СЕЙЛСЕРВІСОЛЮШЕНС» складатиме 15 800,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком на оплату № 68 від 26.03.2020.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт залиття орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 66-68.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому 07.10.2020 через відділ діловодства суду, не заперечував факт залиття спірного приміщення. Однак відповідач заперечив свою вину у виникненні збитків.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення будинку № 66-68 по вул. Велика Васильківська у м. Києві на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» не передавались. Технічне обладнання, шаровий кран трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40мм, розміщений на водомірному вузлу та сам водомірний вузол знаходиться у приміщенні, яке належить на праві приватної власності третій особі, ТОВ «ІСТЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ» та перебуває в орендному користуванні позивача, АБ «УКРГАЗБАНК».

Суд зауважує, що для встановлення складу цивільного правопорушення, яке може бути підставою для стягнення збитків, необхідно довести, що збитки виникли внаслідок протиправної поведінки відповідача (дії або бездіяльності), тобто встановити наявність причинно-наслідкового зв`язку між завданими збитками та поведінкою відповідача.

Суд зазначає, що наявний в матеріалах справи акт обстеження від 02.01.2020, яким зафіксовано факт залиття орендованого позивачем приміщення, не може бути належним доказом того, що залиття сталося саме з вини відповідача. Позивачем не долучено до матеріалів справи жодних належних доказів, які б свідчили про те, що саме відповідач був зобов`язаний здійснювати обслуговування приміщення, в якому розташований шаровий кран трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм, розміщений на водомірному вузлі ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ». Крім того, позивачем не доведено, що вказаний шаровий кран трубопроводу холодного водопостачання діаметром 40 мм на момент залиття перебував на балансі відповідача.

Натомість, відповідачем разом із відзивом долучено до матеріалів справи Акт прийому-передачі від 31.05.2015, зі змісту якого вбачається, що відповідач не є розпорядником майна, розташованого у нежилих приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 66-68.

Враховуючи викладене, посилання позивача на те, що шкоди завдано саме внаслідок невиконання відповідачем обов`язків за Договором № 1495-В від 13.02.2018 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території є безпідставними.

Також суд зауважує, що позивач не надав доказів на підтвердження понесення ним будь-яких витрат у зв`язку із залиттям орендованого приміщення.

Розмір матеріального збитку в сумі 78 696,80 грн, що визначений, на думку позивача, попереднім розрахунком договірної ціни по виконанню відновлювальних/будівельних робіт, Договірною ціною на будівництво «Ремонт приміщень відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66-68, що здійснюється в 2020 році, Підсумковою відомістю ресурсів, Локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 на ремонт приміщень відділення № 7 АБ «УКРГАЗБАНК» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66-68 та рахунком на оплату № 68 від 26.03.2020, не є доказом завдання шкоди позивачу або понесення позивачем будь-яких витрат. У вказаних документах визначено лише орієнтовну вартість робіт з урахуванням матеріалів, які необхідно провести для приведення приміщення в належний стан. Однак позивач не надав доказів на підтвердження того, що визначені роботи з відновлення приміщення були фактично проведені або оплачені позивачем. Тобто заявлені позивачем витрати в сумі 78 696,80 грн на виконання цих робіт не були понесені позивачем.

Визначений розмір матеріального збитку в сумі 78 696,80 грн також не може бути розцінений судом як шкода, яка завдана майну позивача, оскільки позивач не є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 66-68, в якому сталося залиття, а є тільки орендарем цього приміщення. Саме власник приміщення зазнав майнової шкоди у зв`язку з пошкодженням його майна внаслідок залиття приміщення.

Позивач також не надав доказів на підтвердження сплати ним власнику приміщення коштів у сумі 78 696,80 грн на відновлення орендованого приміщення. Доводи позивача про те, що позивачу необхідно буде в майбутньому понести такі витрати, не є доказом понесення збитків позивачем, оскільки збитки мають бути реальними.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та відмову в задоволенні позову, судовий збір у сумі 2 102,00 грн покладається на позивача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 11.11.2020.

Суддя Гумега О.В.