Ухвала суду № 92766983, 10.11.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5034/20

Провадження № 4-с/206/7/20

У Х В А Л А

10 листопада 2020 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лободи Оксани Євгенівни, інші учасники справи позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач 1 ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеної скаргою на дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тож скарга на дії державного виконавця є заявою по суті справи, до якої в силу ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які передбачені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви та подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

Крім того, частиною 1 статті 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

За роз`ясненнями постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (п.17), справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Як вбачається з тексту скарги заявник АТ КБ «ПриватБанк» зазначає як позивача, а ОСОБА_2 як відповідач 1, проте при розгляді скарги таких учасників статтею 450 ЦПК України не передбачено.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Проте, заявником ці вимоги закону виконані не були та до скарги не додані її копії та копії всіх документів відповідно до кількості учасників справи (копія скарги та копії документів додані до неї лише в одному екземплярі).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод (ч.1). Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2).

Згідно зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1). Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, до скарги не додано доказів, які свідчать про те, що заявник дізнався про порушення його прав та свобод саме 28 жовтня 2020 року.

Зазначене перешкоджає суду у вирішенні питання щодо дотримання заявником передбачених законом строків на звернення до суду зі скаргою.

При цьому, судом врахована прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

За таких обставин, скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 185, 449 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лободи Оксани Євгенівни, інші учасники справи позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач 1 ОСОБА_2 – залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити скаржнику строк, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

При не усуненні недоліків у встановлений строк скарга буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Кушнірчук