Ухвала суду № 92766477, 10.11.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3579/18

Провадження № 1-кп/204/94/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Марченко Н.С.,

за участю прокурора: Медведовського О.Ю.,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження №12018040680000733 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Чаплине, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-18 грудня 2013 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 07.04.2016 року з Жовтоводської ВК по відбуттю строку покарання;

-12 лютого 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 18 червня 2020 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за а ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік. На підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, частково приєднати відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12.02.2019 року, та остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців. На підставі ст.ст.75, п. п.1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року вирок змінений в частині призначеного покарання. ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12.02.2019 року, остаточно вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки. В іншій частині вирок залишити без змін,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, 16 квітня 2018 року о 10:00 годині, знаходячись на центральному автовокзалі в м. Дніпро поблизу будинку №10 по вул. Курчатова, знайшов біля мусорного баку та підібрав, тобто без передбаченого законом дозволу придбав 30 патронів, які є бойовими припасами - 7,62 мм проміжними патронами зразка 1943 року після чого носив їх без передбаченого законом дозволу при собі. Відповідно до п. 21 ст. 23 Закону України «Національну поліцію» від 02.07.2015 p., до основних повноважень поліції входить: здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ. Крім того, згідно п.33 ст. 4 Положення «Про Міністерство внутрішніх справ України» затверджене Указом Президента України № 383/2011 від 06.04.2011 p., на міліцію покладено забезпечення функціонування дозвільної системи. Згідно зі ст. 2 Положення «Про дозвільну систему» затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, «... бойові припаси до вогнепальної зброї належать до предметів, на які поширюється дія дозвільної системи» На виконання вищевказаних нормативних актів наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р. затверджена «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», яка визначає в тому числі, порядок видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння і перевезення вогнепальної зброї та бойових припасів. Однак, ОСОБА_1 , порушуючи законодавство України в сфері дії дозвільної системи, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, носив вищевказані патрони при собі, пересуваючись по вулицям м.Дніпро.

Далі, 23 квітня 2018 року, о 14 год. 30 хв. біля будинку № 22 по проспекту Пушкіна у місті Дніпро працівниками поліції за паління тютюнових виробів у не відведеному для цього місці, був зупинений ОСОБА_1 про що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, в присутності понятих на запитання працівників поліції про наявність заборонених предметів, ОСОБА_1 , видав працівникам поліції з лівого рукава кофти, яка була одягнута на ньому в той момент, поліетиленовий згорток, в якому містились 30 предметів, які згідно висновку експерта № 25/3.1/492 від 18.05.2018 року є бойовими припасами 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року, призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм, карабінів «СКС», автоматів «АК», «АКМ», «АКМС», ручних кулеметів «РПК», «РПКС», та їх модифікацій, патрони виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби, які ОСОБА_1 придбав та носив при собі, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі, заявив про щире каяття у вчиненому і повністю підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю також дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду від 23.04.2018 року, з фототаблицею (а.п.9), висновком експерта №25/3.1/492 від 18.05.2018 року (а.п.17-20); речовими доказами (а.п.22).

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, у зв`язку з визначенням порядку та об`єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263КК України, а його дії правильно кваліфіковані:

-за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу;

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.1 ст.263 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив тяжкий злочин на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

У відповідності до ст.66 КК України, у якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття. У відповідності до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.263 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по данному кримінальному провадженні не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судової експертизи, згідно наданої довідки.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 червня 2020 року, змінений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , виконувати самостійно відповідно до ч.4 ст. 70 КК України.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 25/3.1/492 від 18.05.2018 року, у розмірі 715 грн. 00 коп., одержувач платежу УК у Шевченківському районі м. Дніпра, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку – ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Речові докази: 22 предмета, що є бойовими припасами 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року, придатні до стрільби та 8 гільз кал.7,62 мм (АК), які було вилучено у ОСОБА_1 23.04.2018 року, в спец пакеті №3645218, які знаходяться в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №1909) – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик