Рішення № 92763581, 09.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.11.2020 Справа № 554/6524/19

Провадження № 2/554/304/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання – Кучеренко В.В.,

представника позивача - адвоката Рябоконя О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області,про визнання договору купівлі-продажу недійсним

УСТАНОВИВ:

18.07.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, та, відповідно до уточнених (збільшених) позовних вимог (а.с. 114-116) прохав визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ FORZA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладений 06.03.2018 між ним та ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на вказаний автомобіль; визнати за ним право власності на вказаний автомобіль.

Підстави позову мотивовані тим, що під час укладення спірного договору ОСОБА_2 , як покупець, умисно ввів його в оману щодо реальної вартості автомобіля, надавши звіт про оцінку майна № 2740020_06032018_ГР180306-001 від 06.03.2018, згідно якого вартість автомобіля зазначена 59100,00 грн. У 2019 році, під час розгляду справи № 554/6551/18 він ретельно ознайомився із вказаним звітом, і встановив, що замовником такого звіту був він, однак він не замовляв оцінку в ПП «ПРОФОЦІНКА» і дійшов висновку, що ціна автомобіля занижена.

Ухвалою суду від 24.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом всіх учасників справи.

Ухвалою суду від 26.07.2019 (провадження № 2-з/554/16/2019) забезпечено позов шляхом накладення арешту на автомобіль ЗАЗ FORZA, реєстраційний номер НОМЕР_1 та встановлення заборони його відчуження.

13.08.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній повністю заперечував проти позову, прохав відмовити за необґрунтованістю. Зазначав, що ОСОБА_1 вже звертався до суду із позовом, відповідно до якого оскаржував вказаний договір купівлі-продажу автомобіля (справа № 554/6551/18), однак у задоволенні позову було відмовлено і рішення у справі набрало чинності та не було скасоване судом вищої інстанції. Зазначено, що ціна автомобіля була узгоджена ними, як сторонами договору, зазначена у договорі та підтверджена звітом про оцінку майна. Договір підписаний сторонами у сервісному центрі 5341 РСЦ МВС в Полтавській області за № 5341/2018/849253.

Ухвалою суду від 23.10.2019 витребувано з Приватного підприємства «ПРОФОЦІНКА» (36000 м. Полтава, б-р Конєва, 1, кв. 10) належним чином завірену копію Звіту про оцінку майна № 2740020_06032018_ГР180306-001, а саме колісного транспортного засобу: ЗАЗ FORZA днз НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 03.12.2019 повторно витребувано вищевказані докази.

Ухвалою суду від 20.02.2020 застосовано заходи процесуального примусу до Приватного підприємства «ПРОФОЦІНКА» у вигляді штрафу у сумі 6306,00 грн. за невиконання без поважних причин ухвали суду про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.02.2020 поновлено позивачу процесуальний строк для подання до суду збільшених позовних вимог, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області (м. Полтава вул. Європейська, 64); викликано для допиту в якості свідка гр. ОСОБА_3 .

05.06.2020 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення. Зазначено, що підтверджено документально, що 06 березня 2018 року територіальним сервісним центром 5341, який є структурним підрозділом РСЦ МВС в Полтавській області, на підставі заяви ОСОБА_1 була проведена перереєстрація автомобіля ЗАЗ FORZA 1497, номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску, сірого кольору, на нового власника транспортного засобу, ОСОБА_2 . Під час реєстрації проведена перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром. Докази на підтвердження перереєстрації транспортного засобу, у вигляді витягу з системи НАІС ДДАІ МВС України надаємо разом із поясненнями. Враховуючи викладене, перереєстрація вказаного легкового автомобіля була здійснена підрозділом РСЦ МВС з дотриманням Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 № 1388. Щодо позовних вимог про визнання спірного договору купівлі продажу вказаного автомобіля недійсним зазначено, що сторони у договорі обумовили ціну, та, підписавши договір позивач, як продавець, підтвердив свій намір реалізувати автомобіль за вказаною ціною, усвідомлюючи значення своїх дій.

У судовому засіданні 28.10.2020 адвокат Рябоконь О.В. в інтересах позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 28.10.2020 не з`явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, неявка якого, з урахуванням наявності відзиву, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник третьої, ОСОБА_4 , особи у письмових поясненнях прохала розгляд справи провести за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові заяви сторін по суті справи, а також зібрані у справі докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що 06 березня 2018 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, згідно з умовами якого позивач ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 у власність автомобіль ЗАЗ FORZA, 2011 року випуску, днз НОМЕР_1 .

Пунктом 2.1 вказаного Договору передбачено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна.

Пунктом 2.2 вказаного Договору передбачено, що покупець набуває право власності на транспортний засіб і моменту підписання сторонами Договору.

Договір підписаний сторонами у сервісному центрі 5341 РСЦ МВС в Полтавській області за № 5341/2018/849253.

Згідно з п. 3.1. вказаного Договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу склала 59100 гривень.

Сума продажу автомобіля була обумовлена сторонами договору, технічний стан автомобіля та його якісні характеристики відповідали його вартості та підтверджені даними звіту про оцінку майна № 2740020_06032018_FP180306-001 від 06 березня 2018 року, виконаного Приватним підприємством «ПРОФОЦІНКА». Замовником звіту зазначено ОСОБА_1 .

Заперечення щодо замовлення вказаного звіту, не підтверджені належними доказами.

Ненадання ПП «ПРОФОЦІНКА» на ухвалу суду витребуваної копії вказаного звіту не спростовує його законність.

Аналітична довідка від 12.02.2020, здійснена на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності – ФОП ОСОБА_5 , не спростовує законності вказаного звіту про оцінку, так само і не доводить умислу відповідача на введення в оману щодо ціни спірного договору.

Відповідно до вказаного Звіту оціночна вартість автомобіля у день його продажу склала 59100,00 грн.

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувала цивільна справа № 554/6551/18 за позовом ОСОБА_1 , у якій предметом оскарження був вказаний договір з підстав укладення на вкрай невигідних для нього умов (за низькою ціною), зумовлених для нього тяжкими обставинами (13 липня 2017 року йому була проведена операція, яка полягала у тотальному ендопротезуванні правого кульшового суглобу безцементним ендопротезом, і він потребував кошти на придбання цього протезу та ліків).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави № 554/6551/18 від 20 березня 2019 року, що набрало законної сили 20.06.2019 та не було скасоване за результатом його апеляційного перегляду, у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем не доведено факту укладення оспорюваного правочину на вкрай невигідних для себе умовах та внаслідок тяжких обставин.

Наявність вказаного рішення суду, не лишає позивача права на окарження спірного договору з інших підстав.

Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 230 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, а саме якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу: щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України (постанова Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 753/10863/16-ц).

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суд виходить з того, сторони у справі діяли добровільно та розуміли значення своїх дій.

Підписавши оспорюваний договір, позивач підтвердив, що сторони досягли згоди щодо істотної умови договору – ціни, і вказані умови повністю відповідають його волевиявленню.

З показів допитаного у судовому засіданні 28.10.2020 в якості свідка гр. ОСОБА_3 не вбачається, що ОСОБА_6 під час укладення спірного договору навмисно ввів другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що правочин вчинений ним під впливом обману з боку відповідача, як покупця за спірним договором, щодо ціни автомобіля.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, а також те, що позивач був звільнений від сплати судового збору, стягнення судового збору не здійснюється.

Керуючись ст. 215, 202, 203, 229, 230, постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , статтями 1-5, 10, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області,про визнання договору купівлі-продажу недійсним – відмовити у повному обсязі.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_4 , виданий 10.09.2018 органом № 5312; адреса АДРЕСА_1 ).

Відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП невідомий; паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий Котелевським РВ УМВС України в Полтавській області; адреса АДРЕСА_2 )

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області (Код ЄДРПОУ 40112186, юридична адреса м. Полтава вул. Європейська, 64).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 09.11.2020 року.

Суддя М.О. Материнко