Постанова № 9275675, 23.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-916/10/2370 23.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі –Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача –Рогового В.М. за довіреністю; відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Тальнівському районі до приватного підприємства «Агропромислова компанія «Інтерсервіс»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

          ДПІ у Тальнівському районі звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ПП «АПК «Інтерсервіс»19406 грн. 95 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу.

          Приймаючи до уваги, що ПП «АПК «Інтерсервіс» не перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути з відповідача 19406 грн. 95 коп. в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання свого представника не направив.

          Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

          ПП «АПК «Інтерсервіс»зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності 06 вересня 2002 р. про що Тальнівською райдержадміністрацією зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 138.

          Згідно даним довідки ДПІ у Тальнівському районі № 65 від 17.09.2002 р., відповідач взятий на облік як платник податків 13.09.2002 р. за № 83.

          Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (надалі за текстом –«Закон № 1251-ХІІ») податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесені до загальнодержавних податків і зборів.

          Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі за текстом –«Закон № 334/94-ВР») платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

          За змістом пунктів 16.4 статті 16 та 22.13. статті 22 Закону № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом –«Закон № 2181-III»).

          Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства від 14.11.2008 р., 14.11.2008 р., 14.11.2008 р., 22.12.2008 р., 09.02.2009 р., 12.05.2009 р., 29.07.2009 р. та 06.11.2009 р. із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання відповідно за І квартал 2008 р. І півріччя 2008 р., ІІІ квартал 2008 р., 11 місяців 2008 р., 12 місяців 2008 р., І квартал 2009 р., І півріччя 2009 р. та ІІІ квартал 2009 р. в загальному розмірі 14 937 грн.

Підпунктом «а»пункту 17.2. статті 17 Закону № 2181-III передбачено, якщо платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22 червня 2009 р. та 03 вересня 2009 р. із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання відповідно за І квартал 2009 р. та І півріччя 2009 р. в загальному розмірі 1 811 грн.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (надалі за текстом –«Закон № 509-ХІІ») органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

          Актами перевірки № 1179 від 24.12.2008 р. та № 894/1501/32115418 від 16.10.2009 р. встановлено не своєчасну сплату податку на прибуток підприємства за І півріччя 2008 р. та 9 місяців 2008 р. Згідно актів перевірки: № 140/1501/32115418 від 17.03.2009 р.; № 141/1501/32115418 від 17.03.2009 р.; № 142/1501/32115418 від 17.03.2009 р.; № 143/1501/32115418 від 17.03.2009 р. та № 144/1501/32115418 від 17.03.2009 р. відповідачем не подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 р., 12 місяців 2007 р., І квартал 2008 р., І півріччя 2008 р. та 9 місяців 2008 р.

Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003731501/0 від 24.12.2008 р.; № 0003881501/0 від 12.11.2009 р.; № 0000801501/0 від 18.03.2009 р.; № 0000821501/0 від 18.03.2009 р.; № 0000841501/0 від 18.03.2009 р.; № 0000851501/0 від 18.03.2009 р. та № 0000871501/0 від 18.03.2009 р. якими визначено зобов’язання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 2 853 грн. 29 коп.

Названі податкові повідомлення-рішення отримані особисто директором підприємства 24.12.2008 р. та 18.03.2009 р.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржив, визначені ними суми податкових зобов’язань не сплатив.

Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за даними облікової картки платника, відповідачу нарахована пеня в сумі 185 грн. 68 коп.

За даними обліковій картки платника, за відповідачем, станом на 14.11.2008 р., обліковувалась переплата по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 82 грн. 11 коп. Також за період з січня 2008 р. по грудень 2009 р. платником, в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток підприємств сплачено 6 759 грн. 20 коп., що враховано позивачем при розрахунках суми позову.

З урахуванням викладеного, у відповідача виник податковий борг по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 12 945 грн. 66 коп.

Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом –Закон № 168/97-ВР).

          Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

          Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32426460 отримано відповідачем 17 вересня 2002 р. (індивідуальний податковий № 321154123228).

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно з підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість від 20.05.2009 р., 22.06.2009 р. та 03.09.2009 р. із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання відповідно за квітень 2009 р., травень 2009 р. та серпень 2009 р. в загальному розмірі 2 110 грн.

На підставі підпункту «а»пункту 17.2. статті 17 Закону № 2181-III відповідачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21 травня 2009 р. та від 03 вересня 2009 р. із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання відповідно за березень 2009 р., червень 2009 р. та липень 2009 р. в загальному розмірі 1849 грн.

На підставі статті 11 Закону № 509-ХІІ податковим органом проведено перевірку, на основі якої складено акт № 839/1501/32115418 від 16.10.2009 р. яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003901501/0 від 12.11.2009 р.; № 0003891501/0 від 12.11.2009 р. та № 0003911501/0 від 12.11.2009 р. якими визначено зобов’язання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 1438 грн. 71 коп.

Названі податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 17.11.2009 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

          З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за даними облікової картки платника, відповідачу нарахована пеня в сумі 30 грн. 09 коп.

Статтею 15 Закону № 1251-ХІІ та статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (надалі за текстом –«Декрет № 56-93») до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок, який є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Пунктом 3 статті 15 Закону № 1251-ХІІ визначено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Відповідно до статті 5 Закону № 1251-ХІІ облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 15 Декрету № 56-93 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Форма податкового розрахунку комунального податку затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 N 625 (із змінами та доповненнями) і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.01.2004 за N 4/8603.

Згідно зі статтею 19 Декрету № 56-93 місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами, якими вони встановлюються.

Пунктом 6 рішення Тальнівської міської ради №3/5-6(6) від 30.05.2006 р. визначено, що розмір комунального податку становить 10% річного фонду оплати праці, обчисленого, виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян та середньооблікової чисельності штатних працівників. Податковий розрахунок комунального податку повинен подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за встановленою формою. Кошти комунального податку сплачуються щомісяця до 15 числа місяця, що настає за звітним. Сума комунального податку у повному обсязі (з урахуванням фактично сплачен6их авансових внесків за місяці цього кварталу) повинна бути внесена платником протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну для подання розрахунку.

Відповідачем подано податкові розрахунки комунального податку із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання за І квартал 2009 р., ІІ квартал 2009 р., ІІІ квартал 2009 р. в загальному розмірі 15 грн. 30 коп.

На підставі статті 11 Закону № 509-ХІІ податковим органом проведено перевірки, на основі яких складено акти № 122/1501/32115418 від 17.03.2009 р., № 123/1501/32115418 від 17.03.2009 р., № 124/1501/32115418 від 17.03.2009 р., № 125/1501/32115418 від 17.03.2009 р., № 126/1501/32115418 від 17.03.2009 р., № 127/1501/32115418 від 17.03.2009 р. якими встановлено порушення термінів подачі звітності по комунальному податку за ІІ квартал 2007 р., ІІІ квартал 2007 р., ІV квартал 2007 р., І квартал 2008 р., ІІ квартал 2008 р. та ІІІ квартал 2008 р. Актом перевірки № 311 від 06.05.2009 р. встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по комунальному податку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000681501/0 від 17.03.2009 р.; № 0000691501/0 від 17.03.2009 р.; № 0000701501/0 від 17.03.2009 р.; № 0000711501/0 від 17.03.2009 р.; № 0000721501/0 від 17.03.2009 р.; № 0000731501/0 від 17.03.2009 р.; № 0001611501/0 від 06.05.2009 р. та № 0001621501/0 від 06.05.2009 р. якими визначено зобов’язання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 1027грн. 79 коп.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані особисто керівником підприємства 17.03.2009 р. та 06.05.2009 р.

За даними обліковій картки платника, за відповідачем, станом на 27.03.2009 р., обліковувалась переплата по сплаті комунального податку в розмірі 9 грн. 60 коп., що враховано позивачем при розрахунках суми позову.

З урахуванням викладеного, недоїмка ПП «АПК «Інтерсервіс»складає 19 406 грн. 95 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

          У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення з відповідача за рішенням суду 19 406 грн. 95 коп. в рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Агропромислова компанія «Інтерсервіс»(Черкаська область, м. Тальне, вул. Гагаріна, 38, ідентифікаційний код 32115418) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Тальнівському районі (Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 122, ідентифікаційний код 34446181) податковий борг зі сплати: податку на додану вартість в сумі 5 427 грн. 80 коп.; податку на прибуток в сумі 12 945 грн. 66 коп.; комунального податку в сумі 1033 грн. 49 коп., а всього 19 406 (дев’ятнадцять тисяч чотириста шість) грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 27 квітня 2010 р.

Суддя                                                                                                    І.О.Лічевецький