Постанова № 9275535, 16.04.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2010 р.

13 год.34 хв.Справа № 2-а-11971/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Січової В.Ю., Павлової Н.П., представника відповідача Тосік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства "Херсонський універмаг"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Херсонський універмаг» (позивач) просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 13.04.09 № 0001812301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 10653 грн. 17 коп. В позові зазначається про порушення при прийнятті рішення приписів п.5.2, ч. І ст.5.10, ст.5.11 ст.5, ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток), п.п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.12.2000 р. № 2181-Ш. Позивач посилається на те, що факт завищених валових витрат на суму отриманих раніше товарів без компенсації їх вартості у сумі 31831 грн. не доведено належними доказами. Сплив строку позовної давності та факт несплати позивачем вартості отриманих товарів після спливу такого строку стало підставою для висновку ДПІ у м. Херсоні про фактичне нездійснення компенсації за товар та визнання цієї заборгованості безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п. 1.22.1 ст. 1 Закону про прибуток. ДПІ у м. Херсоні без зазначення правових підстав наполягає на необхідності включення позивачем суми 31 831 грн. до складу валових доходів та, одночасно, на необхідності зменшення також і валових витрат на цю суму оприбуткованого (але поки що несплаченого) товару. Підприємством до складу валових доходів сума 31 831 грн. включена, але з валових витрат сума 31 831 грн. не виключена, оскільки такого обов'язку не передбачає чинне законодавство, через що податковою інспекцією донараховано податок на прибуток в розмірі 7 957,81 грн. (ставка податку 25% від завищених валових витрат 31 831.21 грн.).

Представники позивача в судове засідання прибули, просили задовольнити позов.

Відповідач (Державна податкова інспекція у м. Херсоні) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що позивачем у перевіряємому періоді списано на доходи кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги), яка обліковувалась на бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» та 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами», за раніше отримані товари (роботи, послуги) від постачальників, як таку, по якій минув термін позовної давності у відповідних податкових періодах, що є порушенням п. 5.1 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно з п.1.25 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» безнадійною є заборгованість по зобов'язаннях, з якою минув строк позовної давності. Якщо по закінчені терміну позовної давності, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" . Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності. Внаслідок того, що позивачем не здійснена компенсація вартості отриманих товарів (робіт, послуг), які він отримав, підстав для віднесення вартості цих товарів (робіт, послуг) до валових витрат не має. Сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншим підприємством, яка залишилася нестягнутою в зв'язку з тим, що минув строк позовної давності, включається до складу валових доходів та одночасно зменшує валові витрати підприємства на суму оприбуткованого товару (робіт, послуг), оскільки фактично платником не понесені витрат.

Представник відповідача в судове засідання прибув, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, суд прийшов до наступних висновків. Податкове повідомлення-рішення від 13.04.09 № 0001812301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7957,81 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2695 грн. 36 коп. було прийнято Державною податковою інспекцією у м. Херсоні за висновками акту від 06.04.09 № 1206/23-5/01563700 планової виїзної перевірки ЗАТ «Херсонський універмаг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 по 31.12.08. Фахівцями ДПІ було встановлено завищення задекларованих в рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» у сумі 31831 грн. 21 коп. На бухгалтерському обліку товариства обліковувалась кредиторська заборгованість за товари, не оплачені позивачем, вартість товарів була віднесена до валових витрат по першій події оприбуткування товарів. У зв'язку із закінченням терміну позовної давності щодо сплати цієї кредиторської заборгованості товариство періодично збільшувало валовий дохід, що відображало в податкових деклараціях по податку на прибуток. Дану обставину податкова інспекція не заперечує, але вважає, що одночасно вартість зазначених товарів товариство повинно було виключити з валових витрат, оскільки вони надані безоплатно, позивач не здійснював відповідні корегування валових витрат. Внаслідок того, що платником податків не здійснена компенсація вартості отриманих товарів (робіт, послуг), які він отримав, на переконання податкового органу, підстав для віднесення вартості цих товарів (робіт, послуг) до валових витрат не має. В акті перевірки викладено висновок ДПІ про те, що сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншим підприємством, яка залишилася нестягнутою в зв'язку з тим. що минув строк позовної давності, включається до складу валових доходів та одночасно зменшує валові витрати підприємства на суму оприбуткованого товару (робіт, послуг), оскільки фактично не понесені витрат, відповідно до п.5.1 ст.5 вищевказаного Закону. Також в акті перевірки зазначено, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ЗАТ «Херсонський універмаг» завищено валові витрати на суму отриманих раніше товарів без компенсації їх вартості у сумі 31831.21 гри. а саме : у 2 кварталі 2006 року у сумі 1879,41 грн.; у 3 кварталі 2006 року у сумі 148,57грн., у 1 кварталі 2007 року у сумі 8974,05 грн.; у 2 кварталі 2007 року у сумі 330.92 грн.; у 3 кварталі 2007 року у сумі 1013,14 грн., у 4 кварталі 2007 року у сумі 478, 05 грн.; у 1 квартал і 2008 року у сумі 429,91 грн.; у 3 кварталі 2008 року у сумі 16701,96 грн.; у 4 кварталі 2008 року у сумі 1875,20 грн.

Суд вважає, що висновки податкової інспекції є помилковими з огляду на таке.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу таких витрат, як то зазначено у пп. 5.2.1 п. 5.2 включаються серед іншого, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у урахуванням передбачених обмежень.

Згідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього ж Закону, який визначає правила ведення податкового обліку, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніш: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів або дата оприбуткування платником податку товарів. Позивачем були придбані товари, вартість яких була віднесена позивачем до валових витрат за першою подією – оприбуткування товарів.

Визначення валового доходу наведене у п. 4.1 ст. 4 Закону, як загальної суми доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальні або нематеріальній формах як на території України, та і за межами, а з змістом пп. 4.1.6 п. 4.1 цієї норми до такого доходу відносяться суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді. Безоплатно надані товари, це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і матеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод (п. 1.23 ст. 1 Закону). Наведене означає, що законом чітко визначені підстави віднесення товарів до категорії безоплатно наданих і цей перелік є вичерпним. Позивач одержував товари за оплатними цивільно-правовими угодами, тому відносити ці товари до безоплатно наданих є помилковим. Сума кредиторської заборгованості за товари, по якій сплинув строк позовної давності у відповідних періодах була віднесена позивачем до валового доходу як безнадійна заборгованість тобто заборгованість по зобов'язаннях, за якими минув строк позовної давності (п. 1.25 ст. 1 Закону про прибуток). Податковий облік безнадійної заборгованості відбувається за ст. 12 Закону про прибуток, його позивач не порушив.

Закон України «Про оприбуткування прибутку підприємств» містить вичерпний перелік випадків коригування валових витрат, і не передбачає коригування валових витрат при списанні безнадійної кредиторської заборгованості, а висновок про таке корегування ґрунтується на припущеннях податкового органу. Тому вимоги податкової інспекції про виключення з валових витрат вартості отриманих товарів, які залишились неоплаченими не має правових підстав. Посилання відповідача на норму п. 5.1 ст. 5 Закону про прибуток, який порушив позивача, суд не приймає до уваги. оскільки безпосереднє склад валових витрат регулюється п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток, згідно з приписами якого валовими витратами є не лише сплачені витрати, а й нараховані платником податку суми вартості товарів, що придбаваються. Підстав для проведення корегування податкового та бухгалтерського обліку валових витрат у позивача не було.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення визнається неправомірним .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167 України, суд

постановив:

Позов закритого акціонерного товариство «Херсонський універмаг» задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 13 квітня 2009 року № 0001812301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 7957 грн. 81 коп. основного платежу та 2695 грн. 36 коп. штрафних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Херсонський універмаг" (м. Херсон, пр. Ушакова, 49, код ЄДР 01563700, р/рах. 26008876936742 в Одеській філії АКБ "Укрсоцбанк" МФО 328016) судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 квітня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.3