Постанова № 9275380, 11.03.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-464/10/1770

11 березня 2010 року 16год. 26хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Савчин О.І.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція <Список >

доПриватний підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач Здолбунівська обєднана державна податкова інспекція, звернувся з позовом до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на загальну суму 167,68 грн.

На підставі клопотання представника позивача та вимог ст.ст.49,52 КАС України, здійснено заміну неналежної сторони у справі відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 на належного відповідача - субєкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1.

Представник позивача надала суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримала позовні вимоги, просить стягнути з відповідача - субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на загальну суму 167,68 грн., в тому числі: недоїмка в сумі 155,92 грн., штрафні санкції в сумі 11,18 грн. та пеня в сумі 0,58 грн.

Відповідач в судове засідання не зявилася, причини неприбуття суду не повідомила. Про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином за адресою, що станом на час розгляду справи зареєстрована в якості постійного місця проживання фізичної особи підприємця.

Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні, а відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю

Судом встановлено, що 07.09.2006 року відповідач зареєстрована як фізична особа - підприємець Острозькою райдержадміністрацією та взята на облік як платник податку в Острозькому відділенні Здолбунівської ОДПІ, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності відповідач здійснює такий вид діяльності, як роздрібна торгівля.

Станом на 22.01.2010 року - період, що передував даті звернення позивача до суду, згідно даних обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку на загальну суму 167,68 грн., в тому числі: недоїмка в сумі 155,92 грн., штрафні санкції в сумі 11,18 грн., пеня в сумі 0,58 грн. Станом на день розгляду справи у суді заборгованість перед бюджетом не погашена.

Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.4), довідкою про заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 22.01.2010 р.(а.с.3), копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.5), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії Е № НОМЕР_1 (а.с.6), довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.7), обліковою карткою платника податків (а.с.19-27).

Статтею ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" №797/98 від 03.07.1998 року, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з рішенням Острозької районної ради №179 від 10.06.2004 року про внесення доповнень до рішення районної ради від 25.12.1998 року №30 "Про встановлення ставок єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності фізичних осіб", ставка єдиного податку для обраного відповідачем виду діяльності встановлена в розмірі 100 грн. (а.с.9).

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За правилами ч.6 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" №797/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

У звязку із несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у встановлені терміни, позивачем відповідно до ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, на суму податкового боргу відповідача була нарахована пеня.

Крім того, відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, відповідно до кількості днів затримки.

На підставі цього, податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00091111730/0 від 01.12.2009 року, яким відповідачу визначено суму штрафу відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року у розмірі 20% узгодженої суми податкового зобов'язання сплаченої із затримкою, яка складає 11,18 грн.(а.с.8).

Відповідно до п.17.3. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Всупереч цьому, станом на день розгляду справи у суді заборгованість перед бюджетом відповідачем не погашена і, з врахуванням нарахованої пені в сумі 0,58 грн. та штрафних санкцій в сумі 11,18грн., складає 167,68 грн.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету Вельбівненської сільської ради на р/р 34212379700276 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588330, одержувач Вельбівненська сільська радана заборгованість по сплаті єдиного податку з урахуванням штрафних санкцій та пені в сумі 167 (сто шісдесят сім) грн. 68 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.03.2010 року