Постанова № 9275325, 11.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5/10/1770

11 лютого 2010 року 10 год. 08 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинюк О.О.

відповідача: представник не з'явився третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський міський центр зайнятості <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Рівненський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - гр.ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 473,64 гривень.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями органу поштового зв'язку. Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні, а відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Позивач, згідно з ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і на нього, згідно з пунктами 4-5 вказаної частини, покладено, зокрема, функцію з виплати забезпечення, надання передбачених даним Законом соціальних послуг та з контролю щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Судом встановлено, що 13.01.2009 року гр.ОСОБА_1 зареєструвався в Рівненському міському центрі зайнятості, як особа, що звернулась до центру в пошуках роботи. 20.01.2009 року відповідач подав позивачу заяву, в якій зазначивши, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та суб'єктом підприємницької діяльності не зареєстрований, просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Відповідно до вказаної заяви, 20.01.2009 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю терміном 180 календарних днів з 20.01.2009 р. по 18.07.2009 р.

12.03.2009 року відповідач був знятий з обліку як безробітний у Рівненському міському центрі зайнятості на підставі абз.14 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року.

За період часу з 20.01.2009 року по 26.02.2009 року відповідач отримав 473,64 гривні допомоги по безробіттю, яка за його заявою була перерахована на рахунок №НОМЕР_1, відкритий відповідачем у Рівненському обласному Управлінні ВАТ АБ "Укргазбанк".

Наведені обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією персональної картки особи, яка звернулася до ЦЗ (а.с.8), копією довідки про фактично виплачену відповідачу суму матеріальної допомоги (а.с.13), копією заяви про надання статусу безробітного (а.с.9), копією заяви відповідача про перерахунок грошової допомоги на картковий рахунок (а.с.14).

Відповідно до абз.14 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до ч.2 п.5 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Рівненським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. В ході перевірки було виявлено, що на момент надання гр.ОСОБА_1 статусу безробітного - 20.01.2009 р. та у період отримання матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) з 20.01.2009р. по 26.02.2009р. відповідач у встановленому законодавством порядку не припинив підприємницьку діяльність, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №3109241 (а.с.10-12). Згідно з вказаною довідкою, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за судовим рішенням, що не повязано з банкрутством внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців лише 19.02.2009 року. Попередній запис від 17.08.2007 року про винесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, не може розглядатися, як припинення підприємницької діяльності відповідача, позаяк в силу вимог ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755 від 15.05.2003 року, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

В розумінні ч.1 ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, громадяни, що проживають на території України на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; самостійно забезпечуючі себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах належать в Україні до зайнятого населення.

Відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до п.5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з безробітного внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їхнього забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищевикладене, позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення з пропозицією повернути кошти, виплачені йому як матеріальне забезпечення в період з 20.01.2009 року по 26.02.2009 року в сумі 473,64 грн. (а.с.15-16). Однак, відповідач на вказане повідомлення не відреагував.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи доведено, що на момент надання відповідачу статусу безробітного - 20.01.2009 р. його підприємницька діяльність не була припинена, відповідач не був позбавлений статусу фізичної особи-підприємця, а відтак належав до осіб, які самостійно забезпечують себе роботою, тобто до зайнятого населення, відтак обставини, що виключали можливість призначення йому виплати допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного, існували на момент його звернення до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю 20.01.2009 року, підлягає стягненню на користь позивача уся сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю, як безпідставно одержана ним, починаючи з моменту призначення такої допомоги.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів добровільної сплати коштів, отриманих від позивача в сумі 473,64 гривні суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, підлягає до задоволення.

Судові витрати (державне мито) згідно ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Рівненського міського центру зайнятості кошти в сумі 473 (чотириста сімдесят три) грн. 64 коп., яку перерахувати на р/р 37176001000246 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 21084805, одержувач Рівненський міський центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.02.10р.