Постанова № 9275312, 11.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-8058/09/1770

11 лютого 2010 року 10 год 57 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Марчук Ю.В.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський районний центр зайнятості <Список ><Позивач в особі >

доОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Рівненський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - гр.ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 338грн.84коп.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями органу поштового зв'язку. Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні, а відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Позивач, згідно з ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і на нього, згідно з пунктами 4-5 вказаної частини, покладено, зокрема, функцію з виплати забезпечення, надання передбачених даним Законом соціальних послуг та з контролю щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Судом встановлено, що гр.ОСОБА_1 зареєструвалась в Рівненському районному центрі зайнятості, як особа, що звернулась до центру в пошуках роботи. 27.03.2008 року відповідач подала позивачу заяву, в якій зазначивши, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та суб'єктом підприємницької діяльності не зареєстрована, просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. Відповідно до вказаної заяви, 27.03.2008 року відповідачу було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

За період часу з 27.03.2008 року по 23.09.2008 року відповідач отримала 338,84 гривень допомоги по безробіттю.

Наведені обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією заяви про надання статусу безробітного (а.с.5), відомостями виплати за видами забезпечення за квітень-червень 2008 року з копіями платіжних доручень (а.с.7-12).

Відповідно до повідомлення ТОВ „КВІЗА-ТРЕЙД” №2788 від 22.10.2009 року, гр.ОСОБА_1, ідент.№НОМЕР_1, перебувала в трудових відносинах з ТОВ „КВІЗА-ТРЕЙД" по цивільно-правовому договору про виконання робіт (надання послуг) від 08.04.2008 року з 08.04.2008 року по 20.05.2008 року (а.с.6).

Відповідно до п.4 ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, відносяться до осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах. Подання трудової книжки на підприємство, з яким громадянин перебуває у цивільно-правових відносинах чинним законодавством не передбачено.

В розумінні ч.1 ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, громадяни, що проживають на території України на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; самостійно забезпечуючі себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах належать в Україні до зайнятого населення.

Враховуючи вищезазначене, з 08.04.2008 року по 20.05.2008 року відповідачка була особою, яка надавала послуги згідно з цивільно-правовим договором та забезпечувала себе роботою самостійно і отримувала дохід.

Відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до п.5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з безробітного внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їхнього забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи доведено, що з 08.04.2008 року по 20.05.2008 відповідач виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовою угодою, а відтак належала до зайнятого населення, і даний факт є підставою для зняття відповідача з обліку з дня укладення цивільно-правового договору і припинення виплати допомоги по безробіттю, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає уся сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю, як безпідставно одержана нею, починаючи з моменту призначення такої допомоги.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів добровільної сплати коштів, отриманих від позивача в сумі 338,84 гривень суду не надала, позов обґрунтований і на підставі ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, підлягає до задоволення.

Судові витрати (державне мито) згідно ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Рівненського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 338 (триста тритцять вісім)грн. 84коп., яку перерахувати на р/р 37172974900295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22560874, одержувач -Рівненський РЦЗ, код платежу 50040200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.02.10р.