Рішення № 92751248, 06.11.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

РІШЕННЯ

Іменем України

06 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Джос І.Ю.,

справа № 333/3467/19

провадження № 2/333/185/20

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Железняк Віктор Кузьмич

відповідачі - Акціонерне товариство «Альфа - Банк»

-державний реєстратор виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Юрій Олексійович

представник відповідача - адвокат Ременюк Тетяна Олександрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у порядку загального позовного провадження цивільну справу про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до АТ «Укрсоцбанк», державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Ю.О., про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив наступне.

08 серпня 2008 року між акціонерним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредитних послуг № 101/08, відповідно до якого АТ «Укрсоцбанк» зобов`язався надати грошові кошти в сумі 100 000 доларів США. Надання кредитних коштів здійснювалося шляхом укладення додаткових угод. Так, 08 серпня 2008 року була укладена додаткова угода № 1 відповідно до якої позивач отримав кредит у розмірі 31 234 дол. США з кінцевим строком погашення до 28 нрудня 2016 року, а 12 серпня 2008 року була укладена додаткова угода № 2, за якою відповідач отримав кредит у розмірі 68 766 дол. США з кінцевим терміном погашення до 07 серпня 2018 року.

04 вересня 2008 року було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору, яким збільшено кредитний ліміт до 160 000 дол. США. Та додаткову угоду № 3 відповідно до якої позивач отримав грошові кошти у розмірі 40 000 дол. США. З кінцевим терміном повернення до 07 серпня 2018 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язаннь за договором, 08 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» був укладений іпотечний договір № 101/08і щодо нерухомого майна - бутербродної, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченком О.М.

10 червня 2019 року представником АТ «Укрсоцбанк» було повідомлено позивача, що банком звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за банком.

Позивач вважає, що державна реєстрацію проведена всупереч положенням Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року за № 1127, а саме без наявності необхідних документів: належного документу, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки, технічного паспорту, документу про завершення тридцяти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги.

Окрім цього, позасудова передача предмету іпотеки у власність іпотеко держателя здійснюється лише у добровільному порядку та за згодою сторін на підставі складання окремого договору. Також, державному реєстратору не була надана оцінка предмету іпотеки на момент переходу права власності та позивач не отримував від АТ «Укрсоцбанк» повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач просить: 1) визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділом), індексний номер: 47084803, щодо права власності АТ «Укрсоцбанк» на нерухоме майно, а саме бутербродну літ П, загальною площею 140 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке було прийнято 28 травня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Ю.О.; 2) скасувати вчинений 23 травня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченком Ю.О. запис під номером № 31752896 про право власності на АТ «Укрсоцбанк».

Відзив на позовну заяву

08 липня 2019 року до суду надійшов відзив, в якому вказано, що підписавши іпотечний договір позивач засвідчив , що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття ним одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до банку. Також, на виконання вимог ЗУ «Про іпотеку» банком було направлено письмове повідомлення позивачу про звернення стягнення на предмет іпотеки, що вказує, що банком у повній мірі були дотримані вимоги щодо проведення державної реєстрації іпотечного майна. Окрім цього, безпідставними є вимоги позивача по відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки застереження про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками. Вказані дії банку свідчать про відсутність порушень при звернення стягнення на предмет іпотеки, через що у задоволення позову необхідно відмовити.

Відповідь на відзив до суду не надходив

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19 червня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 червня 2019 року, яка постановою Запорізького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року залишена без змін, заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на нежитлове приміщення: бутербродну, літ «П», загальною площею 140 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого з 23 травня 2019 року є АТ «Укрсоцбанк» (ЄРДПОУ: 0039019, місце знаходження 03150, м. Київ, вул. Ковпаки, буд. 29).

19 липня 2019 року ухвалою суду заява АТ Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення залишена без задоволення.

Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Ю.О. завірену належним чином копію рішення від 28 травня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 47084803, щодо права власності АТ «Укрсоцбанк».

02 грудня 2019 року до суду надійшла заява АТ «Укрсоцбанк» про його заміну відповідача правонаступником, а саме АТ «Альфа - Банк».

Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Ю.О. завірену належним чином копію рішення від 28 травня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 47084803, щодо права власності АТ «Укрсоцбанк».

27 березня 2020 року ухвалою суду підготовче засідання у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року замінено первісного відповідача АТ «Укрсоцбанк» на належного - АТ «Альфа - Банк», витребувано з Департаменту реєстраційних послуг ЗМР належним чином завіреної копії рішення від 28 травня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за АТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки.

У судове засідання позивач, повідомлений своєчасно та належним чином, не прибув, до суду направив свого представника - адвоката Железняка В.К., який у судове засідання не з`вився, надав заяву про проведення судового засідання за його відсутністю.

Представник АТ «Альфа - Банк», повідомлений своєчасно та належним чином, у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Державний реєстратор Зінченко Ю.О., повідомлений своєчасно та належним чином, у судове засідання не прибув, причини його неявки суду не відомі.

Установлені судом фактичні обставини справи

08 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 101/08і, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг №101/08 від 08 серпня 2008 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, та Додатковими угодами до нього, що укладені та будуть укладені між іпотекодержателем та іпотекодавцем, які є невід`ємними частинами договору, яким обумовлене основне зобов`язання, надалі за текстом - «Додаткові угоди», наступне нерухоме майно: бутербродну літ. П, загальною площею 140 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на прані приватної власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Несмашною О.С. 29 грудня 2006 року за реєстром № 2821, що стверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної Інвентаризації 16 липня 2008 року за № 19553121, реєстраційний номер 15427753, надані за текстом, яка знаходиться на земельній ділянці площею 1960 кв.м., право власності/користування (оренди) на яку не оформлювалося.

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.5 договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотеко держатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, серед яких - шляхом передачі іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених виконання іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 6.2 договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресатами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

Згідно із висновком про вартість майна - бутербродної літ П, загальною площею 140 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «БІЗНЕС - АССІСТ», що діє на підставі сертифіката від 21 жовтня 2016 року № 813/16, станом на 01 квітня 2019 року ринкова вартість нерухомого майна становить 1 806 980 грн.

29 березня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 складено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

АТ «Альфа - Банк» надані копії поштових повідомлень про направлення 04 квітня 2019 року листів на адресу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Номера відправлень: 1400043421338 та 1400043421320.

Будь - які відомості про отримання позивачем поштових повідомлень матеріали справи не містять.

28 травня 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченком Ю.О. прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк». В рішення вказано, що державний реєстратор розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 23 травня 2019 року об 11 годині 11 хвилин 40 секунд за реєстраційним номером 34195068, яку подав ОСОБА_2 , що діє на підставі Довіреності, виданої 22 жовтня 2018 року АТ «УКРСОЦБАНК» для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на нежитлове приміщення, що розташоване АДРЕСА_1 , та документи, подані для проведення державної реєстрації прав. Ураховуючи викладене і керуючись ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 вирішив провести державну реєстрацію.

Позиція суду та нормативно - правове обґрунтування

Частиною 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33 та ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями статті 37 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції від 12 травня 2006 року - чинній на час укладення договору іпотеки) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» норми ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Приписами статті 36 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції від 12 травня 2006 року - яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим відповідно до пункту 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127, який набрав чинності на момент прийняття оскаржуваного рішення, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У цьому випадку умовами іпотечного договору від 08 серпня 2008 року, зокрема підпукту 4.1, пункту 4.2 Договору іпотеки, передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом зверненн стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлеих цим Договором Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання осноного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Із наведеного слідує, що згідно з умовами кредитного та іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю та боржнику (позичальнику) письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки у силу зазначених норм матеріального права зобов`язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №638/20000/16-ц).

Матеріали справи не містять та сторонами суду не надано документів, які б підтверджували факт отримання боржником та іпотекодавцем письмових вимог про усунення порушення.

При цьому, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав державний реєстратор, в порушення вимог ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належним чином не перевірив по дані йому документи на відповідність їх змісту умовам іпотечного договору, адже як вбачається з реєстраційної справи, письмову вимогу не було отримано іпотекодавцем відповідно до п. 6.2 іпотечного договору від 08 серпня 2008 року.

Відповідно до частини третьої статті 33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 ЗУ «Про іпотеку»).

Отже, ЗУ «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, у відповідача були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за АТ «Укрсоцбанк», через що рішення державного реєстратора є незаконним.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за зазхистом своїх прорушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п. 1 ч.1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року, яка діяла на час прийняття оскаржених рішень, звернення з позовом у цій справі) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, ст. 26 Закону України ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судових рішень у даній справі), на відміну від положень частини другої статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачив.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 910/10963/19

Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, позовна заява підлягає задоволенню, то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 921 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 575, ст.ст. 1,3, 35-27 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа - Банк», державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Юрія Олексійовича про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47084803, щодо права власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на нерухоме майно: на бутербродну літ. П., загальною площею 140 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте 28 травня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Юрієм Олексійовичем.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа - Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06 листопада 2020 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва