Рішення № 92748234, 05.11.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/237/20

Справа №640/1701/20

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 вересня 2019 Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві видано наказ № 1339 «Про проведення фактичних перевірок» суб`єктів господарювання. За результатами фактичної перевірки ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс», керівником якого є позивачка, 11.10.2019 року було складено Акт, згідно якого товариством було допущено порушення п. 1 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення контрольно - розрахункової операції через ПТКС без застосування належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій. Цього ж дня, посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, що здійснювали перевірку, було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс». В протоколі вказано, що позивачка вчинила правопорушення порядку проведення розрахунків за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.155-1 КУпАП. За наслідками розгляду справи Оболонським районним судом міста Києва винесено постанову від 18 грудня 2019 року про закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях Позивача. Позивач вважає, що дії відповідача та його посадових осіб, щодо складання та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2019 року, є протиправним, виходячи з того, що протокол про адміністративне правопорушення складено відносно позивача, як керівника ТОВ «ФК «ТАНДЕМ - ФІНАНС» в ході фактичної перевірки даного суб`єкта господарювання. Тобто, обставини описані в протоколі нерозривно пов`язані з діями ТОВ «ФК «ТАНДЕМ - ФІНАНС» та повністю залежать від узгодження порушення, які описано відповідачем в Акті фактичної перевірки. Враховуючи норми ПК України, ТОВ «ФК «ТАНДЕМ - ФІНАНС» 28.10.2019 було подано заперечення до відповідача на Акт фактичної перевірки від 11.10.2019. 06 листопада 2019 року Відповідач надав відповідь про відмову у задоволенні заперечень та 07 листопада 2019 року виніс податкове повідомлення-рішення №000818509 від 07.11.2019 року про застосування до ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» штрафної санкції. 22 листопада 2019 року ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №000818509 від 07.11.2019 року до Державної податкової служби України, що підтверджується Рішенням про продовження розгляду строку скарги від 10.12.2019 року. Таким чином, ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» було розпочато оскарження результатів перевірки та рішень, прийнятих за її наслідками, в порядку та строки, визначені нормами Податкового кодексу України.

Отже, до моменту закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та узгодження грошового зобов`язання визначеного в податковому повідомленні-рішенні №000818509 від 07.11.2019 року, відсутні підстави стверджувати про вчинення порушення Позивачем, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2019 року.

Також, 08 жовтня 2019 року ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» оскаржило в судовому порядку Наказ Відповідача №1339 від 30 вересня 2019 року, на підставі якого проводилась фактична перевірка та в рамках якої було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно Позивача. Про оскарження Наказу було повідомлено Відповідача листом від 09 жовтня 2019 року. 17 жовтня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у справі №640/19212/19 про оскарження наказу. Факт оскарження наказу, який був підставою для проведення перевірки та обізнаність Відповідача про таке оскарження, додатково свідчить про передчасність висновків Відповідача щодо вчинення Позивачем адміністративного правопорушення.

За таких обставин, позивачка вважає дії Відповідача, що полягають у складанні відносно неї, як керівника ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС», протоколу про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2019 року та передачі даного протоколу до суду до дня узгодження податкових зобов`язань протиправними, оскільки до моменту узгодження грошового зобов`язання за наслідками перевірки ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» відсутні підстави стверджувати про вчинення порушення керівником даного товариства.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020 року матеріали позовної заяви передано до Деснянського районного суду м. Києва - для розгляду за підсудністю.

27.05.2020 року справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 року дана справа була передана на розгляд судді Зотько Т.А.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.06.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків викладених в ухвалі.

26.06.2020 року позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 04.08.2020 було відкрито провадження у вказаній справі, а також постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Вказаною ухвалою надано сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив тощо.

Відповідно до ч.5, 8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд судом даного провадження, про що свідчить відмітка про вручення поштової кореспонденції суду. 21.09.2020 на поштову адресу суду від представника управління надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що працівники Головного управління виконують свої функції та посадові обов`язки відповідно до чинного законодавства, на підставі посадових інструкцій, затверджених керівником контролюючого органу. Позивач посилаючись на норми Податкового кодексу України вважає, що відомості зазначені в акті перевірки є неузгодженими до кінця процедури адміністративного та/або судового оскарження, проте зазначена стаття визначає, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Враховуючи вищезазначене, п. 56.15 ст. 56 ПК України поширює свою дію лише на податкові вимоги з податку, що оскаржується, та зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні.

Акт податкової перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

При цьому, нормативно не закріплено, що подача заперечень на акт перевірки зупиняє або переносить строки фіксації адміністративних правопорушень та розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Щодо факту оскарження та Наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.09.2019 р. №1339 про проведення фактичної перевірки представник посилається на те, що згідно Наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.09.2019 р. №1339 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» датою податку такої перевірки було визначено 02.10.2019 року. В подальшому, посадовими особами ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» було допущено представників контролюючого органу Єрему Я.П. та Гаврилішина К.А. до проведення фактичної перевірки платника податків. Таким чином, представниками контролюючого органу було реалізовано Наказ ГУ ДПС у м. Києві від 30.09.2019 р. №1339 про проведення перевірки, а тому на думку сторони відповідача факт подання позову ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки в момент коли такий наказ вже було реалізовано - не має жодного значення при вирішенні даного судового спору.

Позивачкою 16.10.2020 на адресу суду надіслано відповідь на відзив позивача.

Суд повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку:

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 30.09.2019 року №339 та направлень від 02.10.2019 №741 та №742 фахівцями відповідача - Заступником начальника відділу Єрема Я.П., Головним державним ревізором - інспектором Гаврилішиним К.А. 02.10.2019 року проведено фактичну перевірку з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Перевірка проведена в присутності директора ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС»- ОСОБА_1 .

За результатами фактичної перевірки 11 жовтня 2019 року складено Акт №0312/26/15/05/39405417, в якому зазначено, що ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» було допущено порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення контрольно- розрахункової операції через ПТКС без застосування належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій.

11 жовтня 2019 року посадовими особами Відповідача, які здійснювали перевірку, було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС».

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2019 року, при проведення фактичної перевірки ПТКС (офіс) ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС», за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, директор ОСОБА_1 , було виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: надання послуг з переказу коштів у національній валюті без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим було порушено п.1 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Надалі вищевказаний протокол було передано для розгляду справи про адміністративне правопорушення до Оболонського районного суду м. Києва.

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення Оболонським районним судом м. Києва було винесено постанову від 18.12.2019 року, якою провадження по адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

28 жовтня 2019 року позивачкою було подано заперечення до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на Акт фактичної перевірки від 11 жовтня 2019 року.

06 листопада 2019 року відповідач надав відповідь про відмову у задоволенні заперечень та 07 листопада 2019 року виніс податкове повідомлення-рішення №000818509 від 07.11.2019 року про застосування до ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» штрафної санкції.

22 листопада 2019 року ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №000818509 від 07.11.2019 року до Державної податкової служби України, що підтверджується Рішенням про продовження розгляду строку скарги від 10.12.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Звернувшись до суду з даним позовом позивачка просить суд визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві, щодо складання та направлення на розгляд до суду протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2019 року відносно ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «ФК «ТАНДЕМ-ФІНАНС».

Отже, судом встановлено, що в межах спірних правовідносин позивачем оскаржено протокол у справі про адміністративне правопорушення, а також дії уповноважених осіб управління, щодо його складання.

Відповідно до статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції випливає, що посадова особа - це особлива категорія службовців державних і громадських органів, установ, організацій, підприємств, які займають постійно або тимчасово, за призначенням, вибором чи в іншому встановленому порядку передбачені штатним розписом посади і правомочні здійснювати юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин. Зміст і обсяг таких дій різні і визначаються займаною посадою.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів). Одним з таких органів є Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до пп. 20.1.41 п. 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Вказаним положенням кореспондують положення статті 255 КУпАП, а саме: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 163-1 - 163-4, 163-12, частини друга і третя статті 163-17, статті 164-16, 166-16, 166-17,177-2, 204-3).

Відповідно до пп. 14.1.137-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов`язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 10 липня 2020 року по справі № 420/647/19 (адміністративне провадження № К/9901/32880/19) зазначив, що складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.03.2019 у справі №199/7360/17(2-а/199/252/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 171, 242, 243, 245, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: