Постанова № 9273915, 13.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.10Справа №2а-6539/09/6/0170 (10:13) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О.І., за участю

представника позивача Присяжнюк М.М.,

представника відповідача Володькіна С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Яліта» до Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК про скасування податкових повідомлень рішень,

Суть спору: Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Яліта» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта № 0010141701/0 від 11.06.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача надала уточнений адміністративний позов, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта від 11.06.2008 року № 0010141701/0, від 11.07.08 року № 0010141701/1, від 15.08.2008 року № 0010141701/2, від 07.11.2008 року № 0010141701/3.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2009 року було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача уточнений адміністративний позов підтримала з підстав, зазначених у ньому, пояснила, що спірні податкові повідомлення рішення винесені ДПІ у м.Ялта на підставі акту про результати виїзної ланової перевірки від 31.05.2008 року.

Представник позивача зазначила, що спірні податкові повідомлення рішення є такими, що не відповідають вимогам законодавства, є необґрунтованими, мають бути визнані протиправними та скасовані. Донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб в сумі 2326,51 гривень та штрафної санкції в сумі 4653,02 гривень є безпідставними.

Представник позивача пояснила, що Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Яліта» в спірних правовідносинах не є податковим агентом в силу прямої вказівки закону, не несе зобовязань по утриманню та перерахуванню суми податку до бюджету, посилання відповідача на п.п.8.1.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є необґрунтованим.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, зазначив, що податкові повідомлення рішення від 11.06.2008 року № 0010141701/0, від 11.07.08 року № 0010141701/1, від 15.08.2008 року № 0010141701/2, від 07.11.2008 року № 0010141701/3 є такими, що прийняті податковим органом на підставі закону, підстав для їх скасування немає.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Ялта АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно уточнених позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м.Ялта від 11.06.2008 року № 0010141701/0, від 11.07.08 року № 0010141701/1, від 15.08.2008 року № 0010141701/2, від 07.11.2008 року № 0010141701/3, суд зобовязаний перевірити чи прийняті вони відповідно до вимог податкового законодавства України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Отже, органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 21.04.2008 року № 000024/203, від 20.05.2008 року № 000057/237, виданих ДПІ в м.Ялті, посадовими особами ДПІ в м.Ялті на підставі ч.1, ч.2 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями та відповідно до плану графіку проведення документальних перевірк субєктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово- господарської діяльності з питань дотримання Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Яліта» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведення перевірки складено акт про результати виїзної планової перевірки ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року № 1247/23-1/19013465/74 від 31.05.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що за період, що перевірявся з питання правильності нарахування і своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб у бюджет з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року встановлені порушення ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта»п.3.4 ст.3, п.п.4.2.9 «е» п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта» занижена сума податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у сумі 2326,51 гривень.

11 червня 2008 року ДПІ у м.Ялта прийнято податкове повідомлення рішення № 0010141701/0, яким на підставі акту перевірки № 1247/23-1/19013465/74 від 31.05.2008 року Закритому акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Яліта» визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 6979,53 гривень, з них: за основним платежем - 2326,51 гривень та за штрафними санкціями -4653,02 гривень.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення рішення ДПІ у м.Ялта № 0010141701/0 від 11.06.2008 року податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення № 0010141701/1 від 11.07.08 року, № 0010141701/2 від 15.08.2008 року, № 0010141701/3 від 07.11.2008 року, якими суму податкового зобовязання, визначеного ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта», залишено без змін. .

Оцінюючи позовні вимоги, суд дійшов до висновку про їх обґрунтованість виходячи з наступного.

З акту про результати виїзної планової перевірки ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року № 1247/23-1/19013465/74 від 31.05.2008 року вбачається, що згідно видаткової накладної за № ЛНА -000029 від 02.08.2007 року фізичній особі Мишакіну М.Н. проданий дизельгенератор, гроші за який отримано у сумі 2500,00 гривень згідно приходного касового ордеру за № 133 від 02.08.2007 року. Фактична звичайна ціна дізельгенератора складає 18010,11 гривень, що підтверджено податковими накладними за № 264 від 13.08.2007 року у сумі 2500,00 гривень та № 264/ЗЦ від 13.08.2007 року у сумі 15510,11 гривень, виписаними ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта».

Перевіркою встановлено, що позивачем не утримано податок з доходу фізичної особи у сумі 2326,51 гривень (15510,11 гривень х 15%) з суми перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, вказаними в податковій накладній № 264/ЗЦ від 13.08.2007 року на проданий дизельгенератор Мишакину М.Н. у сумі 15510,11 гривень.

В акті перевірки зазначено, що в валовий дохід з податку на прибуток та в обєм продажу з податку на додану вартість сума дооцінки до звичайної ціни включена.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що посилання відповідача на порушення ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта» норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є необґрунтованими.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.4.2.9 «е» п.4.2. ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Проаналізувавши вищевикладену норму Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд приходить до висновку, що в даному випадку, якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Суд зауважує, що відповідачем, в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів того, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідно до п.п.4.2.9 «е» п.4.2. ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” додаткові блага надані особою, що не є працедавцем платника податку, прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Відповідно до п.14.1 ст.14 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Згідно з п.13.4 ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Таким чином, суд зазначає, що обдаровані особи згідно з нормами Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” самостійно відповідають за сплату податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта» не є податковим агентом ОСОБА_1,та воно не несе зобовязань з утримання та перерахування суми податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Отже, посилання відповідача на п.п.8.1.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, відповідно до якого податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону, є безпідставним.

Вивчивши зазначені документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позивач не мав статус податкового агенту ОСОБА_1, не був зобовязаний згідно з положеннями Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів цієї фізичної особи, отже, підстав для донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб не було. Таким чином, застосування до ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта» штрафних санкцій є також необґрунтованим.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем в податкових повідомленнях рішеннях № 0010141701/0 від 11.06.2008 року, № 0010141701/1 від 11.07.08 року, № 0010141701/2 від 15.08.2008 року визначено суму податкового зобовязання до сплати двом юридичним особам ЗАТ з іноземними інвестиціями «Яліта» та ТОВ «Інноватор», що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м.Ялта від 11.06.2008 року № 0010141701/0, від 11.07.08 року № 0010141701/1, від 15.08.2008 року № 0010141701/2, від 07.11.2008 року № 0010141701/3.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при звернені до суду сплатив 3,4 грн. судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією, які і потрібно стягнути на його користь.

Відповідно до ч.4 ст.167 КАС України у судовому засіданні 13.04.2010 р. проголошені вступна та резолютивна частини постанови з повідомленням про виготовлення постанови суду у повному обсязі 19.04.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у м.Ялта № 0010141701/0 від 11.06.2008 року, № 0010141701/1 від 11.07.2008 року, № 0010141701/2 від 15.08.2008 року, № 0010141701/3 від 07.11.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Яліта» 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.