Постанова № 927383, 30.08.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-1/070

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"30" серпня 2007 р. 10:00 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф’єва В.В.,

при секретарі: Тинчерові Б.Ф.,

за участю:

представника Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя –не з’явився,

представника Приватного сільськогосподарського підприємства „Україна” –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя до Приватного сільськогосподарського підприємства „Україна” про стягнення заборгованості у розмірі 2.544,40 грн.,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (далі – Позивач) звернулось до господарського суду із адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства „Україна” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 2.544,40 грн.

Позивач обгрунтовує заявлені вимоги тим, що у порушення вимог Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400-ВР від 26.07.1996 та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 Відповідач не сплатив в установлені строки та в повному обсязі суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не надав, явку повноважних представників у судові засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 03.07.2007, 17.07.2007, 21.08.2007 не виконав.

При розгляді справи суд керується положеннями Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400-ВР від 26.07.1996 (з подальшими змінами та доповненнями), Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (з подальшими змінами та доповненнями; далі –Закон), Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 (з подальшими змінами та доповненнями), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України (далі –ПФУ) №21-1 від 19.12.2003 (з подальшими змінами та доповненнями; далі –Інструкція).

Предметом адміністративного позову є стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 2.544,40 грн., в порядку статті 106 Закону 2, якою встановлено право територіального відділення ПФУ на звернення про стягнення відповідної недоїмки до суду.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону, суб’єкти сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до яких відноситься й Відповідач в силу положень статті 14 зазначеного Закону) зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (тобто кошти, що сплачуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону).

Згідно з абзацем четвертим пункту 1 статті другої Закону 1 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону 3 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону 3.

Процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати вказаних страхових внесків та інших платежів до бюджету ПФУ страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності територіальним управлінням ПФУ встановлено відповідною Інструкцією, абзацем першим пункту 6.1 котрої (у редакції постанови правління ПФУ №14-5 від 10.10.2006) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону 2 в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону 2 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 2 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі –КМУ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (далі –розрахунки), призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8. Інструкції передбачено, що підприємства (страхувальники) щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому, абзацем другим зазначеного пункту Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Судом у судовому засіданні 07.08.2007 досліджено всі матеріали справи та встановлено (і не оспорюється Відповідачем), що Позивач надіслав на адресу Відповідача повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по списку №2 за червень 2007 року на суму 2.544,40 грн. листом від 16.05.2007 за вих.№2267/03-19 /а.с. 6-8/.

Судом також встановлено, що на момент розгляду справи Відповідачем не погашено заборгованості на вищевказану суму.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості Позивача, виконаним Відповідачем /а.с. 5/, з огляду на зміст зазначеного листа та розрахунків до них, надісланих на адресу останнього /а.с. 6, 8/.

Судом також встановлено, що Позивачем не пропущено строків позовної давності з огляду на зміст частини п’ятнадцатої статті 106 Закону, згідно з якою строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи, акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Встановлені судом обставини дозволяють зробити висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 14, пунктом 6 частини другої статті 17, пунктом 2 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (з подальшими змінами та доповненнями), абзацем четвертим пункту 1 статті другої Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400-ВР від 26.07.1996, пунктами 6.1, 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України №14-5 від 10.10.2006), статтями 69, 70, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (Закон України №2747-ІV від 06.07.2005), суд

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Україна” (вул. Гайдара, б. 1-„А”, кв. 4, м. Севастополь, 99026, код ЄДРПОУ 03784479, р/р 26002301336 в Горностаївському ОБ №6433 /Херсонська обл., Горностаївка/, МФО 342111; р/р 26049642 в Каховській філії АППБ „Аваль”, МФО 352509, код ЄДРПОУ 03784479) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Героїв Сталінграду, 56, м.Севастополь, 99059, код ЄДРПОУ 22275002, р/р 256093 в МВ №4548 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 384027) заборгованість у розмірі 2.544,40 грн. (дві тисячі п’ятсот сорок чотири грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.В. Алсуф`єв