Рішення № 92737270, 10.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. № 400/1083/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув за правилами спрощеного провадження в письмовому порядку адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАНТОВІТ", вул. 12 Поздовжня, буд.84,Миколаїв,54028

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003

про:визнання протиправними та скасування припису від 27.11.2019 р. № МК2135/1554/АВ/П і постанови від 24.01.2020 р. № МК2135/1554/АВ/П/ПТ/ТД-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВАНТОВІТ» (далі- позивач або ТОВ «СВАНТОВІТ») звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі-відповідач або Управління з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову Управління Дежпраці у Миколаївській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.01.2019 року №МК2135/1554/АВ/П/ПТ/ТД-ФС та припис від 27.11.2019 року №МК/2135/1554/АВ/П.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що для притягнення позивача до відповідальності необхідно встановити факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, але відповідачем такі обставини не були встановлені, висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях та оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийнята відповідачем протиправно та без врахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття. Крім того, зазначає, що позивачем було укладено цивільно-правові угоди, що не заборонено чинним законодавством. Підстав для укладення трудових договорів у позивача не було, жодних порушень позивачем не було здійснено.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив,що проти позову заперечує, зазначає, що перевірка була проведена правомірно, встановлені відповідні порушення, а саме працевлаштування осіб без оформлення трудових відносин.

28.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, представник позивача, наводив аргументи на спростування викладених відповідачем тверджень.

Ухвалою суду від 17.06.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

Ухвалою від 05.08.2020 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.09.2020 року на 10:00 год.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що мітяться в справі у їх сукупності, суд установив таке.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було на підставі наказу №331 від 30.10.2019 «Про проведення інспекційного відвідування» було проведено на підставі направлення №667 інспекційне відвідування позивача з питань належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Відповідно до матеріалів справи 12.11.2019 інспекторами праці Управління Дежпраці у Миколаївській області Воронко Г.О. та Осадченко Н.В., під час інспекційного відвідування ТОВ «СВАНТОВІТ» за адресою м. Миколаїв, вул. Соборна, 9 , магазин « Food market MIDA » за адресою м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 84 встановлено можливе використання праці без оформлення трудових відносин у магазині « Food market MIDA ».

В ході інспекційного відвідування представник за довіреністю Товариства Бублик Є.М. підтвердив, що за адресою вул.. Соборна, 9 , в магазині « Food market MIDA », здійснює господарську діяльність ТОВ «СВАНТОВІТ».

За результатами інспекційного відвідування було складено акт від 12.11.2019 року № МК2135/1554/АВ (далі - акт).

21.11.2019 року ТОВ «СВАНТОВІТ» було подано заперечення до акту інспекційного відвідування № МК2135/1554/АВ від 12.11.2019 року. 26.11.2019 року Управлінням надано відповідь на вище вказані зауваження.

27.11.2019 року відповідачем винесено припис № МК2135/1554/АВ/П, яким зобов`язано директора «ТОВ «СВАНТОВІТ» Шульгу О.Л. усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення.

12.12.2019 року «ТОВ «СВАНТОВІТ» подано скаргу на припис. 11.01.2020 року Управлінням надано лист про розгляд скарги.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу Управлінням Держпраці у Миколаївській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.01.2020 року №МК2135/1554/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою за порушення вимог ч. 1 ст.21 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 КЗпП України на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 1337090 грн.

Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі по тексту - Закону №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

В цьому випадку Управління Держпраці у Миколаївській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Постановою КМ України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції станом на момент спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п. 8 Порядку № 823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з п. 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 20 Порядку № 523 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п. 21 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку № 509).

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України, згідно з якими, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідач спірною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.01.2020 року за порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосував до ТОВ «СВАНТОВІТ» штраф в розмірі 1337090 грн. (4173 х 30 х 11 працівника).

Відповідно до акту та відзиву на позовну заяву, відповідачем наголошено, що в ході інспекційного відвідування 12.11.2019 року представниками відповідача проведено опитування працівників магазину « Food market MIDA » за адресою м. Миколаїв, вул. Соборна, 9 , магазин « Food market MIDA » за адресою м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня , під фото і відеозапис, якими зафіксовано наступне: особа жіночої статті, яка виконувала обов`язки касира та представилась ОСОБА_1 , від надання будь-яких пояснень відмовилась; особа жіночої статі на бейджику якої вказано ім`я « ОСОБА_2 » виконувала функції продавця, а саме здійснювала продаж готової продукції, обслуговувала покупців магазину та консультувала щодо продукції, від надданя будь-яких пояснень відмовилась; особа жіночої статі на бейджику якої вказано ім`я « ОСОБА_3 » виконувала функції продавця, а саме здійснювала продаж рибної продукції, обслуговувала покупців магазину та здійснювала викладку товару в рибному відділі, від надання будь-яких пояснень відмовилась; особа жіночої статі на бейджику якої вказано ім`я « ОСОБА_3 » виконувала функції продавця, а саме здійснювала продаж кондитерських виробів, обслуговувала та консультувала покупців магазину, від надання будь-яких пояснень відмовилась; особа, яка виконувала роботу з продажу товару на касі в алкогольному відділ і представилась як ОСОБА_4 та надала усні пояснення, що вона знаходиться на стажуванні і це її перший робочий день, від надання письмових пояснень відмовилась; особа, яка здійснювала викладку продукції та представилась як ОСОБА_5 , надала усні пояснення, що вона виконує посадові обов`язки (а саме викладку молочної продукції) своєї подруги ОСОБА_6 , яка зараз відсутня на робочому місці, оскільки знаходить на навчанні; було отримано письмові пояснення від ОСОБА_7 , який проходить стажування на посаді охоронця, ОСОБА_8 , який повідомив, що знаходиться на стажуванні на посаду продавця, ОСОБА_9 , яка повідомила, що працює шеф-кухарем в кулінарному відділі, ОСОБА_10 , яка повідомила, що знаходиться на стажуванні на посаду продавця-консультанта. Особа жіночої статі, яка виконувала розкладку товару в магазині « Food market MIDA » та представилась ОСОБА_11 , надала письмові пояснення згідно яких вона працює з режимом роботи 1-2 рази на тиждень 2-3 години в день та здійснює розкладку товару. На підтвердження правовідносин з ОСОБА_11 посадовим особам відповідача був наданий договір про надання послуг від 01.09.2019 року №01/09 відповідно до якого ОСОБА_11 зобов`язується надати ТОВ «СВАНТОВІТ» послуги з передпродажної підготовки товару (перевірка строків придатності, вибір зони стелажу, фасування).

Як наслідок, відповідач прийшов до висновку, що інспекційним відвідуванням у магазину « Food market MIDA » за адресою м. Миколаїв, вул. Соборна, 9 , магазин « Food market MIDA » за адресою м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 84 , 12.11.2019 року близько 13 години дня встановлено виконання робот вищезазначеними особами, з якими ТОВ «СВАНТОВІТ» трудові відносини не укладено. Зазначене вище перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці. Все вищевикладене свідчить про порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП України щодо укладення трудового договору та вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Надаючи оцінку викладеному, суд наголошує, що, по-перше, відібрані пояснення не зафіксовані жодними засобами, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом відібрання письмових пояснень у осіб, які на думку інспекторів відповідача працювали у позивача, по-друге, ніби-то отримані в ході інспекційного відвідування ТОВ «СВАНТОВІТ».

Також, відповідач в акті перевірки та у відзиві зазначає, що факт "виконання обов`язків підсобного працівника" перелічених вище громадян зафіксовано в.т.ч. засобами фототехніки та відеотехніки, але ніяких фото - та відео доказів на підтвердження цього суду не надавалося.

Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Крім того Позивач листом № 87 від 11.11.2019 року, Позивач повідомив Відповідача, що за адресою відвідування магазину « Сотка » по вул. Соборній 9/1 здійснюють підприємницьку і інші суб`єкти господарювання.

Так як вбачається з наданих позивачем доказів ОСОБА_12 яка надавала пояснення, працює у кулінарному відділі у ФОП ОСОБА_13 згідно повідомлення про прийняття на роботу з27.062019 року. Згідно табелю обліку робочого часу у фізичної особи - підприємця ОСОБА_13 працює чотири особи. У ФОП ОСОБА_14 працює сім осіб. Продавець, яка ідентифікована інспекторами праці як « ОСОБА_3 » згідно напису на «бейджику» є продавцем продовольчих товарів - ОСОБА_3 яка працює на ТОВ «Свантовіт» з 19.04.2019 року згідно Наказу про прийняття на роботу « 4-1-2-к від 18.04.2019 року.

Щодо правовідносин громадян ОСОБА_16 та ОСОБА_11 з Позивачем вбачається укладання цивільно-правових угод. Так, відповідно до укладених договорів про надання послуг ТОВ «Свантовіт» з фізичними особами, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з передпродажної підготовки товару а також послуги щодо розрахунків з конкретним обсягом та конкретно визначеною вартістю робіт. Договором передбачено, що Виконавець надає послуги на свій ризик. По закінченню виконання послуг, виконавець з`являється для підписання Акту наданих послуг. Сторони домовились, що з доходу, нарахованого виконавцю за надані послуги, замовник сплачує податки та інші обов`язкові платежі, згідно чинного законодавства України. Бухгалтерськими документами, а саме видатковими касовими ордерами підтверджується сплата коштів вказаним особам за надані послуги. Крім того, відповідно до власноруч написаних заяв, фізичні особи не можуть підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства та наполягали укласти саме договір про надання послуг.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначені в Акті інспекційного відвідування договори не були визнані недійсним чи неукладеним у порядку встановленому законом. Таким чином, доводи Відповідача щодо наявного порушення щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) були спростовані Позивачем шляхом надання належних письмових доказів.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

З урахуванням наведеного вище, суд зауважує, що відповідачем у ході розгляду справи не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску до роботи найманого працівника без укладення з ним трудового договору.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №МК2135/1554/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 24.01.2020 та припис від 27.11.2019 року №МК/2135/1554/АВ/П - прийняті не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначений законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а тому позовні вимоги ТОВ «СВАНТОВІТ» підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною та скасуванню такої постанови та припису.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАНТОВІТ" (вул.. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 35273055) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Дежпраці у Миколаївській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.01.2019 року №МК2135/1554/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

3. Визнати протиправним та скасувати припис від 27.11.2019 року №МК/2135/1554/АВ/П.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАНТОВІТ" (вул.. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 35273055) судовий збір у сумі 20056,35 грн. (двадцять тисяч п`ятдесят шість гривень 35 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник