Рішення № 92737172, 02.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6874/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418) (місцезнаходження: вул. Львівська, 166, м. Великі Мости, Сокальський район, Львівська область, 80074; ЄДРПОУ: 14321498), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418), що полягає у нездійсненні розрахунку та виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення з врахуванням наявності у позивача членів сім`ї (дружини та сина);

- зобов`язати Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення на склад сім`ї три особи з 09.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є військовослужбовцем та з 11.12.2018 по теперішній час проходить військову службу у Кінологічному навчальному центрі. 09.01.2020 звернувся до начальника відділу зв`язку прикордонної комендатури швидкого реагування із рапортом на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла, в якому просив виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житла на склад сім`ї три особи, однак таку компенсацію отримав без врахування членів сім`ї. Відповідачем було роз`яснено, що розрахунок компенсації за піднайом житла на членів сім`ї не здійснюється у зв`язку з тим, що такі не зареєстровані за місцем проходження служби. Позивач з такою відмовою не погоджується і зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язковість реєстрації членів сім`ї військовослужбовця за місцем реєстрації військової частини для розрахунку компенсації на членів сім`ї. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач виїжджав за межі гарнізону на фактичне місце проживання своє та своєї сім`ї декілька раз протягом року, при цьому міняв адресу постійного місця проживання, інший ж час проводив за місцем проходження служби, а саме на території військового містечка м.Великі Мости. Окрім того, зазначає, що договір найму (піднайму) позивач відмовляється надавати. Відтак, вважає твердження позивача про постійне проживання разом з членами сім`ї необґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який з 11.12.2018 року по теперішній час проходить військову службу у Кінологічному навчальному центрі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2418), що підтверджується витягом із наказу від 11.12.2018 року № 252-ОС.

Позивач звернувся до начальника відділу зв`язку прикордонної комендатури швидкого реагування із рапортом на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла від 09.01.2020 року (вх № 331), в якому просив виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житла на склад сім`ї три особи, однак компенсацію за пінднайом житла ОСОБА_1 отримав без врахування членів сім`ї.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з рапортом від 28.02.2020 про виплату грошової компенсації за піднайом житла на членів його сім`ї.

Відповідач листом від 08.04.2020 за №704/1073 відмовив позивачу у виплаті грошової компенсації за піднайом житла на членів його сім`ї, у зв`язку з тим, що відповідно до відомостей картки реєстрації особи, такі члени сім`ї не зареєстровані за місцем проходження служби позивача, а тому розрахунок компенсації на них не здійснювався.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому грошову компенсацію за піднайом житла на членів його сім`ї, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ст.12 Закону №2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Такі ж положення викладені у пункті 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року, згідно яких, у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку № 450.

Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 року затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень (далі - Порядок № 450), яким визначено розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень (далі - грошова компенсація) таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв`язку та Держспецтрансслужби, як, зокрема, особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина, Адміністрація Держспецзв`язку, її територіальний орган, Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку, підрозділ урядового фельд`єгерського зв`язку, територіальний підрозділ, заклад, установа чи організація Держспецзв`язку (далі - військова частина) не орендує для них та членів їх сімей житло.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 450 визначено розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім`ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКАВ.

Особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім`ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази (п. 2 Порядку № 450).

Пунктом 4 Порядку № 450 передбачено, що грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.

Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім`ї; копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім`ї; інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім`ї; копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім`ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу); копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки; належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження) (п. 5 Порядку № 450).

Проаналізувавши положення наведених вище норм права, суд дійшов висновку, що держава зобов`язалась забезпечувати військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 450 грошова компенсація не виплачується, зокрема, у разі:

наявності у військовослужбовця або членів його сім`ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держспецзв`язку, ДКА та Управлінням державної охорони;

нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;

штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п`яти років з моменту вчинення таких дій.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на п.6 Порядку № 450 відповідно до якого грошова компенсація не виплачується, зокрема, у разі проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження. При цьому, стверджує, що позивач проживає протягом довгого терміну на території військового містечка м.Великі Мости. Проте, жодних доказів на підтвердження, зазначених у відзиві обставин, відповідач не надав.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач отримав компенсацію за піднайом житла, однак, без врахування членів сім`ї.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність реєстрації місця проживання військовослужбовця та членів його сім`ї не є підставою для відмови у виплаті такої компенсації.

Як слідує з матеріалів справи, згідно з довідкою військової частини 2418 від 08.01.2020 №15 в особовій справі ОСОБА_1 зазначені дружина ОСОБА_2 , 1972 р.н. та син ОСОБА_3 , 1997 р.н.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка військової частини 2418 від 27.12.2019 №1272 про перебування позивача та членів його сім`ї (дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 ) на квартирному обліку (у списку осіб, що потребують отримання службових житлових приміщень).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у позивача та членів його сім`ї відсутнє будь-яке нерухоме майно.

Враховуючи наведене, у відповідача були відсутні підстави для невиплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення на склад сім`ї, з врахуванням наявності у нього членів сім`ї, а саме: дружини та сина.

Пунктом 4 Порядку № 450 встановлено, що грошова компенсація має виплачуватися починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця. Рапорт позивача про виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла поданий ним 09.01.2020, з огляду на що грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення на склад сім`ї три особи, підлягає виплаті з цієї дати.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418), що полягає у нездійсненні розрахунку та виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення з врахуванням наявності у позивача членів сім`ї (дружини та сина) та зобов`язати Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення на склад сім`ї, з врахуванням наявності у ОСОБА_1 членів сім`ї (дружини та сина), з 09.01.2020 року.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418), що полягає у нездійсненні розрахунку та виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення з врахуванням наявності у ОСОБА_1 членів сім`ї (дружини та сина).

Зобов`язати Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2418) (вул. Львівська, 166, м.Великі Мости, Сокальський район, Львівська область, 80074; ЄДРПОУ: 14321498) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення з врахуванням наявності у ОСОБА_1 членів сім`ї (дружини та сина), з 09.01.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна