Рішення № 92733891, 22.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2020Справа № 910/16817/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Акціонерного товариства «Банк Альянс»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс»

про стягнення суми банківської гарантії в розмірі 87390 грн

за участі представників:

від прокуратури - Касяненко Д.М. (уповноважена особа);

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Військова прокуратура Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення суми банківської гарантії в розмірі 87390 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс» було укладено Договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/17/198 від 10.07.2017. На забезпечення виконання умов вищезазначеного Договору між ТОВ «Космо Плюс» та АТ «Банк Альянс» була укладена Банківська гарантія №357-17 від 05.07.2017. У зв`язку з порушенням ТОВ «Космо Плюс» умов Договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/17/198 від 10.07.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою виплати гарантію в розмірі 87390 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач просить стягнути з відповідача суму в 87390 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 відкрито провадження у справі №910/16817/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.12.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.12.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 03.01.2020. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 30.12.2019.

23.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 зупинено провадження у справі №910/16817/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 поновлено провадження у справі №910/16817/19 за позовом Військова прокуратура Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення суми банківської гарантії в розмірі 87390 грн. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання 17.09.2020 не з`явились, хоча були повідомлені про час, дату та місце судового засідання у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Представник прокуратури в судовому засідання підтримав подану позовну заяву та просив суд задовільнити позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Листом №248/1856 від 12.03.2019 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив військову прокуратуру Київського гарнізону, що на рахунок Міністерства оборони України на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі 910/2329/18 про стягнення штрафних санкцій та пені за порушення умов договору надійшли грошові кошти.

18.11.2019 військовою прокуратурою Київського гарнізону було направлено лист №16/8605 вих.19 Міністерству оборони України (юридичний департамент) щодо опрацювання інформації щодо укладеного договору про надання банківської гарантії від 05.07.2017, у якому було повідомлено що прокуратурою підготовлено позов до Господарського суду міста Києва про стягнення банківської гарантії за банківською гарантією №357-17 від 05.07.2017 у сумі 87390 грн.

Листом №298/4/3440 від 26.11.2019 Юридичний департамент Міністерства оборони України повідомив, що позов про стягнення вищезазначеної банківської гарантії Міністерством оборони України не подавався, заперечень щодо подача прокуратурою позову до Господарського суду міста Києва не направляли.

У зв`язку з вищенаведеним, військова прокуратура Київського гарнізону звернулась до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за банківською гарантією №357-17 від 05.07.2017 у сумі 87390 грн.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №66 від 05.02.2020 Офісу Генерального прокурора «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)» перейменовано юридичну особу «Військова прокуратура Центрального регіону України» у «Спеціалізована прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону». Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (на правах обласної прокуратури) забезпечити реалізацію функцій прокуратури відповідно до компетенції на території Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Харківської областей та міста Києва.

Судом встановлено, що 05.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс» (принципал, третя особа) та Публічним акціонерним товариством «Банк Альянс» (гарант, відповідач) було підписано Банківську гарантію №357-17, відповідно до умов якої, відповідно до умов якої гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити Міністерству оборони України (позивач, бенефіціар) будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 87390 грн, протягом 5 банківських днів після отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої вимоги, яка буде містити бенефіціара твердження, що принципал частково або повністю не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов`язання щодо постачання товару стосовно якості, кількості, асортименту та строків за Договором.

Зобов`язання гаранта за цією гарантією припиняються на підставі: сплати бенефіціару суми, на яку видано гарантію; закінчення строку, на який видана гарантія; відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією.

Термін дії цієї гарантії минає 01.07.2018. Будь-яка вимога за цією гарантією повинна бути отримана гарантом не пізніше зазначеної дати.

Окрім того, 10.07.2017 між Міністерством оборони України (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс» (постачальник, третя особа) було укладено Договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/17/198 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у 2017 році поставити замовнику спідню білизну (1831) (лот 3. Чоловічі труси -18312000-9 (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією, відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити у строк (термін) до 30.08.2017 товар у кількості 30000 штук на загальну вартість 1747800 грн.

Згідно з п.п. 7.1.1, 7.1.2. договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлені товари протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором. Прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймального контролю якості товару.

Пунктом 7.3.1. постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

Відповідно до п. 12.1 постачальник забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 5% відсотків від суми Договору (Банківська гарантія від 05.07.2017 №357-17 видана ПАТ «Банк Альянс» на суму 87390 грн.

Пунктом 12.2. договору визначено, що підставою для повернення забезпечення виконання договору є виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків виключно за цінами згідно положень цього договору.

У п. 12.3. договору визначено, що замовник залишає за собою право повернення забезпечення виконання договору у разі порушення термінів (строків) постачання товару за умови належного обґрунтування порушення з технічних причин.

Згідно п. 12.4. договору, замовник не повертає забезпечення виконання договору у разі, якщо постачальник не виконав умови договору стосовно якості та строків.

У п. 11.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

У зв`язку з неналежним виконанням третьою особою зобов`язань за укладеним з Міністерством оборони договором, позивач звернувся до гаранта з вимогою про виконання зобов`язання сплатити суму банківської гарантії у розмірі 87390 грн.

Також, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/2329/18 за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс» про стягнення 552304,80 грн, у зв`язку з тим, що відповідачем не виконано зобов`язання з поставки товару за договором №286/3/17/198 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобі речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 10.07.2017, у зв`язку з чим прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню та штраф у розмірі 552304,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 стягнуто з ТОВ «Космо Плюс» на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 429958 грн 80 коп. штраф у розмірі 122346 грн. Стягнуто з ТОВ «Космо Плюс» на користь Військової прокуратури Центрального регіону України судовий збір в розмірі 8284 грн 57 коп.

Зазначеним рішенням встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/17/198 відповідно до якого відповідач зобов`язаний до 30.08.2017 здійснити поставку товару, а позивач прийняти поставлений товар та своєчасно за нього розрахуватись, однак відповідачем не було здійснено поставку товару, передбаченого умовами договору, як у встановлений цим договором строк, так і станом на дату розгляду справи.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 у справі №910/2329/18 обставини, відповідно до приписів вищевказаних положень законодавства України, не підлягають повторному доказуванню.

Згідно зі ст.200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 560 Цивільного кодексу України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, (далі - Положення) визначено, що гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема наявних судових рішень у справі 910/2329/18, Товариство з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс» не поставило обумовлений договором товар у погоджений сторонами строк, а саме 30.08.2017.

Судом встановлено що, позивач у строк, встановлений банківською гарантією, листом №286/8/5542 від 19.09.2017 звернувся з вимогою про сплату забезпечення виконання відповідного договору, в якій позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Космо Плюс» порушило терміни виконання зобов`язання щодо поставки товару за договором, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок щодо виплати позивачеві гарантії.

Вказану вимогу було направлено позивачем на адресу, погоджену сторонами у банківській гарантії, а саме: 04055, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50 та отримано відповідачем, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового повідомлення №0103321673426.

До вказаної вимоги позивачем додано: 1) копію Банківської гарантії від 05.07.2017 №357-17 на суму 87390 грн

У відповідь на виставлену вимогу, відповідач листом №21/1-1225 від 28.09.2017 повідом позивача, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14621/17 за позовом ТОВ «Космо Плюс» до Міноборони про визнання рішення в частині недійсним та договору недійсним, у зв`язку з цим, договір про закупівлю є нікчемним та вимога позивача не підлягає виконанню.

Частинами 1, 2, 3 статті 563 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до частини 1 статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, з умов гарантії та норм права слідує, що обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії, у п`ятиденний строк, настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії твердження що принципалом частково або повністю не виконано зобов`язання щодо поставки товару.

Так, судом встановлено, що позивач у строк, встановлений банківською гарантією, звернувся до відповідача з Вимогою про сплату забезпечення виконання договору.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не було подано жодних заперечень, щодо безпідставності вимоги позивача про сплату суми банківської гарантії у розмірі 87390 грн чи доказів, які підтверджуються виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при укладенні спірної Банківської гарантії, сторони були вільні у визначенні її умов, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши Банківську гарантію, в тому числі і випадки у яких гарант зобов`язаний сплатити суму гарантії та в яких розмірах.

Несвоєчасна поставка третьою особою товару за договором на забезпечення виконання якого було укладено гарантію підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 року по справі № 910/2329/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимога позивача є належним чином доведеними та обґрунтованими, окрім того відповідачем не подано жодних заперечень щодо вимог позивача та доказів щодо взятого на себе зобов`язання сплати суми банківської гарантії, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код 14360506) на користь Міністерства оборони України (03168, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) 87390 (вісімдесят сім тисяч триста дев`яносто) грн суму банківської гарантії №357-17 від 05.07.2017.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код 14360506) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону (01014, м. Київ, вул. Болбочана Петра, буд. 8; ідентифікаційний код 38347014) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 06.11.2020

Суддя Я.В. Маринченко