Ухвала суду № 92727109, 03.11.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55846/18-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарі - Стриж І.С.,

за участю прокурора - Пахольчак А.О.,

захисників - адвокатів - Лисенка С.М., Коротюка М.Г., Расторгуєва О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

Під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369 КК України, обвинуваченим ОСОБА_2 подано клопотання про зміну відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

В обґрунтування поданого клопотання обвинувачений зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2018 року задоволено клопотання прокурора про застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 762 000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Застава визначена ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2018 року була внесена за підозрюваного ОСОБА_2 його дружиною - ОСОБА_3 .

Строк виконання обов`язків покладених на ОСОБА_2 сплинув в 2018 році та в подальшому продовжений не був.

Також обвинувачений зазначає, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні завершено, усі свідки у кримінальному провадженні допитані та зібрані усі докази, що нівелює встановлені при застосуванні запобіжного заходу ризики, та жодним чином не ухиляється від суду. Окрім того обвинувачений посилається на позитивні данні його особи, його майновий та сімейний стан, наявність міцних соціальних зв`язків та утриманців.

Захисники-адвокати Лисенко С.М., Коротюк М.Г., Расторгуєв О.В. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали клопотання.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на те, що ризики встановлені під час рбрання запобіжного заходу продовжують існувати.

Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 , думку адвокатів Лисенка С.М., Коротюка М.Г., Расторгуєва О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до вимог ст. 311 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування та подальшого продовження будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369 КК України та на даний час в кримінальному провадженні здійснюється судовий розгляд.

Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2018 року задоволено клопотання прокурора про застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 762 000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застава визначена ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2018 року була внесена за підозрюваного ОСОБА_2 застоводавцями: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Строк виконання обов`язків покладених на ОСОБА_2 сплинув в 2018 році та подальшому продовжений не був.

Разом з тим, прокурором не зазначено та не доведено існування обставин та наявності достатніх підстав вважати, що існують достатні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та виключний випадок для перевищення максимальної межі розміру застави, які ймовірно могли існувати на час застосування запобіжного заходу та які встановлювалися при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу Печерським районним судом м. Києва під час досудового розслідування.

У суду відсутні дані, які б вказували на неможливість зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, з урахуванням особи ОСОБА_2 , його сімейного та майнового стану, а також з урахуванням його процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження в суді.

Суд також враховує що в даному кримінальному провадженні досудове розслідування закінчено та зібрані усі докази, що вказує на зменшення існування ризиків, встановлених при застосуванні запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 5 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Виходячи зі змісту вказаних норм закону, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

В своєму рішенні «Мамедова проти Росії» Європейський суд з прав людини чітко зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім. Обмеження прав і свобод не можна оцінювати із винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з цим, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, суд враховується тяжкість покарання в якому обвинувачується ОСОБА_2 , яке загрожує останньому у разі доведеності його вини, данні про його особу, його вік, матеріальний та сімейний стан, наявність утриманців та постійного місця проживання, відсутність судимості та належну процесуальну поведінку під час розгляду кримінального провадження в суді.

Вказані обставини свідчать, що ризики, які існували при обранні запобіжного заходу частково відпали.

В зв`язку з наведеним, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, що становить 1 762 000 грн., наразі не відповідає меті застосування запобіжних заходів на стадії розгляду кримінального провадження, порушує основоположні права і свободи підозрюваного ОСОБА_2 , є занадто суворим та не виправдовує себе як стримуючий засіб.

Суд також враховує, що даних про те, що обвинувачений ОСОБА_2 ухилявся чи ухиляється від процесуальних обов`язків, стороною обвинувачення не надано та не наведено, а також та не підтверджено, що ризики, які були враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Окрім того, стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даній стадії судового розгляду.

Беручи до уваги всі вказані обставини у їх сукупності, пріоритети, визначені ст. 3 та 28 Конституції України, ст. 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд вважає за можливе, з метою запобігання іншим ризикам, у даному конкретному випадку змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, що слугуватиме відповідною гарантією суду щодо його належної процесуальної поведінки.

Враховуючи всі викладені вище обставини в їх сукупності, наявні підстави для зміни запобіжного заходу та застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши останнього прибувати за кожною вимогою до суду.

Частиною 11 с. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

З урахуванням вказаної норми та у зв`язку з припиненням дії запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає за необхідне повернути заставодавцям, грошові кошти внесені як застава.

Керуючись ст. 176-178, 182, 201, 311 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави на особисте зобов`язання, зобов`язавши останнього прибувати за кожною вимогою до суду.

Заставу в розмірі 1 762 000 (один мільйон сімсот шістдесят дві тисячі) грн., яка була внесена за ОСОБА_2 згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2018 року ТУ ДСАУ в м. Києві на р/р 37318005112089, код ЄДРПОУ 26268059, МФО банку 820019, повернути заставодавцям: ОСОБА_3 : в сумі 129 000 грн., внесеної згідно квитанції №ПН3414 від 19.06.2018 року АБ «Південний»; в сумі 149 000 грн., внесеної згідно квитанції № ПН6214 від 18.06.2018 року АБ «Південний»; в сумі 148 600 грн., внесеної згідно квитанції №13578353 від 18.06.2018 року ПАТ «ПУМБ»; в сумі 147 000 грн., внесеної 18.06.2018 року в АТ «УкрСибБанк»; ОСОБА_4 в сумі 299 500 грн., внесеної згідно квитанції № 0.0.1063521442.1 від 18.06.2018 року АТ «ПриватБанк»; ОСОБА_5 : в сумі 299 500 грн., внесеної згідно квитанції № 0.0.1064248237.1 від 19.06.2018 року ТКБ «ПриватБанк»; в сумі 145 000 грн., внесеної згідно квитанції № ПН3333 від 19.06.2018 року АБ «Південний»; ОСОБА_6 в сумі 145 000 грн., внесеної згідно квитанції № ПН3228 від 19.06.2018 року АБ «Південний»; в сумі 260 000 грн., внесеної згідно квитанції № 0.0.1064116304 від 19.06.2018 року ТКБ «ПриватБанк»; в сумі 39 400 грн., внесеної згідно квитанції №0.0.1064257363 від 19.06.2018 року ТКБ «ПриватБанк».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Смик