Рішення № 92717151, 09.11.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/8548/20

Провадження 2/712/2174/20

03 листопада 2020 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до відповідача Головного управління ПФУ в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника, як інвалід II групи з дитинства. Черкаським окружним адміністративним судом у рішенні від 12.03.2020 р. у справі № 580/511/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії з 05.03.2019 р. по 03.09.2019 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05.03.2019 р. по 03.09.2019 р. (включно) 100 відсотків суми підвищення пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. Протиправними діями Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, їй була завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні та приниженні, яких позивач зазнала внаслідок протиправних дій, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення її прав з боку суб`єкта владних повноважень викликало у неї негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій.

Розмір моральної шкоди підтверджується тим, що завдана шкода спричинила у позивача негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що їй довелося присвяти багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Позивачу притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду її запиту порушило її законні права, сприймалося нею, як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено її стан душевної рівноваги, для відновлення якого їй доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим, вона була позбавлена можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою.

Крім того, позивачу доводилося додатково дисциплінувати себе, доводилося витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на її фізичному та моральному стані, через що вона не встигала закінчити, як повсякденну роботу, зокрема побутову. Гострота цих переживань посилюється тим, що в неї загострене почуття справедливості. Більш того, внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені її нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, з якими вона змушена додатково пояснювати чому вона стала менш привітною, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін. моральні страждання підсилювались також, тим, що вона є інвалідом II групи. Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу № 565 від 18.08.2020, вона за рівнем обмеження життєдіяльності має обмеження самообслуговування, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку.

Починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019 р. позивачу протиправно виплачувалась пенсія у зменшеному розмірі, що створювало безпідставні очікування, що відповідач виконає свій обов`язок щодо реалізації права на соціальний захист, що зазначено преамбулі Конституції України та передбачено у ст. 1, ст. 3 та ст. 46 Конституції України. Проте, отримання повідомлення відповідача, що позивач не має права на донарахування пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 р. викликало у останньої розчарування та зневірі в державному інституті покликаного здійснювати соціальне забезпечення громадян та в силу ст. 19 Конституції України діяти в межах повноважень та виключно на підставі закону.

Окрім того, тривала боротьба на захист своїх прав виснажує позивача, викликає у позивача психічне напруження у зв`язку з очікуванням рішення, викликає розчарування в діяльності як держаних так органів місцевого самоврядування, які опікуються соціальною сферою, що створює додаткове психічне напруження викликане дискримінацією під час розгляду її заяв порівняно з заявами інших громадян, які належно вирішувались.

Розрахунок моральної шкоди за кожен місяць порушеного права на соціальний захист та захисту свого права в суді позивач оцінюю у розмірі мінімальної заробітної плати, у січні місяці 2020 р. для працездатних осіб - 4 723 грн. З березня 2019 по серпень 2020 минуло 18 місяців, таким чином: 18 місяців * 4 723 грн. = 85 014 грн., яку просить стягнути з відповідача.

03 вересня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24 вересня 2020 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач перебуває на обліку в головному управлінні та з 28.10.2010 року отримує пенсію по втраті годувальника. Пенсію позивачу обчислено в розмірі 70 % грошового забезпечення померлого батька ОСОБА_2 . Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій.,військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України

Відповідно до постанови № 45 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії видаються державним органом. з якого особи були звільнені зі служби.

Пенсію перераховано із грошового забезпечення в розмірі 6210,00 гри, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 27.03.2018 № ФР48644, наданої Черкаським обласним військовим комісаріатом. Після перерахунку розмір виплачуваної пенсії Позивача з 01.01.2018 становив 3625,50 грн., з 01.01.2019 - 3986,25 грн., з 01.01.2020 - 4347,00 грн.

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 постанови № 103 підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%, з 01.01.2020 року - 100 % суми підвищення пенсії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі № 580/511/20 зобов`язано Головне управління провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року 100 відсотків суми підвищення пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. Головним управлінням на виконання вищезазначеного рішення суду було проведено перерахунок пенсії позивачу з 05.03.2019 по 03.09.2019 та дораховано в сумі 2154,03 грн. Отже покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень покладених на Головне управління.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, в частині відшкодування моральної шкоди, позивач фактично посилається на те, що така шкода полягає у моральних і фізичних стражданнях, в тому що було порушено його нормальний спосіб життя, була потреба докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, зіпсовано плани та сподівання, а також довелось переглянути та відмінити деякі позиції сімейного бюджету, пов`язані із закупівлею необхідного мінімуму, проведення заходів з поліпшенням здоров`я. Також позивачем не надаються докази, які підтверджували причинний зв`язок між шкодою та протиправними діями відповідача, отже, позивачем не доведено у чому полягає моральна шкода, а відтак не доведено і самого факту завдання відповідачем такої шкоди.

Позивачка в судове засідання звернулась з заявою про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами сімейного законодавства.

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного захворювання № 565 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу встановленої 28.10.2010 року.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вид пенсії у разі втрати годувальника, інвалід ІІ групи з дитинства.

12 березня 2020 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) 100 відсотків суми підвищення пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії від 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок на підставі рішення суду на суму 2154,03 грн., сума доплати за березень 2019р. становила 314,20 грн., за квітень - серпень 2019 року - 360,75 грн. щомісячно, за вересень 2019 року - 36,08 грн.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Разом з тим згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (в редакції від 24.10.2003) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає доведеними факт спричинення позивачці моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідача при перерахунку пенсії , оскільки внаслідок цього позивачці у період з березня 2019 року по вересень 2019 року недоплачувалась пенсія в сумі 314-360 грн. щомісячно, що об`єктивно негативно вплинуло на психологічний стан позивачки та її соціальне функціонування.

Оскільки позивачка була обмежена у можливості розпорядитись належною їй пенсійною виплатою у повному обсязі, дана ситуація мала психотравмуючий характер, у зв`язку із чим позивачці було завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних втратах і стражданнях внаслідок обмеження її соціальних прав, чим були порушені нормальні життєві зв`язку, оскільки для поновлення своїх прав позивачка змушена була звертатись до суду.

Враховуючи викладене, вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наявності підстав для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 84 014 грн. є завищеним та не в повній мірі відповідає характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнала позивачка, суті спірних правовідносин та засадам розумності, виваженості та справедливості.

Суд виходить з того, що встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для даної людини способу життя.

При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необгрунтованого збагачення.

Доводи позивача про врахування судом правової позиції Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі справа № 914/263/19 шляхом обчислення суми моральної шкоди в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно з березня 2019 по серпень 2020 (18 місяців * 4 723 грн. = 85 014 грн.) суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, оскільки судове рішення у справі № 914/263/19 постановлене з приводу спору про завдання моральної шкоди внаслідок тривалого невиконання судового рішення у господарському спорі між юридичними особами з приводу надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, тобто у правовідносинах, які не є подібними до спірних правовідносин у даній справі з проводу спору про завдання моральної шкоди внаслідок неправомірних дій з перерахунку пенсії, а тому не може застосовуватися до правовідносин сторін, які виникли у даній справі, за аналогією.

Суд враховує, що внаслідок недоплати частини пенсії в сумі 314-360 грн. з належної до виплати щомісячної пенсійної виплати 4300-4347 грн., позивачці у березні - вересні 2019 року загалом було недоплачено 2154,03 грн. і дану суму було відповідачем нараховано у вересні 2020 року відразу після набрання законної сили рішенням суду по справі № 580/511/20 12.08.2020р.

Тому з урахуванням фактичних обставин справи, суд з урахуванням принципу розумності та справедливості, а також принципу пропорційності вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 09 листопада 2020 р.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (м. Черкаси, вул.. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538)