Ухвала суду № 92713824, 04.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.11.2020 Справа № 554/23/16-ц

Провадження № 6/554/196/2020

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2020 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючої судді - Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Таран В.І.,

за участю учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

представник ОСОБА_1 – адвокат Якименко В.В.,

представник ТОВ «Вердикт Капітал» - Коваль Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В :

До Октябрського районного суду м.Полтави звернулась ОСОБА_1 із заявою, в порядку ч.5 ст.441 ЦПК України, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, застосованого ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 липня 2019 року.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2016 року у цивільній справі №554/23/16-ц задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 712722,64 грн. 25 січня 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55625669 на підставі виконавчого листа суду, виданого 23 січня 2017 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 липня 2019 року задоволено подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань за рішенням суду у виконавчому провадженні.

19 листопада 2019 року боржнику ОСОБА_1 було відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України у зв`язку з наявністю в базі даних ДПС України відомостей про зазначену особу відповідно до ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 19 липня 2019 року.

Після цього 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення та ухвалою суду від 23 січня 2020 року дану заяву було задоволено, скасовано заочне рішення Октбярського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2016 року та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, зазначає, що заочне рішення суду, на підставі якого було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, скасоване та на даний час не має законної сили, а відтак має бути скасоване відповідне обмеження, оскільки існування такого порушує конституційні права заявника.

На підставі викладеного, просить задовольнити подану заяву.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Якименко В.В. вимоги заяви підтримали, просили задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Представник стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» у судовому засіданні заперечував проти скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, просив залишити заяву без задоволення.

Представник Шевченківського ВДВС у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися, причини неявки суду невідомі.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути заяву за даної явки учасників справи, неявка інших учасників не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення учасників, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, дослідивши додані до неї матеріали, та та надавши належну правову оцінку доказам, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів, у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, та підтверджено матеріалами справи, що заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2016 року по справі №554/23/16-ц позов задоволено, стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 712722,64 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом – 456752,30 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 68036,91 гривень; заборгованість за відсотками – 255970,34 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 249713,46 гривень, а також повернення судового збору у розмірі 10690,84 гривень (по 5345,42 гривень з кожного).

На виконання вищевказаного рішення постановою державного виконавця від 25 січня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП №55625669.

Так, із представлених суду документів вбачається, що на примусовому виконанні у Шевченківському відділі Державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавчий лист №554/23/16-ц, виданий 23 січня 2017 року Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення боргу в сумі 718068,06 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Під час виконання судового рішення ухвалою суду Октябрського районного суду м.Полтави від 19 липня 2019 року по справі №554/23/16-ц, провадження №6/554/279/2019, задоволено подання головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області Філонюк О.П.; обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань за рішенням суду у виконавчому провадженні №55625669.

Відповідно до копії рішення заступника начальника відділу – начальника 1-го відділу впс «Бориспіль-1» капітана ОСОБА_3 громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено в перетинанні державного кордону на виїзд з України у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей про зазначену особу відповідно до ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 19.07.2019 р. за цивільною справою №554-23-16-ц.

Судом перевірено зазначену інформацію та на підставі повно і об`єктивно з`ясованих обставин справи суд вважає, що права заявника ОСОБА_1 у даному випадку підлягають захисту з огляду на таке.

Пунктом 5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов`язань.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права на виїзд за кордон осіб, які є громадянами України, а також випадки тимчасового обмеження права на виїзд за кордон регулюються Законом України « Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року.

Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.441 Цивільного процесуального кодексу України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Аналіз зазначених норм закону дає можливість дійти висновку про те, що обмеження особи у праві виїзду за межі України встановлюється для осіб за невиконання рішення суду або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України відносно ОСОБА_1 суд виходив із того, що останньою не виконано заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2016 року про повернення заборгованості за кредитом.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду та ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 23 січня 2020 року таку заяву було задоволено; скасовано заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2016 року, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

З урахуванням матеріалів, долучених до заяви, на теперішній час не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки ухвала суду від 19 липня 2019 року обґрунтовувалась перебуванням останньої у статусі боржника та наявністю непогашеної заборгованості зі сплати заборгованості за рішенням суду.

Враховуючи те, що на даний момент рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2016 року скасовано, внаслідок чого відпали підстави для його примусового виконання, суд приходить до висновку, що доводи заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України знайшли своє підтвердження.

Водночас, судом не встановлено фактів, і суду не надано доказів, які б свідчили про ухилення боржника від сплати боргу, та які обґрунтовують на теперішній час необхідність тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Вказане свідчить про те, що підстави для продовження існування відносно заявника ОСОБА_1 таких заходів забезпечення виконавчого провадження, як обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, і на даний час такі заходи обмежують законні права заявника.

Відповідно до п.4 розділу ІV Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2018 № 256/5/65, інформацію про встановлення тимчасового обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду з України уповноважений орган Держприкордонслужби вилучає з бази даних на підставі отриманої засвідченої судом копії судового рішення про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України, що набрало законної сили та має відповідну відмітку про дату набрання законної сили.

Крім того, особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, знімається з контролю у разі винесення державним виконавцем постанови про: повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, на підставі ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»; закінчення виконавчого провадження на підставі ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов`язань щодо сплати періодичних платежів.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладено, керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст.259,260, 441, 376 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке застосоване ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 липня 2019 року за рішенням суду у виконавчому провадженні №55625669, що відкрито у Шевченківському ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області.

Копію ухвали після набрання нею законної сили направити до Державної прикордонної служби України, Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 09.11.2020 року.

Суддя А.М. Чуванова