Рішення № 92713005, 20.12.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3018/18

Провадження № 2/369/342/19

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2019 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 , третя особа: Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в :

До суду надійшов зазначений позов, обґрунтовуючи та підтримуючи який позивач зазначає, що 20 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») (далі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 11145628000, за умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 62 000,00 (шістдесят дві тисячі доларів США), які позичальник зобов`язувався повернути в порядку та на умовах, визначених договором.

В забезпечення належного виконання грошових зобов`язань між Банком та ОСОБА_1 20 квітня 2007 року було укладено Договір іпотеки № 52761, за умовами якого в іпотеку було передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

13.02.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» (далі - Позивач) було укладено Договір факторингу № 2 від 13.02.2012 року, за умовами якого ТОВ «Кей-Колект» набуло право вимоги за кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_1 .. Одночасно договором факторингу між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект" укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки. Таким чином, ТОВ «Кей-Колект» набуло прав кредитора та іпотекодержателя щодо ОСОБА_1 , про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконані.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що на квартиру, яка перебуває в іпотеці ТОВ «Кей-Колект», накладено арешти:

1)Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, б/н, 09.09.2009 року,

реєстраційний номер обтяження: 9543510; 2)Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, АА 202985,06.03.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 8585483. Станом на дату звернення з позовною заявою майно залишається під арештом, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру речових прав.

Суть порушеного права Позивача полягає в тому, що Іпотекодержатель мас право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

На підставі викладеного позивач просить звільнити з-під арештів квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що були накладені: Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, б/н, 09.09.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 9543510; Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, АА 202985,06.03.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 8585483.

20.03.2018 року Ухвалою Києво-Святощинскького суду Київської області відкрито провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 , третя особа: Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про звільнення майна з-під арешту.

05.11.2018 року здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи.

10 червня 2019 року Ухвалою Києво-Святошинскького суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

10.06.2019 року відповідач подав відзив на позовну зяву, в якому посилався на те, що 30 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення суми заборгованості за договором споживчого кредиту. 18 червня 2012 року, згідно Заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа № 2-1223/12), стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості по кредиту в розмірі 634 406 грн. 84 коп.

22 листопада 2012 року, згідно Виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-1223 від 17.10.2012 року, було відкрито Виконавче провадження. Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк». до укладення з ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» спірної факторингової угоди від 13.02.2012 року, вже реалізувало своє право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором від 20.04.2007 року, шляхом пред`явлення відповідного позову, який в подальшому був задоволений судом, внаслідок чого кредитор - ПАТ «УкрСиббанк» отримало процесуальний статус стягувана, а не кредитора у зобов`язанні. 13.02.2012 року між Банком та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (далі - Відповідач-2 або нібито новий кредитор) було укладено Договір факторингу № 2 (далі - Договір факторингу) та Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки. У лютому 2013 року ТОВ «Кей-Колект» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.03.2013 року Заявнику було відмовлено у задоволенні заяви про зміну сторони виконавчого провадження. У квітні 2015 року ТОВ «Кей-Колект» знову подало до суду Заяву про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2015 року Заявнику відмовлено у задоволенні Заяви. У 2018 році ТОВ «Кей-Колект» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: відділ ДВС Києво-Святошинського РУЮ в м. Києві, про звільнення майна з-під арешту. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.04.2018 року, Товариству з обмеженою відповідальністю було відмовлено у задоволенні позову. 11.12.2018 року Київській апеляційний суд залишив без змін результативну частину Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.04.2018 року. Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З огляду на викладене, вважає, що з врахуванням вимог позивача, позов не підлягає задоволенню.

20.06.2019 року позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач у відзиві стверджує, що договір факторингу укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» є спірним, оскільки заочним рішенням Києво- Святошинського районного суду м. Києва від 18.06.2012 року по справі №2-1223/12 суд задовільнив вимоги позивача і вирішив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості по кредиту, на думку відповідача це стало причиною зміни процесуального статусу ПАТ «УкрСиббанк» у зобов`язанні з кредитора на стягувана, однак таке твердження є помилковим, оскільки укладання договору факторингу та договору про відступлення права вимоги після ухвалення Заочного Рішення Києво-Святошииського районного суду Київської області від 18.06.2012 року по справі №2-1223/12 про стягнення заборгованості за кредитним Договором не може бути правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним. Доводи Відповідача шодо «спірності факторингової угоди» оскільки правовідносини сторін щодо повернення заборгованості за кредитним договором нібито змінилися з цивільно-правових на адміністративні після ухвалення судового рішення про стягнення такої заборгованості є необгрунтованими та не свідчать про неправомірність переходу права вимоги до нового кредитора. Також відповідач у Відзиві посилається на те, що Києво-Святошинським районним судом м. Києва було винесено рішення по справі №369/13146/17, однак, предметом позову по справі №369/13146/17 було звільнення майна з-під арешту, накладеного на підставі постанови № 26006387 від 08.04.2011 року, у той час як по справі №369/3018/18 ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» просить Звільнити з-під арештів квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що були накладені: Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, б/н, 09.09.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 9543510 та Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, АА 202985, 06.03.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 8585483. Отже, викладені у відзиві відповідачем аргументи є такими, що не стосуються розгляду справи №369/3018/18.

Позивач позов підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що 22 листопада 2012 року, згідно Виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-1223 від 17.10.2012 року, було відкрито Виконавче провадження. Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк». до укладення з ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» спірної факторингової угоди від 13.02.2012 року, вже реалізувало своє право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором від 20.04.2007 року, шляхом пред`явлення відповідного позову, який в подальшому був задоволений судом, внаслідок чого кредитор - ПАТ «УкрСиббанк» отримало процесуальний статус стягувана, а не кредитора у зобов`язанні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») (далі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 11145628000, за умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 62 000,00 (шістдесят дві тисячі доларів США), які позичальник зобов`язувався повернути в порядку та на умовах, визначених договором.

В забезпечення належного виконання грошових зобов`язань між Банком та ОСОБА_1 20 квітня 2007 року було укладено Договір іпотеки № 52761, за умовами якого в іпотеку було передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

13.02.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» (далі - Позивач) було укладено Договір факторингу № 2 від 13.02.2012 року, за умовами якого ТОВ «Кей-Колект» набуло право вимоги за кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_1 .. Одночасно договором факторингу між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект" укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки

Зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконані.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що на квартиру, яка перебуває в іпотеці ТОВ «Кей-Колект», накладено арешти:

1)Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, б/н, 09.09.2009 року,

реєстраційний номер обтяження: 9543510; 2)Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, АА 202985,06.03.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 8585483.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1)визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовими рішеннями.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 4 та 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закону) визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст.ст.7, 33 ЗУ «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки ОСОБА_1 не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання у зв`язку з чим, виникла заборгованість перед банком, а Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що на квартиру, яка перебуває в іпотеці ТОВ «Кей-Колект», накладено арешти:

1)Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, б/н, 09.09.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 9543510; 2)Відділом Державної виконавчої служби, на підставі постанови, АА 202985,06.03.2009 року, реєстраційний номер обтяження: 8585483.

Відповідно до ст.14, 23 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над іншими обтяженнями. При цьому, пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право у разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положеньЗакону України «Про іпотеку»(ч. 8ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.7 ,12,33 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Пpo забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно не є чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Враховуючи вказані норми матеріального права, лише іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог про погашення заборгованості за зобов`язаннями, які були забезпечення предметами іпотеки.

У відповідності дост. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про заяття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладенння арешту на майно боржника.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.7 ,12,33 Закону України «Про іпотеку», ст. 12 Закону України «Пpo забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 , третя особа: Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про звільнення майна з-під арешту задоволити.

Звільнити з-під арештів квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що були накладені постановою Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 09 вересня 2009 року (реєстраційний номер обтяження 9543510); та постановою Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області АА202985 від 06 березня 2009 року (реєстраційний номер обтяження 98585483).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69 Код ЄДРПОУ 37825968.

Відповідач: ОСОБА_1 . адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Третя особа, якає не заявляє самостійні вимоги: ВДВС Києво-Святошниського районного управління юстиції, адреса: 08132 Київська обл., м. Вишневе, вул. Л. Українки, 86 Код ЄДРПОУ 34903037.

Повний текст рішення виготовлено30.12.2020 року.

Суддя: Пінкевич Н.С.