Рішення № 92712678, 06.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8951/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря судових засідань Івашко Я.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування постанови №13-02-0123/2020 від 31.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП,

за участі

представника позивача Пекаря В.І.

представника відповідача Станкович В.І.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування постанови №13-02-0123/2020 від 31.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно наклав на нього адміністративне стягнення за правопорушення у сфері законодавства з фінансових питань, а саме: в порушення абз. 3 п.1 Постанови КМУ №246 від 23.03.2020 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» допустив ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, яке виразилось у видачі розпорядчих документів з порушенням, що призвело до внесення недостовірних даних до регістрів бухгалтерського обліку, та внаслідок чого вплинуло на виплату додаткових доплат медичним та іншим працівникам, які не були безпосередньо задіяні в наданні медичної допомоги пацієнтам з підозрою або хворим на коронавірусну хворобу COVID-19. Внаслідок даних дій ревізія встановила зайво використаних 5826127,87 грн., з яких: додаткові доплати працівникам 4761786,19 грн. та сплату єдиного соціального внеску 1034341,68 грн. за період квітень - травень 2020 року.

Свої доводи позивач підтверджує тим, що бригади екстреної медичної допомоги мали реагувати на всі випадки захворювання при наявності відповідних симптомів у людей, за що і мали отримувати відповідні доплати у розмірі 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов`язкових доплат та надбавок. Зазначив, що наказом директора КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР від 25.02.2020 №17-о «Про забезпечення виконання спеціального наказу департаменту охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації та ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 11.02.2020 №88-о/21-о було наказано забезпечити постійну готовність до надання екстреної допомоги всіх бригад служби КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР.

У відзиві на позов управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області заперечило стосовно позовних вимог у повному обсязі на підставах, викладених у довідці ревізії, вважаючи, що фактична вартість медичних послуг повинна була розраховуватись з врахуванням кількості пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, підтвердженою протягом відповідного звітного періоду. Іншим працівникам така доплата не повинна була встановлюватись. Загалом зайво виплачені кошти визначено для 847 працівників за квітень 2020 року та 827 працівників за травень 2020 року, матеріальну шкоду нараховано у розмірі 5826127,87 грн.

У запереченні у відповіді на відзив представник позивача вказав на не наведення відповідачем доказів у підтвердження своєї позиції, невірне трактування норм законодавства, відсутність у позивача рахунків у Монобанку (оскільки представником відповідача додано квитанцію про сплату штрафу за даним правопорушенням).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив на позов та просив відмовити у його задоволенні. Вказав на повну добровільну сплату штрафу позивачем згідно оскаржуваної постанови та нерозуміння підстав її оскаржувати.

Ухвалою суду 07.09.2020 відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, поновлено строки на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, засідання у справі призначено на 17.09.2020, судові засідання було відкладено на 13.10.2020 та оголошено перерву до 13.20год. 05.11.2020 та 11.30год. 06.11.2020.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії ДАСУ №13-02-0123/2020 від 31.07.2020 було визнано ОСОБА_1 винним у веденні бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку та накладено штраф у розмір 255 грн. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області було виявлено видачу протягом травня, червня 2020 року розпорядчих документів з порушенням, що призвело до внесення недостовірних даних до регістрів бухгалтерського обліку та до виплати додаткових доплат за квітень, травень 2020 року медичним та іншим працівникам, які не були безпосередньо задіяні в наданні медичної допомоги пацієнтам з підозрою або хворим на коронавірусну хворобу COVID-19, зайво використано загалом 5826127,87 грн., з яких: на додаткові доплати працівникам - 4791786,19 грн., на сплату єдиного соціального внеску - 1034341,68 грн. Внаслідок допущених порушень при нарахуванні додаткових доплат до заробітної плати працівникам КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР у формі 2 «Звіт про фінансові результати» в розділі І «Фінансові результати» в рядку «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» завищено собівартість у І півріччі 2020 року на 5826127,87 грн. Вказане є порушенням ч.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку І «Загальні вимоги до фінансової звітності», абз. 3 п.1 постанови КМУ від 23.03.2020 №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», п.п. 1.1. «а» п.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про умови праці медичних та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб». Наведені дії позивача кваліфіковано за ч.1 ст.164-2 КУпАП.

Частиною 1 статті 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем у постанові про накладення адміністративного стягнення серії ДАСУ №13-02-0123/2020 від 31.07.2020 наведено перелік статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені, і які призводять до відповідальності за ч.1 ст. 164-2 КУпАП. Тобто, відповідальність за нормою, що передбачає адміністративну відповідальність, виникає у разі порушення інших нормативних актів з питань належного порядку ведення бухгалтерського обліку, тобто дана норма є відсилочною.

Представником позивача аргументовано позовні вимоги невірним трактуванням відповідачем норм постанови КМУ від 23.03.2020 №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Так, абз. 3 п.1 вказаної постанови передбачено встановлення на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - коронавірусна хвороба (COVID-19), визначений Кабінетом Міністрів України в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів додаткової доплати у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов`язкових доплат та надбавок медичним та іншим працівникам центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які задіяні до реагування на випадки коронавірусної хвороби (COVID-19), та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг з Національною службою здоров`я. Так, медичні та інші працівники центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф задіяні до реагування на всі випадки коронавірусної хвороби, такі можуть бути непідтвердженими, а свої висновки позивач обґрунтував кількістю статистично підтверджених випадків захворювання у наведені періоди з наданням відповідних розрахунків. Окрім того, у постанові вказано окремим п.2, що конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров`я. Позивач вважає, що ним дотримано дану законодавчу норму, оскільки наказом директора КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР від 25.02.2020 №17-о «Про забезпечення виконання спеціального наказу департаменту охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації та ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 11.02.2020 №88-о/21-0» було передбачено забезпечення постійної готовності до надання екстреної допомоги всіх бригад служби КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР. Останнім наказ був наданий на перевірку відповідачу, однак, не взятий ним до уваги. Відповідач вважає, що на виконання вимог постанови КМУ від 23.03.2020 №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та укладеного договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій необхідно було видати інший внутрішній наказ для визначення окремих спеціалізованих бригад із надання допомоги пацієнтам з підозрою або підтвердженням захворювання на коронавірусну хворобу. У судовому засіданні представник позивача заперечив проти можливості визначення лише окремих спеціалізованих бригад, оскільки виїзд здійснюють усі бригади і наперед не можна знати про повну відсутність ознак коронавірусної хвороби у людей за викликом.

Суд оцінює, що відповідачем з метою дотримання постанови КМУ від 23.03.2020 №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було враховано вже прийнятий наказ від 25.02.2020 №17-о «Про забезпечення виконання спеціального наказу департаменту охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації та ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 11.02.2020 №88-о/21-0», оскільки вимогами постанови не передбачено затвердження переліку посад шляхом обмеження певних посад чи визначенням всіх посад, що задіяні до вказаних заходів, а також не обмежено право використовувати раніше видані накази чи приймати нові.

Відповідачем на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною ч.1 ст. 164-2 КУпАП, не подано інших доказів неправомірності рішення позивача. Оскільки подання таких доказів вимогами КАС України покладено на суб`єкта владних повноважень, а подані до матеріалів справи суд оцінює як такі, що не доводять неправомірність рішень позивача, доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті. Сплата суми штрафу, навіть позивачем, не позбавляє його права оскаржувати підставу адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A;, пункт 29).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази наявності складу адміністративного правопорушення позивача не доведені.

Тобто, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір у розмірі 840,80грн, відповідно зазначена сума підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування постанови №13-02-0123/2020 від 31.07.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДАСУ №13-02-0123/2020 від 31.07.2020 на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП штрафу у розмірі 255 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Народна, 4, код ЄДРПОУ 40922492) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення проголошено 06.11.2020.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник