Ухвала суду № 92711422, 04.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11042/20

Провадження № 1-кс/234/7665/20

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

04 листопада 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Кравченко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Малушка С.В., прокурора Малишева Д.О., слідчого Косенка С.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шейка К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області Косенка С.О. у кримінальному провадженні №12019050220000191 від 11.02.2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торецьк, громадянина України, із середньою освітою, працюючого забійником на відокремленому підрозділі «Шахта Центральна» ДП «Торецьквугілля», не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області Косенка С.О. у кримінальному провадженні №12019050220000191 від 11.02.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Клопотання погоджено з прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури Малишевим Д. О.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019050220000191 від 11.02.2019 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , діючи умисно, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров`я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (в редакції Закону № 530-v від 22.12.2006) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, а як наслідок і охоронювані Конституцією України і Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» права громадян, достовірно розуміючи, що їх незаконна діяльність спричиняє шкоду здоров`ю населення країни вчинили кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3 у невстановлений в ході досудового розслідування час, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні стосунки у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров`я населення України, усвідомлюючи, що операції з наркотичними засобами та психотропними речовинами є незаконними, в порушення вимог ст. 7, 12, 17, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-v від 22.12.2006, вирішив займатися на території м. Торецька Донецької області збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетаміну».

Надалі, ОСОБА_3 відповідно до його злочинного наміру, спрямованого на збут психотропної речовини, при невстановлених під час проведення досудового розслідування обставинах, незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи речовини, для виготовлення психотропної речовини, обіг якого обмежено - «метамфетаміну», які переніс до приміщення гаражу № НОМЕР_2 , розташованого у гаражному кооперативі «Гірник», за адресою: АДРЕСА_4., де діючи умисно, виготовив психотропну речовину - обіг якої обмежено «метамфетамін», де став зберігати зазначену речовину з метою подальшого збуту.

У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні наміри, пов`язані з незаконним збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетамін», запропонував своєму знайомому - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , незаконно збувати раніше незаконно виготовлену ним психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», з метою отримання спільного прибутку.

При цьому, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що він буде забезпечувати виготовлення психотропної речовини обіг якої обмежено - «метамфетамін», у приміщенні гаражу № НОМЕР_2 , розташованого у гаражному кооперативі «Гірник», за адресою: АДРЕСА_4., для його подальшого збуту, а ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 отримані від нього психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», повинні незаконно збувати на території м. Торецька Донецької області, на що останні надали свою згоду.

Так, 04.09.2020, ОСОБА_1 діючи умисно, спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 керуючись корисливим мотивом, попередньо домовився про продаж психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетамін» з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні гаражу № НОМЕР_2 , який розташовується у гаражному кооперативі «Гірник», за адресою: АДРЕСА_4, де в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25, 27, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-v від 22.12.2006, отримав від ОСОБА_3 з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», і попрямував з ним до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_3 .

У той же день, в період часу з 18 год 46 хв. до 19 год. 39 хв. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 перебуваючи біля буд. №4 по провулку Достоєвського в с. Північне м. Торецьку Донецької області, зустрівся з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, незаконно збув ОСОБА_7 з рук в руки 4 (чотири) фальгованих згортки з порошкоподібною речовиною в них, візуально схожою на психотропну речовину, за що ОСОБА_7 у свою чергу передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 гривень, які ОСОБА_7 були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Крім того, 16.09.2020, ОСОБА_1 діючи умисно, спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 керуючись корисливим мотивом, попередньо домовився про продаж психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетамін» з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні гаражу № НОМЕР_2 , який розташовується у гаражному кооперативі «Гірник», за адресою: АДРЕСА_4, де в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25, 27, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-v від 22.12.2006, отримав від ОСОБА_3 з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», і попрямував за кермом автомобіля марки Shkoda моделі Fabia, (реєстраційний номер під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) до готелю «Ілітаж» по вул. Маяковського в м. Торецьку Донецької області.

У той же день, в період часу з 19 год 46 хв. до 20 год. 56 хв. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 перебуваючи біля готелю «Ілітаж» по вул. Маяковського в м. Торецьку Донецької області, зустрівся з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, незаконно збув ОСОБА_7 з рук в руки 4 (чотири) фальгованих згортки з порошкоподібною речовиною в них, які є психотропною речовиною, обіг якої обмежено «метамфетамін», масами 0,0799 г., 0,0800 г., 0,0826 г., 0,0827 г., маса якого на суху речовину становить 0,0474 г., 0,0458 г., 0,0510 г., 0,0500 г., за що ОСОБА_7 у свою чергу передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 гривень, які ОСОБА_7 були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Крім того, 22.10.2020, ОСОБА_1 діючи умисно, спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 керуючись корисливим мотивом, попередньо домовився про продаж психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетамін» з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні гаражу № НОМЕР_2 , який розташовується у гаражному кооперативі «Гірник», за адресою: АДРЕСА_4, де в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25, 27, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-v від 22.12.2006, отримав від ОСОБА_3 з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», і попрямував за кермом автомобіля марки Shkoda моделі Fabia, (реєстраційний номер під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) до готелю «Ілітаж» по вул. Маяковського в м. Торецьку Донецької області.

У той же день, в період часу з 15 год 26 хв. до 15 год. 59 хв. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 перебуваючи біля готелю «Ілітаж» по вул. Маяковського в м. Торецьку Донецької області, зустрівся з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, незаконно збув ОСОБА_7 з рук в руки 5 (п`ять) фальгованих згортків з порошкоподібною речовиною в них, які візуально схожі на психотропну речовину, за що ОСОБА_7 у свою чергу передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1250 гривень, які ОСОБА_7 були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

31.10.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.

При вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваній за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З приводу ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, то на думку сторони обвинувачення існує ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є також забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання її спробам незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі оперативних покупців які є місцевими мешканцями м. Торецьк Донецької області, приймали участь у документуванні злочинної діяльності ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 , скоріш за все, розуміє хто його викрив, є підстави вважати, що підозрюваний буде намагатися у будь - який спосіб впливати на цих свідків чи погрожувати їм. Також встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, ніде не працює, його протиправні дії зі збуту наркотичних засобів носили тривалий характер та фактично являлись єдиним заробітком. У зв`язку з цим, наявний також ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

З метою запобігання вищенаведеним ризикам сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 162160 грн. із покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував свою причетність до вчинення злочину, зазначив, що не має наміру переховуватися, має постійне місце мешкання та роботи, має неповнолітню дитину, на утримання якої сплачує аліменти, мешкає з матір`ю похилого віку, за який здійснює догляд. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного Шейко К.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також докази, надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтована зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколами огляду покупця від 04.09.2020, 16.09.2020 та 22.10.2020; протоколами оглядів від 04.09.2020, 16.09.2020 та 22.10.2020 за участю свідка ОСОБА_7 ; висновком експертизи; відповідями на доручення слідчого та іншими матеріалами кримінального провадження.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри, слідчий суддя дійшов до висновку, що у розумінні вимог ч.1 ст.194 КПК України стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Санкція ст. 307 ч. 2 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України; може незаконно вплинути на свідків, оскільки підозрюваний, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих та особисто, може чинити тиск на свідків, з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, враховуючи ту обставину, що свідки у цьому кримінальному провадженні в суді ще не допитувались. Однак, прокурором не доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце роботи та заробіток.

Враховуючи обставини кримінального провадження, репутацію підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його процесуальну поведінку, суд вважає, що прокурор не навів мотивів щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених у судовому засіданні ризиків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи, за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання, де мешкає разом з непрацездатною матір`ю, тобто має стійкі соціальні зв`язки, не судимий.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно статті 181 ч.2 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи дані про особу підозрюваного, його репутацію та процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання, заборонивши залишати житло у період з 19-00 до 06 години, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора; не відлучатись із м.Торецьк Донецької області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Даний запобіжний захід є найбільш прийнятним, враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-179, 181, 193-196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 строком на два місяці, тобто з 04.11.2020 року до 04.01.2021 року, заборонивши йому залишати житло в період часу з 19 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора; не відлучатись із м.Торецьк Донецької області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці - з 04.11.2020 року до 04.01.2021 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.

Направити копію ухвали до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання.

Слідчий суддяО. Ю. Кравченко