Ухвала суду № 92711417, 03.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11042/20

Провадження № 1-кс/234/7664/20

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

03 листопада 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Кравченко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Малушка С.В., прокурора Малишева Д.О., слідчого Косенка С.О., підозрюваного ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області Скочка Р.С. у кримінальному провадженні №12019050220000191 від 11.02.2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торецьк Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого транспортувальником на ПрАТ «Український бекон», одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області Скочка Р.С. у кримінальному провадженні №12019050220000191 від 11.02.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Клопотання погоджено з прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури Малишевим Д. О.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019050220000191 від 11.02.2019 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров`я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (в редакції Закону № 530-v від 22.12.2006) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, а як наслідок і охоронювані Конституцією України і Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» права громадян, в період часу з лютого 2019 року по теперішній час (більш точний період під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) скоїв ряд злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 , в повній мірі усвідомлюючи протиправний характер діяльності пов`язаної з незаконним обігом психотропних речовин, тим самим володіючи вичерпною інформацією відносно джерел їх збуту, спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , в один з днів лютого місяця 2019 року, вирішив про можливість протиправного збагачення, шляхом здійснення діяльності, пов`язаної з незаконним обігом психотропних речовин, яку почав збувати, психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, на території м. Торецька Донецької області.

18.06.2020 ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , переслідуючи мету незаконного збуту наркотичного засобу придбав у ОСОБА_3 , (при невстановлених під час досудового розслідування обставинах) психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, який почав незаконно зберігати при собі ( більш точне місце зберігання під час досудового розслідування не встановлено), з метою подальшого збуту.

У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні наміри, пов`язані з незаконним збутом психотропної речовини, запропонував своєму знайомому - ОСОБА_1 , незаконно збувати раніше незаконно придбану психотропну речовину, з метою отримання спільного прибутку.

При цьому, ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_1 , що він буде забезпечувати придбання прекурсорів, виготовлення та перевезення психотропної речовини, обіг якого обмежено - «метамфетамін» до раніше обумовленого місця за адресою: АДРЕСА_3 гаражний кооператив «Гірник» гараж № НОМЕР_1 , для його подальшого збуту, а ОСОБА_1 , отриману від нього психотропну речовину, обіг якого обмежено - «метамфетамін», повинен незаконно збувати на території м. Торецьк Донецької області, на що останній надав свою згоду.

При цьому, ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_1 , про те, що він отриману від нього психотропну речовину, обіг якого обмежено - «метамфетамін», повинен збувати наркозалежним особам на території м. Торецьк Донецької області, на що останній надав свою згоду, та почав його збувати шляхом передачі із рук в руки за певну грошову винагороду.

Після чого, ОСОБА_1 , перевіз за допомогою невстановленого під час досудового розслідування транспортного засобу раніше придбану у ОСОБА_3 психотропну речовину до раніше обумовленого місця зустрічі з «оперативним покупцем» ОСОБА_4 , чим незаконно здійснив перевезення наркотичного засобу та психотропних речовин, з метою подальшого збуту.

В цей же день 18.06.2020 ОСОБА_1 , діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут психотропної речовини - метамфетамін, діючи умисно, заздалегідь домовившись про продаж вищевказаної психотропної речовини з «оперативним покупцем» ОСОБА_4 , в період часу з 16 год 40 хв. до 16 год. 46 хв. зустрівся з останнім неподалік від магазину АТБ розташованого по вул. Центральній у м. Торецьк Донецької області, де ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 за психотропну речовину - метамфетамін грошові кошти в сумі 400 гривень, які були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на що ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув «оперативному покупцю» ОСОБА_4 з рук в руки один фальшований згорток в середині котрого знаходиться - 2 (два) фальговані згортки з порошкоподібною речовиною в них, масою 0,0221 г., 0,0255 г., яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін та амфетамін, маса метамфетаміну в перерахунку на суху речовину становить 0,0110г, 0,0126 г., та відповідно маса амфетаміну 0,00005г, 0,00005г.

Крім того, ОСОБА_1 спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочину діяльність, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров`я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (в редакції Закону № 530-v від 22.12.2006) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, а як наслідок і охоронювані Конституцією України і Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» права громадян, в період часу з лютого 2019 року по теперішній час (більш точний період під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) скоїв ряд злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин при наступних обставинах.

16.09.2020 ОСОБА_1 спільно та узгоджено з ОСОБА_3 , діючи умисно,повторно, переслідуючи мету незаконного збуту психотропної речовини придбав у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 гаражний кооператив «Гірник» гараж № НОМЕР_1 психотропну речовину - метамфетамін, яку почав незаконно зберігати при собі ( більш точне місце зберігання під час досудового розслідування не встановлено), з метою подальшого збуту.

Після чого, ОСОБА_1 , перевіз за допомогою невстановленого під час досудового розслідування транспортного засобу раніше придбану у ОСОБА_3 психотропну речовину до раніше обумовленого місця зустрічі з «оперативним покупцем» ОСОБА_4 , чим незаконно здійснив перевезення наркотичного засобу та психотропних речовин, з метою подальшого збуту.

В цей же день 16.09.2020 ОСОБА_1 , діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут психотропної речовини - метамфетамін, діючи умисно, заздалегідь домовившись про продаж вищевказаної психотропної речовини з «оперативним покупцем» ОСОБА_4 , в період часу з 15 год 20 хв. до 15 год. 43 хв. зустрівся з останнім неподалік від магазину АТБ розташованого по вул. Центральній буд. № 57 у м. Торецьк Донецької області, де ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 за психотропну речовину - метамфетамін грошові кошти в сумі 400 гривень, які були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на що ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув «оперативному покупцю» ОСОБА_4 з рук в руки один фальшований згорток в середині котрого знаходиться - 2 (два) фальговані згортки з порошкоподібною речовиною ймовірно метамфетамін, обіг якої обмежено.

ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

31.10.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.

При вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваній за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З приводу ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, то на думку сторони обвинувачення існує ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є також забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання її спробам незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі оперативних покупців які є місцевими мешканцями м. Торецьк Донецької області, приймали участь у документуванні злочинної діяльності ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 , скоріш за все, розуміє хто його викрив, є підстави вважати, що підозрюваний буде намагатися у будь - який спосіб впливати на цих свідків чи погрожувати їм.

Також встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, ніде не працює, його протиправні дії зі збуту наркотичних засобів носили тривалий характер та фактично являлись єдиним заробітком. У зв`язку з цим, наявний також ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

З метою запобігання вищенаведеним ризикам сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 162160 грн. із покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував свою причетність до вчинення злочину, зазначив, що він розкаюється у вчиненому, співпрацює зі слідством, не має наміру переховуватися, має постійне місце мешкання та родину, а також має постійне місце роботи. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також докази, надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтована зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; протоколами про результати спостереження за особою; протоколами про результати контролю за вчиненням злочину; протоколами огляду грошових коштів; протоколами огляду покупця; висновком експертизи придбання психотропної речовини придбаної свідком ОСОБА_4 18.06.2020 у ОСОБА_1 ; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; відповідями на доручення слідчого та іншими матеріалами кримінального провадження.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри, слідчий суддя дійшов до висновку, що у розумінні вимог ч.1 ст.194 КПК України стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Санкція ст. 307 ч. 2 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України; може незаконно вплинути на свідків, оскільки підозрюваний, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих та особисто, може чинити тиск на свідків, з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, враховуючи ту обставину, що свідки у цьому кримінальному провадженні в суді ще не допитувались. Однак, прокурором не доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Враховуючи обставини кримінального провадження, репутацію підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його процесуальну поведінку, суд вважає, що прокурор не навів мотивів щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених у судовому засіданні ризиків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, де мешкає разом з дружиною та малолітньою донькою, тобто має стійкі соціальні зв`язки, раніше не судимий.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно статті 181 ч.2 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи дані про особу підозрюваного, його репутацію та процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання, заборонивши залишати житло з 22-00 до 06-00 години ранку, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора; не відлучатись із м.Торецьк Донецької області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Даний запобіжний захід є найбільш прийнятним, враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-179, 181, 193-196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 строком на два місяці, тобто з 03.11.2020 року до 03.01.2021 року, заборонивши йому залишати житло в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора; не відлучатись із м.Торецьк Донецької області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці - з 03.11.2020 року до 03.01.2021 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.

Направити копію ухвали до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання

Слідчий суддяО. Ю. Кравченко