Вирок № 9271127, 16.04.2010, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

справа № 1-135/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Граб Л.С.,

при секретарі Сідляр О.М.

з участю прокурора Галуса О.П.

захисника ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2009 року в м. Хмельницькому близько 20 години 10 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 2106, д/з НОМЕР_1, рухаючись по Львівському шосе зі сторони вул. Хотовицького в напрямку вул. Західно-Окружної в районі зупинки громадського транспорту «Хмельницький інститут економіки і підприємництва», скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, з права наліво відносно напрямку руху автомобіля. Після скоєння ДТП водій ОСОБА_3 не зупинився і зник із місця події, проте вжитими заходами був встановлений.

Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичного експерта № 936 від 12.05.2009 року отримала тілесні ушкодження у вигляді саден і крововиливів мяких тканин обличчя, забою головного мозку легкого ступеня, травматичних коронок 4-х зубів на верхній щелепі, рани мяких тканин правої гомілки, які за своїм характером відносяться до:

- тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, що спричинили стійку втрату працездатності менш ніж на одну третину (перелом коронок 4-х верхньої щелепи);

- легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (всі інші).

Прямою причиною даної дорожньо-транспортною пригоди і її наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, стало не виконання водієм ОСОБА_3 вимог правил безпеки дорожнього руху передбачених пунктами: 1.3, 1.5(ч.1), 2.3(б), 2.10 (а,г), 12.2, 12.3, 18.4 «Правил дорожнього руху» України де вказано:

п.1.3 Учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п.1.5.- Дії, або бездіяльність учасників дорожнього руху, та інших осіб не повинні створювати небезпеку, чи перешкоду для руху, загрожувати життю, або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

п.12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;

п.18.4. Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Невиконання водієм ОСОБА_3 вище вказаних пунктів Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості.

Вина підсудного в скоєні злочинів стверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Так, сам підсудний вину свою визнав повністю, пояснивши, що дійсно 19.03.2009 року в м. Хмельницькому близько 20 години 10 хвилин він, керуючи автомобілем ВАЗ 2106, д/з НОМЕР_1 по Львівському шосе зі сторони вул. Хотовицького в напрямку вул. Західно-Окружної в районі зупинки громадського транспорту «Хмельницький інститут економіки і підприємництва», скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, з права наліво відносно напрямку руху автомобіля, після чого він злякався та не зупинився. Підсудній погодився, що скоїв наїзд на потерпілу в результаті порушення правил дорожнього руху, що зазначені в обвинуваченні, згоден повністю відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 15 000 грн. та частково моральну шкоду в сумі 10 000 грн., однак потерпіла та її представник відмовляються від вирішення цього питання.

Дані обставини нічим та ніким не оспорюються.

Дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тілесні ушкодження середнього ступеня важкості.

При обранні виду та міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Підсудний характеризується позитивно.

Обставинами, що помякшують покарання підсудному є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному не встановлено.

Суд бере до уваги те, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, визнав свою вину, щиро покаявся, повністю визнав цивільний позов в частині матеріальної шкоди та частково - розмір моральної шкоди, яку згоден відшкодувати потерпілій, та вважає, що йому слід

призначити покарання у виді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку.

Зважаючи на молодий вік підсудного, необхідність відшкодування шкоди потерпілій, суд вважає, що не слід позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки це обмежить його в трудовлаштуванні.

Цивільний позов щодо відшкодування витрат на лікування в сумі 1503 грн. 74 коп. слід задовольнити в повному обсязі.

Крім цього, суд зважаючи на доводи представника потерпілої ОСОБА_5, який позов про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в сумі 15 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 70 000 грн. підтримав, надавши суду обґрунтування розміру моральної шкоди в письмовому вигляді та підтвердивши, що потерпіла дійсно не бажає приймати кошти до завершення розгляду кримінальної справи, вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі - в сумі 15 000 грн., а в частині стягнення моральної шкоди - частковому, оскільки суд визначає розмір моральної шкоди 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ст.286 ч.1 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст. 286 КК України 2 роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

За ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 15 000 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн., в решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Хмельницької обласної лікарні витрати на лікування потерпілого від злочину на р/р 35428003001234 в ГУДКУ в Хмельницькій області МФО 815013 код ЗКПО 02004717 в сумі 1503 грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області р/р №35228001000040, МФО 815013, банк управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу «за дослідження №12» вартість проведення експертизи в сумі 141 грн. 23 коп.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя Л.С. Граб