Ухвала суду № 92710659, 06.11.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7264/20 Провадження № 1-кс/0274/1433/20

УХВАЛА

Іменем України

06.11.2020 м.Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Ващука С.Є. (далі - Прокурор),

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Зайцевої М.О.,

розглянувши у кримінальному провадженні №12020060050000676 від 02.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України), клопотання слідчого СВ Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Лесика Д.В. (далі - Слідчий), погоджене прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Ващуком С.Є. (далі - Прокурор), про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоукраїнка Кіровоградської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, інваліда 3 групи, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, незаконно придбав наркотичний засіб метадон, загальною масою 0, 0251 грама, який зберігав при собі з метою збуту до 12.10.2020. Цього ж дня о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичного засобу метадону, знаходячись поблизу буд. №60, що по вул. М.Раскової в м. Бердичеві, зустрівся з ОСОБА_2 , де згідно попередньої домовленості, незаконно збув останньому раніше придбаний ним наркотичний засіб метадон, загальною масою 0, 0251 грама за 100 грн., який в подальшому ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції. Крім цього, ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, незаконно повторно придбав наркотичний засіб метадон, у невстановленій слідством кількості, який зберігав з метою збуту до 05.11.2020. Цього ж дня о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичного засобу, знаходячись поблизу буд. №60, що по вул. М. Раскової в м. Бердичеві, зустрівся з ОСОБА_2 , де згідно попередньої домовленості, незаконно збув останньому частину раніше придбаного ним наркотичного засобу метадону, у невстановленій слідством кількості за 250 грн., який в подальшому ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції, а решту наркотичного засобу метадону ОСОБА_1 залишив зберігати з метою збуту за місцем свого проживання, а саме в кв. АДРЕСА_1 . В цей же день в період часу з 15 год. 51 хв. по 16 год. 45 хв. працівниками поліції під час проведення обшуку вищевказаної квартири було виявлено та вилучено наркотичний засіб метадон у невстановленій слідством кількості, який ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

05.11.2020 о 15 год. 45 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку ст.208 КПК України.

У відповідності до вимог ст.ст. 276-279 КПК України 05.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно, а також вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання Слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим за вчинення умисних тяжких злочинів на шлях виправлення не став і вчинив новий умисний тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчинені кримінального правопорушення не визнав; вказав, що наркотичні засоби придбавав для особистого вживання, а не з метою збуту; просив застосувати більш м`який запобіжний захід (домашній арешт), ніж той, що зазначено в клопотанні, обґрунтовуючи тим, що він є інвалідом ІІІ групи.

Захисник підозрюваного заперечила проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на недоведеність вказаних у клопотанні ризиків та просила застосувати до останнього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Таким чином, наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, а підозрюваний причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч., 2 ст.307 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом огляду та вручення грошових коштів від 12.10.2020; протоколом огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку та вилучення у нього речей від 12.10.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; висновок експерта №9/2-1188 від 22.10.2020; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.11.2020; протоколом огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку та вилучення у нього речей від 05.11.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом обшуку від 05.11.2020.

Встановлено також, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 11.04.2001 Бердичівським міськрайонним судом за ст. 94 КК України (в ред. 1960 року) до 10 років позбавлення волі; 23.02.2011 Козятинським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; 09.07.2012 Козятинським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.311 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим терміном на 1 рік; 06.03.2013 Козятинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 19.09.2013 Козятинським міським судом Вінницької області за ч.1 ст.311 КК України до 2 років обмеження волі з конфіскацією майна, в силу ч.4 ст.70 КК України приєднано 5 років 9 місяців по вироку Козятинського районного суду від 06.03.2013 та призначено остаточне покарання у вигляді 6 років 9 місяців позбавлення волі; 29.11.2019 до Бердичівського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України; 28.05.2020 до Бердичівського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України; 03.09.2020 до Бердичівського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Що ж до наявності обгрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то в клопотанні з урахуванням уточнень , заявлених прокурором у судовому засіданні, зазначено про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом неявки до слідчого, прокурора, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обговорюючи питання наявності зазначених у клопотанні ризиків, зокрема, щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, то такі, як вважає слідчий суддя, є цілком ймовірним.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; не працює, офіційно не підтвердив місце роботи, що свідчить про відсутність законного джерела доходів; підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; а відтак, враховуючи систематичність вчинення кримінальних правопорушень, останній може як переховуватись від органів досудового розслідування, так і вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що, в свою чергу, свідчить про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. те, що підозрюваний не працює, є інвалідом 3 групи, обставини вчинення злочину, кримінально-протиправну поведінку підозрюваного, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, не є особою похилого віку, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, слідчий суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 грн.

Керуючись статтями 176 - 179, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 208, 309 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 05.11.2020 о 15:45.

Одночасно визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 42040,00 грн (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) , яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), протягом строку дії ухвали (реквізити для сплати застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, призначення платежу - застава ОСОБА_1 , справа № 274/7264/20 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області) при сплаті якої покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1. Прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.

2. Не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або роботи.

4. Здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5. Утриматися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі невиконання цього обов`язку внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Визначити дату закінчення дії ухвали - 03.01.2021 (включно).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 09.11.2020.

Суддя Т.Б. Большакова