Постанова № 927105, 14.08.2007, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-812/07 Головуючий у І інстанції Хрипун О.О. Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2007 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Бараненка І.І., Малиніна В.В.

при секретарі Маркевичі Т.Л.,

за участю представників: від відповідача 1 Большакова К.А., Ярмак М.М.,

від відповідача 2 Юмашева В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» на постанову Господарського суду м. Києва від 20 лютого 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України про стягнення бюджетної заборгованості та процентів, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2005 року ТОВ «Агри-Трейд» звернулося з позовом про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість та відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості в розмірі 5607101,50 грн..

Постановою Господарського суду м. Києва від 20 лютого 2007 року заявлений позов залишений без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та стягнути з Державного бюджету України на його користь 179046,50 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості. При цьому, посилається на помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині дії їх у часі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, які заперечували проти скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції частковому скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Позивачем фактично не оскаржується постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 5428055,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, судом першої інстанції встановлено, що в нині діючій редакції Закону України «Про податок на додану вартість» відсутні положення, які передбачали б право платника на нарахування та отримання процентів у разі несвоєчасного відшкодування податку.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися в повній мірі.

У справі встановлено, що у позивача виникло перевищення податкового кредиту над сумами податкових зобовязань за облікові періоди грудень 2003 року, лютий 2004 року,

квітень 2004 року, червень 2004 року, липень 2004 року, серпень 2004 року, вересень 2004 року, жовтень 2004 року, листопад 2004 року.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва було надано до ВДК у Печерському районі м. Києва висновки про суми відшкодування позивачу податку на додану вартість за період з грудня 2003 року по листопад 2004 року на загальну суму 5453518, 00 грн., а саме: висновок № 479 від 24.03.2005 року, за грудень 2003 року на суму 20502,00 грн., висновок № 480 від 24.03.2005 року за грудень 2003 року на суму 121765,00 грн., висновок № 477 від 24.03.2005 року за червень 2004 року на суму 315248,00 грн., висновок № 478 від 24.03.2005 року за червень 2004 року на суму 2000,00 грн., висновок № 3316 від 30.09.2004 року за червень 2004 року на суму 42312,00 грн., висновок № 765 від 14.04.2005 року за серпень 2004 року на суму 581134,00 грн., № 766 від 14.04.2005 року за серпень 2004 року на суму 330850,00 грн., висновок № 476 від 24.03.2005 року за серпень 2004 року на суму 85000,00 грн., висновок № 481 від 24.03.2005 року за серпень 2004 року на суму 408856,00 грн., висновок № 482 від 24.03.2005 року за серпень 2004 року на суму 294239,00 грн., висновок № 768 від 14.04.2005 року за вересень 2004 року на суму 754568,00 грн., висновок № 769 від 14.04.2005 року за вересень 2004 року на суму568167,00 грн., висновок № 0000014957 від 28.07.2005 року за жовтень 2004 року на суму 352677,00 грн., висновок № 771 від 14.04.2005 року за жовтень 2004 року на суму 276309,00 грн., висновок № 770 від 14.04.2005 року за жовтень 2004 року на суму 309906,00 грн., висновок № 0000014956 від 28.07.2005 року за листопад 2004 року на суму 666824,00 грн., висновок № 0000014954 від 28.07.2005 року за листопад 2004 року на суму 298239,00 грн., висновок № 0000016103 від 11.11.2005 року за листопад 2004 року на суму 14372,00 грн., висновок № 0000016102 від 11.11.2005 року за листопад 2004 року на суму 10550,00 грн.

Таким чином, бюджетна заборгованість по ПДВ за вищевказані періоди відшкодована позивачу в повному обсязі, що ним також не заперечується.

Разом з тим, як вбачається з наведених вище дат, податок на додану вартість був відшкодований з порушенням встановлених термінів, а отже є бюджетною заборгованістю.

Право позивача на експортне відшкодування виникло в нього внаслідок здійснення операцій з продажу товарів, вивезених платником податків за межі митної території України (експорт).

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про ПДВ» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а не на день вирішення спору), платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Статтею 4 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 7 серпня 1998 року № 857/98 (з відповідними змінами) передбачено, що якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах встановлених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітній період, після виникнення від'ємного значення податку.

Судовою колегією враховуються положення пункту 7.7.1 статті 7 Закону України «Про ПДВ» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою визначено порядок відшкодування з Державного бюджету України від'ємного значення суми податку, що підлягають сплаті, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, тобто надміру сплаченого податку. Ці положення не розмежовують їх застосування при відшкодуванні ПДВ за природою його виникнення, тому є загальними у разі проведення відшкодування ПДВ.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Отже, ТОВ «Агри-Трейд» має встановлене Законом право на стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, а відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем був наданий розрахунок суми процентів, які підлягають стягненню Відповідачами заперечень з приводу розрахованої суми не надано.

Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень п. 7.7 статті 7 Закону України «Про ПДВ» в редакції після 25.03.2005 року суперечить ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 179046,50 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» задовольнити частково.

Постанову Господарського суду м. Києва від 20 лютого 2007 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 179046,50 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.

Прийняти в цій частині нове рішення.

«Стягнути з Державного бюджету України з рахунку № 31117032800007 в УДК у м. Києві (код ЄДРПОУ 26077922, МФО 820019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» 179046,50 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості та 1818 грн. у відшкодування понесених судових витрат».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді: