Рішення № 92709930, 04.11.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12856/20

Провадження № 2-а/161/350/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борсук К.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Пасенка С.О.,

представника відповідача - Ситник Л.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №357 від 30.04.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2020 року (згідно відмітки на конверті, в якому надійшов позов) позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, а також відсутність у відповідачів доказів, що підтверджують вчинення позивачем цього правопорушення.

Просить суд скасувати постанову відповідача від 30 квітня 2020 року №357 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач, суб`єкт владних повноважень, у письмовому відзиві та його представник у судовому засіданні позовні вимоги заперечили.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 30 квітня 2020 року адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Луцької міської ради винесена постанова №357, у якій встановлено, що ОСОБА_1 11 березня 2020 року о 15 год. 15 хв., перебуваючи на робочому місці, а саме - на касі №1, що розташована у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_1, здійснила продаж слабоалкогольних напоїв марки «ESSA», у кількості двох пляшок вартістю 19 грн. 90 коп. кожна та цигарки марки «Гламер» вартістю 46 грн. 50 коп. неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є порушенням рішення Луцької міської ради «Про заборону продажу пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів» від 20 квітня 2011 року №9/23. На підставі цих обставин, позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн (а.с.11).

Відповідач не була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно неї адміністративною комісією, а спірну постанову отримала поштою 07 травня 2020 року, що слідує з наданого відповідачем витягу з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки оскаржувана постанова винесена 30 квітня 2020 року, а позивач звернулася до суду лише 10 серпня 2020 року, вона пропустила встановлений у ч.2 ст.286 КАС України строк звернення до суду.

Одночасно, частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з позовом позивач подала до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яку обґрунтувала тим, що про спірну постанову вона дізналася лише у липні 2020 року, коли на її зарплатний рахунок був накладений арешт органами ДВС. 10 липня 2020 року вона отримала копію спірної постанови у Луцькій міській раді, а 20 липня 2020 року оскаржила її в адміністративному порядку до виконавчого комітету Луцької міської ради, який скаргу відхилив 30 липня 2020 року. Протягом десяти днів після прийняття рішенням виконавчим комітетом, вона звернулася до суду.

Суд критично відноситься до пояснень позивача про те, що спірну постанову вона не отримувала, оскільки вказане спростовуються наданим відповідачем витягом з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», з якого слідує, що оскаржувану постанову позивач отримала саме 07 травня 2020 року.

Одночасно, суд звертає увагу на положення пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, у якому передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року встановлений з 12 березня 2020 року карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який в подальшому продовжувався постановами від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641 і діє на території України і на сьогодні, що могло об`єктивно вплинути на здатність позивача здійснювати свої процесуальні права та обов`язки, можливістю скористатися кваліфікованою правовою допомогою, враховуючи, що позивач скористалася можливістю оскаржити спірну постанову в адміністративному порядку і після прийняття кінцевого рішення в короткий проміжок часу звернулася до суду, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин і його слід поновити. У зв`язку з цим суд відхиляє клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, в тому числі продаж слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен був надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Переглянувши надані відповідачем матеріали, які слугували підставою для винесення спірної постанови, суд звертає увагу, що постановою Волинського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення №161/4266/20, постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 квітня 2020 року в даній справі скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

У вказаній справі позивач ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за те, що вона 11 березня 2020 року об 16 год. 15 хв. в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , не провела через РРО суму покупки та не видала касовий чек, чим порушила п.п.1. 2 ст.3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та відповідно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

При цьому зі змісту постанови слідує, що це була та сама операція продажу товару, що і в розглядуваному випадку, тобто можливий продаж слабоалкогольних напоїв марки «ESSA», у кількості двох пляшок вартістю 19 грн. 90 коп. кожна та цигарки марки «Гламер» вартістю 46 грн. 50 коп. неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасовуючи рішення судді першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи докази, які прямо вказували б про те, що ОСОБА_1 , як працівник магазину (касир), не провела через РРО суму покупки та не видала касовий чек, окрім як зазначення про це в протоколі про адміністративне правопорушення №000086-32 від 11.03.2020 року, який був складений на підставі акту про результати фактичної перевірки №03/61/32-05/35495114 від 12.03.2020 року, - відсутні.

Крім того, апеляційний суд врахував покази свідка ОСОБА_3 , який є працівником магазину - регіональним начальником служби безпеки, та який пояснив, що коли приїхав в магазин, то побачив, що працівник податкової служби складає документи. ОСОБА_1 повідомила йому - ОСОБА_3 про те, що вона ніяких товарів не продавала особі жіночої статі, яка ніби є неповнолітньою. Після цього, він дану особу жіночої статі запросив в кабінет, де з`ясувалося, що вона є судимою за вчинення крадіжки. По даному факту була проведена інвентаризація, і зайвих коштів в касі виявлено не було. Пояснив і те, що товар проданий не був, а повернутий в торговий зал.

Крім того, апеляційним судом було допитано в якості свідка ОСОБА_4 , яка є працівником магазину в якому працює ОСОБА_1 . Вона суду пояснила, що почувши крики на касі, підійшла до продавця ОСОБА_1 , яка їй повідомила, що ніяких товарів не продавала, а у неї вимагають чек.

Враховувавши свідчення вищенаведених осіб, апеляційний суд фактично дійшов висновку про відсутність факту продажу товарів, тобто і відсутності обов`язку проведення відповідної суми через РРО.

Частиною шостою статті 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, висновок апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 в питанні того, чи дійсно мав місце продаж товарів - слабоалкогольних напоїв марки «ESSA», у кількості двох пляшок вартістю 19 грн. 90 коп. кожна та цигарки марки «Гламер» вартістю 46 грн. 50 коп. неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обов`язковим під час розгляду цієї справи і суд не має права встановлювати інші обставини події.

Відсутність такого продажу, що встановлено у судовому порядку, зумовлює відсутність в діях позивача ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП у вигляді продажу слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, а тому оскаржуване рішення відповідача є незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами, недоведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, враховуючи, що факт продажу позивачем слабоалкогольних напоїв та тютюнового виробу був спростований у постанові апеляційного суду за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд дійшов висновку, що слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.250 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Поновити строк на судове оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №357 від 30.04.2020 року - задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №357 від 30.04.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн., а провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Повне рішення суду складено та підписано 09 листопада 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк