Рішення № 92708007, 05.11.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2622/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

14.09.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання організаціям, що надають житлово-комунальні послуги відомості про позивача, як такого, що має право на отримання пільг з оплати комунальних послуг відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV - протиправними;

- зобов`язати відповідача надати організаціям, що надають житлові-комунальні послуги відомості про те, що позивач має право на отримання пільг з оплати комунальних послуг відповідно до ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з відповіді відповідача вбачається, що довідку про перебування на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги особі з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій з урахуванням членів сім`ї, а також члена сім`ї загиблого, згідно з ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 16.01.2017 р. № 43, щ законних підстав для видачі вищезазначеної довідки немає, оскільки статус позивача «дитина війни» визначається ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Так як середньомісячний сукупний дохід в розрахунку за попередні шість місяців складає 3180,07 грн., що перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, яка у 2020 році становить 2940 грн. у зв`язку із чим право на пільги, як дитині війни у 2020 році позивач не має. Вважаючи таку відмову протиправною звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.09.2020 року у справі відкрито спрощене провадження з повідомлення сторін по справі.

24.09.2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується із позицією, що викладена у позові з наступних підстав. Так, як середньомісячний сукупний дохід позивача в розрахунку за попередні шість місяців складає 3180,07 грн., що перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, яка у 2020 році становить 2940 грн. у зв`язку із чим право на пільги, як дитині війни у 2020 році позивач не має. З огляду на вищевикладене відповідач діяв в межах чинного законодавства та інтересів позивача не порушувало.

Ухвалою від 15.10.2020 року на підставі клопотань сторін у справі, судом вирішено продовжувати розгляд справи за правилами письмового провадження.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, содом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 117 від 29.01.2003 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як дитина війни.

Із пояснень поданих по справі № 766/24429/19 позивачу стало відомо, що право на пільги, як дитина війни у 2020 році позивач не має, у зв`язку із тим, що сукупний середньомісячний дохід сім`ї на особу за попередні шість місяців ОСОБА_1 склав 3180,07 грн.

До такого висновку, відповідач прийшов з огляду на наступне: відповідно до пункту 9 Порядку № 389 середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї.

Для визначення прав на пільги у 2020 році позивача відповідачем враховувались доходи за період з 01.07.2020 р. по 31.12.2019 р., а саме пенсія за віком: липень 2019 року -2178,10 грн., серпень 2019 року - 2178,10 грн., вересень 2019 року - 2178,10 грн., жовтень 2019 року - 2178,10 грн., листопад 2019 р. - 2178,10 грн., грудень 2019 р. - 2189,94 грн., а також щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання липень 2019 року - 1000 грн., серпень 2019 року - 1000 грн., вересень 2019 року - 1000 грн., жовтень 2019 року - 1000 грн., листопад 2019 р. - 1000 грн., грудень 2019 р. - 1000 грн.,

Вважаючи такі дії відповідача протиправним позивач звернулась до суду із позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного: згідно зі ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачені пільги на житлово-комунальні послуги- право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

04 червня 2015 року Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї за №389 (далі Порядок №389).

Відповідно до пункту 2 Порядку №389 його дія поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п. 5 Порядку № 389 до сукупного доходу сім`ї пільговика включаються нараховані:

- Пенсія;

- Заробітна плата;

- Грошове забезпечення;

- Стипендія;

- Соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);

- Дохід від підприємницької діяльності;

- Допомога по безробіття, та інші виплати, що здійснюються фондами соціального страхування.

Після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку №389 середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу визначається шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї.

Згідно з п.10 Порядку №389 у разі коли середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права

Відповідно до п.11 Порядку №389 підприємства надають у встановленому порядку протягом дванадцяти місяців пільги пільговикам, зазначеним у списках.

Пункт 12 Порядку №389 у разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Граничний розмір доходу для податкової соціальної пільги, відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, становить станом на 2019 рік - 2690,00 грн., станом на 2020 рік - 2940,00 гривень.

Так, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем не заперечується, що вона отримує соціальну допомогу відповідно до Постанови КМУ від 01.10.214 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» у розмірі 1000 грн.

Однак, суд не погоджується з розрахунком відповідача стосовно середньомісячного сукупного доходу позивача у розмірі 3180,07 грн. з урахуванням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, виходячи з того, що п.4 Постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» зазначено, що розмір отриманої грошової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства. Розмір отриманої грошової допомоги не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5 «Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 632 вбачається, що до середньомісячного сукупного доходу не включаються такі соціальні виплати:

частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;

частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;

одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня";

державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях;

допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

компенсація послуги "муніципальна няня", що виплачується отримувачу такої послуги;

державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А.

Отже, з урахуванням того, що відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб від 22.10.2020 року № 8-9117-9/21 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована одна ОСОБА_1 , та з урахуванням пенсії за віком ОСОБА_1 : липень 2019 року -2178,10 грн., серпень 2019 року - 2178,10 грн., вересень 2019 року - 2178,10 грн., жовтень 2019 року - 2178,10 грн., листопад 2019 р. - 2178,10 грн., грудень 2019 р. - 2189,94 грн., середньомісячний сукупний дохід ОСОБА_1 за попередні шість місяців складає 2180,07 грн., що не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2020 році.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимим доказами правомірність своїх дій, у зв`язку із чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 71 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" заява № 36548/97, п. 58). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40).

Статтею ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Так зокрема, вищенаведений конституційний принцип вимагає від владного суб`єкта діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради (код ЄДРПОУ 37542181, 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) про визнання дій протиправними та зобовязати вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради (код ЄДРПОУ 37542181, 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) щодо ненадання організаціям, що надають житлово-комунальні послуги відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), як таку, що має право на отримання пільг з оплати комунальних послуг відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради (код ЄДРПОУ 37542181, 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) вирішити питання щодо надання організаціям, що надають житлові-комунальні послуги відомості, що ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) має право на отримання пільг з оплати комунальних послуг відповідно до ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради (код ЄДРПОУ 37542181, 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 112030200