Ухвала суду № 92707733, 09.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

09 листопада 2020 р. № 520/11982/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не скінчився,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулось до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 4031,42 грн.

Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.

Ухвалою суду даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

У визначений судом строк Головне управління Національної поліції в Харківській області надало до суду заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

Так, Головне управління Національної поліції в Харківській області надало до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування поданої до суду заяви вказано на обставини того, що враховуючи дату звільнення відповідача зі служби в поліції, що відбулось 23.06.2020, то початок перебігу відповідного строку починається з наступного дня, тобто з 24.06.2020. При цьому, представником позивача вказано, що тримісячний строк закінчився 21.09.2020. Оскільки відповідач звільнився за власним бажанням, реалізувавши своє право, а позивач не оспорює можливу протиправність його дій чи бездіяльність, то у даному випадку застосовується тримісячний строк, що передбачено частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, представником позивача вказано, що питання супроводження процесу обліку, розрахунку однострою і заборгованості відбувається відповідно до методичних рекомендацій Національної поліції від 25.03.2020 №3820/01/31-2020 щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, в яких зазначено, що у разі непогашення особою, яку звільнено зі служби в поліції з дати звільнення вартості предметів однострою, підрозділ забезпечення інформує підрозділ правового забезпечення для здійснення претензійно-позовної роботи. Відтак, представником позивача вказано, що Національною поліцією України, розроблено порядок, за яким у місячний строк після звільнення необхідні документи подаються до підрозділу правового забезпечення для звернення до суду. А тому, строк який застосовується до таких відносин вже не є місячним. Водночас, представником позивача із посиланням на пункт 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній станом на день подачі позовної заяви) та пункт 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" вказано на обставини продовження процесуальних строків на період карантину та, як наслідок, наявність підстав для визнання причин пропуску строків поважними.

Надаючи оцінку зазначеній заяві представника позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що спір стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц, від 12.12.2018 у справі №804/285/16.

Водночас, суд зазначає, що пунктом 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 року було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 року п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, а саме: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Водночас, згідно із п.2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, враховуючи обставини того, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено обставинами невідшкодування відповідачем заборгованості, з огляду на дату звернення позивача до суду із даною позовною заявою та з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку, що заява представника позивача є обґрунтованою, а причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.

Таким чином, перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.

Виходячи з положень статей 171 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись статтями 160, 161, 168, 171, 173, 174, 175, 241, 243, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити Головному управлінню Національної поліції в Харківській області строк звернення до суду у справі із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не скінчився.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не скінчився.

Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Чудних