Рішення № 92702696, 19.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Справа № 160/9152/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Топорівська сільська рада Буського району Львівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2020 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1063/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га,для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по даній справі подати звіт про його виконання до суду.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням від 12.12.2019, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022. За результатами розгляду даного клопотання Головне управління Держгеокадастру у Львівській області видало наказ від 22.01.2020 №13-1063/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», за змістом якого позивачу відмовлено у видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка знаходить в межах про інвентаризованого та зареєстрованого в ДКЗ масиву (кадастровий номер 4620686200:13:001:0022, загальна площа 29,8006 га), який включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, та які відповідно до пункту 3 статті 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Позивач вважає оскаржуваний наказ Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області незаконним, а відмову безпідставною та такою, що порушує права позивача, оскільки в наказі не наведено жодної з підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 11.08.2020 було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

03.09.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За результатами розгляду клопотання, позивачу наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1063/16-20-СГ надано відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться в межах про інвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620686200:13:001:0022, загальна площа 29,8006 га) який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги відповідачем, та які відповідно до п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, надаватися у користування до завершення торгів. Крім того, земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб. Відмова відповідача чітко ґрунтується на невідповідності місця розташування об`єкта (земельної ділянки) вимогам законів (ч. 3 ст. 136 ЗК України), прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, тобто чітко вказаною підставою у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідач вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області прийнятого від 16.10.2019 №13-6768/16-19-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пр..опонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», яким земельна ділянка з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022 була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах, прийнято на реалізацію відповідачем державної політики в сфері регулювання земельних відносин, а саме на виконання своїх повноважень, не оскаржувався у встановленому законом порядку, був чинним на момент прийняття оспорюваного позивачем наказу від 22.01.2020 №13-1063/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, та не є предметом оскарження у даній адміністративній справі. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів, вказано про те, що задоволення цієї позовної вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.

Відповідачем надано до суду відзив від 04.09.2020 та 07.09.2020, який містить аналогічну правову позицію та обгрунтування, викладені у відзиві від 03.09.2020 надісланого засобами електронного зв`язку.

Ухвалою суду від 15.09.2020 було задоволено клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про залучення Топорівської сільської ради Буського району Львівської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в адміністративній справі №160/9152/20 та залучено Топорівську сільську раду Буського району Львівської області (80520, Львівська обл., Буський район, с. Топорів, вул. Шкільна, 7) до участі в розгляді адміністративної справи №160/9152/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

13.10.2020 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що третя особа вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022 площею 29,8006 га (за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ - 01.03) знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів.

Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб, оскільки земельну ділянку керівництвом ПАФ «Топорівська» орієнтовно у 1990 роках ще до роздержавлення (яке відбулося в 1998) було роздано у користування громадянам жителям Топорівської сільської ради для ведення підсобного селянського господарства відповідно до цільового призначення, а саме під городи та для сінокосіння. Ця ділянка не була внесена в пайовий фонд.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено 21.12.2019 представник позивача за довіреністю звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення КВЦПЗ 01.03), орієнтовною площею 2,0000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Топорівської сільської ради Бузького району Львівської області (за межами населених пунктів).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1063/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Топорівської сільської ради Бузького району Львівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620686200:13:001:0022 площею 29,8006 га), який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, та які відповідно до пункту 3 статті 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Крім цього земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб.

Також суд встановив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 № 13-6768/16-19-СГ включено земельні ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах згідно з додатком. Згідно з п. 17 додатку до цього наказу включено земельну ділянку з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022 загальною площею 29,8006 га.

Не погодившись з наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1063/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», позивач звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

Аналіз наведених приписів свідчить про те, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 10, 11 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Суд звертає увагу на положення статті 79-1 ЗК України, частиною 1 якої передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини 2 статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частини 3, 4 статті 79-1 ЗК України).

Відповідно до частини 5 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Отже, формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, земельна ділянка, щодо якої позивач висловив бажання реалізувати своє право на безоплатну приватизацію, входить до складу земельної ділянки площею 29,8006 га, яка сформована та має єдиний кадастровий № 4620686200:13:001:0022.

Разом із тим, на необхідності застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 79-1 ЗК України неодноразово вказував і Верховний Суд у постановах від 05.03.2020 у справі № 823/1173/17, 03.10.2019 у справі № 23/1172/17, від 25.11.2019 у справі № 23/1178/17, від 26.11.2019 у справі № 823/1180/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач всупереч вимогам частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 134 ЗК України визначено випадки, коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відповідно до частини третьої статті 134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій, яким надано відповідно до пунктів 19 - 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Частиною першою статті 136 ЗК України визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до частини другої вказаної статті встановлено, що добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Відповідно до частини третьої статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333(далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

Так, спірна земельна ділянка належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, тому розгляд питання про надання дозволу чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність, включення її в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу права оренди на земельних торгах віднесено до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Так, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області прийняло наказ від 16.10.2019 №13-6768/16-19 СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», яким земельна ділянка з кадастровим номером № 4620686200:13:001:0022 була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

Згідно з ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів, оскільки відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України не допускається відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 13.07.2017 у справі № 821/445/16.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 №13-6768/16-19 СГ не оскаржувався в судовому порядку, та на час виникнення спірних правовідносин є чинним.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022, розташованої на території Топорівської сільської ради Бузького району Львівської області, у власність у зв`язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України.

У зв`язку із необгрунтованістю позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача задоволенню також не підлягає й позовна вимога щодо зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів, оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування наказів.

Відповідно до положень ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, відповідно до вимог частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Топорівська сільська рада Буського району Львівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко