
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа № 569/11211/20,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, задоволено повністю.
20 жовтня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Карташовим А.Г. подано заяву, в якій просить винести додаткове судове рішення, яким стягнути з Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 062,20 грн..
04 листопада 2020 року представником відповідача до суду надано заперечення на заяву про винесення судового рішення щодо розподілу судових витрат, яке мотивоване посиланням на необґрунтованість та неспівмірність вимог заявника зі складністю справи, у зв"язку із чим, просили відмовити у стягненні суми на професійну правничу допомогу.
В судове засідання представник представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карташов А.Г. подав заяву, в якій просив розглянути заяву за наявними матеріалами справи за відсутності сторони позивача та задоволити заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала заперечення та просила відмовити в задоволенні заяви.
Заслухавши виступ представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у ст. 252 КАС України, відповідно до п. 3 ч. 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п"ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов"язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року справа №826/856/18.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов"язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов"язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов"язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов"язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
У відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, заява № 71660/11 (п.95), "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009 року ( п.п.34-36), "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, заява 72277/01 (п.80), "Меріт проти України" від 30.03.2004 року (п.88), Суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим .
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов"язково понесені та мають розумну суму.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У цій справі представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7062,20 грн..
На підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: Договір №б/н про надання правової допомоги від 26 травня 2020 року; Акт №б/н за результатами виконання Договору №б/н від 26 травня 2020 року про надання правової допомоги від 13 жовтня 2020 року на загальну суму 7062,20 грн., в яку входить: 09 червня 2020 року аналіз документів, підготовка та надіслання адвокатського запиту №РЮ-02/2020-06 до виконавчого комітету Рівненської міської ради - 1 година - 30,20 грн., 04-13 липня 2020 року вивчення листа Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради від 03 липня 2020 року за №233-05 та додатків до нього, які визначені, як додатки у адміністративному позові - 2 години, здійснення аналізу чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у схожих або ж аналогічних правовідносинах, складення вибірки для формування позовної заяви - 4 години; складення та подання адміністративного позову - 32 грн..
Вартість години роботи адвоката становить 1000,00 грн.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п"ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- позовна заява фактично складена на одинадцяти сторінках;
- позов носить немайновий характер.
Таким чином, за результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, беручи до уваги заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 1000,00 грн..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 247, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,,
відповідач: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Соборна, 12А, ЄДРПОУ 04057758..
Повне судове рішення складене 06 листопада 2020 року.
Суддя -
Судове рішення № 92702638, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 06.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/11211/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: