Ухвала суду № 92698406, 06.11.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6120/20

Справа №760/13615/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача ПрАТ «СК «Українська страхова група» про закриття провадження у справі за позовом Страхового-Перестрахувального Товариства «МОЛДКАРГО» Акціонерне товариство (S.A.R. «MOLDCARGO» S.A.) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Італімпорт», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24.07.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

05.10.2020 року від представника ПрАТ «СК «Українська страхова компанія» надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що позовні вимоги які заявлені позивачем до ПрАТ «СК «Українська страхова компанія» не можуть розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Вважає, що дані правовідносини повинні розглядатись в порядку господарського судочинства.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках

ГПК України обмежує участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів.

Згідно з ст. 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічну норму містить і ГПК України (ст. 20)

З аналізу норм ЦПК України та ГПК України слідує, що критеріями розмежування справ цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин,

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтею 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено правило, згідно з яким, при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З наведеного слідує, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди І сумою страхового відшкодування. (Постанова ВС від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц).

Вимоги Страхового-Перестрахувального Товариства «МОЛДКАРГО» Акціонерного товариства до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1 нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.

Верховним Судом висловлені наступні правові позиції: у рішенні від 20.11.2019 року у справі № 201/12877/16 якщо однією зі сторін справи (відповідачем) є фізична особа, а позовні вимоги випливають з однієї підстави - юридичного факту до двох відповідачів, одним з яких є юридична особа, то такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства з підстав такого суб`єктного складу сторін; від ЗО травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному позовному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог; від 12,08.2018 року у справі № 569/96/17 якщо страховик потерпілого, якому він виплатив страхове відшкодування, звертається з позовом одночасно про стягнення зі страховика особи, винної у настанні страхового випадку, суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування у межах передбаченого договором, укладеним з цією особою, ліміту відповідальності страховика за завдану майну шкоду, а також про стягнення з винної особи суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування понад ліміт відповідальності її страховика за завдану майну шкоду, такий спір має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Також, у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р № 4 зазначається що, оскільки у спорах, що виникають із відносин відшкодування шкоди, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи, а також з урахуванням вимог ЦПК України, при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа.

Крім того, вирішення спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог до страховика винної особи порушуватиме принцип повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи.

Відтак, підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України не вбачається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ПрАТ «СК «Українська страхова група» про закриття провадження у справі за позовом Страхового-Перестрахувального Товариства «МОЛДКАРГО» Акціонерне товариство (S.A.R. «MOLDCARGO» S.A.) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Італімпорт», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя