Ухвала суду № 92695574, 09.10.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43852/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 12019000000000812 від 03.09.2019 прокурора другоговідділу процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення управлінняпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванняму кримінальнихпровадженнях щодоорганізованої злочинностіДепартаменту наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою татранснаціональною злочинністю,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До провадженняслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12019000000000812 від 03.09.2019 прокурора другоговідділу процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення управлінняпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванняму кримінальнихпровадженнях щодоорганізованої злочинностіДепартаменту наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою татранснаціональною злочинністю,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте слідчим подано письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000812 від 03.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 ККУкраїни.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2019 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне збагачення, шляхом створення та утримання місць розпусти, а також заняття діяльністю, пов`язаною із сутенерством.

У ході досудового розслідування встановлено, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не зможе, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 вирішив створити та очолити стійке об`єднання злочинну організацію, метою діяльності якого має стати протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення злочинів, пов`язаних із сутенерством, створенням та утриманням місць розпусти, а також інших тяжких та особливо тяжких злочинів, спрямованих на усунення перешкод під час здійснення протиправної діяльності.

З метою утворення злочинної організації ОСОБА_4 визначив мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи та вузьку злочинну спеціалізацію діяльності вказаної організації.

В ході досудового розслідування встановлено, картковий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) та належить ОСОБА_5 .

Крім того, остання являється власником автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 120, н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 .

Прокурор вказує, що є всі підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківському картковому рахунку № НОМЕР_1 є предметом протиправної діяльності вказаної злочинної організації, отримані злочинним шляхом в результаті вчинення кримінальних правопорушень, можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб та, в подальшому, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.

Прокурор вказує,що з метою запобігання протиправним діям з використанням безготівкових коштів, припинення злочинної діяльності, забезпечення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на картковому банківському рахунку № НОМЕР_1 .

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається в тому числі з метою, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Відповідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255, та ч. 3 ст. 303 КК України передбачають конфіскацію майна.

Статтею 64-2 КПК Українивстановлено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна, та мають права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладенийу встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на грошові коштиу безготівковомувигляді, підлягає задоволенню з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, забезпечення можливої конфіскації, оскільки вказане майно являється засобом вчинення кримінального правопорушення, та набуте третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт, протиправним шляхом, підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, вимога зобов`язати службових осіб АТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) надати старшому слідчому в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_6 ,іншим слідчимслідчої групи,які здійснюютьдосудове розслідуваннякримінального провадження,або уповноваженійособі задорученням слідчого, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на картковому банківському рахунку № НОМЕР_1 , задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.

Крім того, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

На підставівикладеного ікеруючись ст.ст.107,131,132,170173,309КПК України,слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт нагрошові кошти,які знаходяться на картковому банківському рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 та відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), шляхом заборони вчинення видаткових операцій.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1