Ухвала суду № 92694159, 03.11.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21414/20

Провадження № 2-з/752/414/20

У Х В А Л А

03 листопада 2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, -

Встановив:

В провадження Голосіївського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просила суд, забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 63265618, відкритим 9 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д. О. щодо примусового виконання виконавчого напису № 3862, вчиненого 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В .

В обґрунтування заяви зазначає, що позивач звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вважає, що виконавчий напис № 3862 від 22 вересня 2020 року приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено незаконно, чим порушено її права та інтереси.

На підставі зазначеного виконавчого напису, 9 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д. О. відкрито виконавче провадження № 63265618, накладено арешт на майно та кошти позивача, у тому числі на рахунок ФОП ОСОБА_1 , за рахунок доходів від якого позивач забезпечує своє існування.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Також, у відповідності до п.п. 2,6 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, з наведених у клопотанні про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки виконавчий напис є предметом судового розгляду та на даний час, приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого документа, законність якого оспорюється позивачем.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України ЦПК України, -

Постановив:

Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 63265618, відкритим 9 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Дмитром Олександровичем щодо примусового виконання виконавчого напису № 3862, вчиненого 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Суддя В.С. Хоменко