Рішення № 92689340, 05.11.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2753/20

Номер провадження 2/570/1039/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження та в порядку заочного розгляду) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між банком та ФОП ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. Позичальнику були надані грошові кошти, встановлений термін їх повернення. Однак ОСОБА_1 не виконує покладені на нього зобов`язання, не повертає отримані грошові кошти у визначений договором строк. Через це утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між АТ "А-БАНК" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Позичальником та поручителем не було виконано вимогу банку щодо виконання зобов`язання, не було повернуто грошових коштів. Тому представник позивача звернувся до суду, просить суд постановити рішення, яким солідарно стягнути з відповідачів наявну заборгованість; та стягнути судові витрати.

Представник позивача не з`явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи на офіційному сайті Судова влада. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі, відзив на позов до суду не подав, тому судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 повторно не з`явилась в судове засідання. Згідно до положень Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи на офіційному сайті Судова влада. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідачка мала можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без її участі, відзив на позов до суду відповідачка не подавала, тому судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Судом приймається до уваги, що за положеннями ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі сторін, на підставі наявних доказів. Суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити повністю.

Як встановлено в судовому засіданні, 25.11.2019 року між АТ «А-БАНК» та ФОП ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №20.77.0000000010, згідно умов якого, Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 200 000 грн. з кінцевим терміном повернення 24.11.2020 року.

Згідно п.А2 кредитного договору, кредит надається позичальнику у розмірі 190 020, 00 грн. на поповнення обігових коштів, у розмірі 9 980, 00 грн на сплату комісій за видачу кредитних коштів у випадках та у порядку, передбаченому п.п.2.1.5, 2.2.12.

Пунктом А6 Кредитного договору встановлено, за користування Кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі 23,88% річних.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії, винагороди, штрафи та пені в обумовлені договором терміни.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором, з усіма змінами та доповненнями, що складають невід`ємну частину цього Договору, виконало у повному обсязі.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 25.11.2019 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №70.77.0000000001.

Відповідно до умов вищезазначеного договору поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов`язань.

Зокрема, п.1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення суми боргу, сплату процентів, комісій, винагороди/плати, відшкодування можливих збитків, спалу пені та інших штрафних санкцій.

Оскільки позичальник не виконував своїх зобов`язань, на його адресу 27.05.2020 була направлена вимоги про виконання зобов`язань за кредитним договором, надавши йому можливість добровільно врегулювати заборгованість до 15 червня 2020 року. Також, позичальнику повідомлено, що у випадку не виконання зобов`язань за кредитним договором, Банк в судовому порядку буде вирішувати питання про стягнення заборгованості з фінансового поручителя.

Як зазначає представник позивача, відповідачі не повернули кредит, не сплатили відсотки за користування ним, тому станом на 21.05.2020 за ними утворилася заборгованість – 208 609,41 грн., яка складається, згідно розрахунком, з наступного:

- 185 047, 21 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);

- 15 353, 79 грн. - заборгованість за відсотками;

- 7 700, 15 - заборгованість за простроченою комісією;

- 508, 26 – пеня.

Розрахунок суми заборгованості додається (розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги).

На даний час відповідачі продовжують ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В ході розгляду справи було встановлено, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис 26020060002013415 від 11.02.2020 про припинення ФОП ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця.

Згідно зі статтею 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Зокрема, відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статті 44 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі 6-125цс13, постанові Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року у справі № 3-788гс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 12-113гс18.

Відтак, оскільки зобов`язання ФОП після його припинення не припиняються, а залишаються за ним як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині з врахуванням розрахунку суми заборгованості суду.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості з поручителя, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, зобов`язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов`язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині четвертій статті 559 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов`язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

З аналізу матеріалів справи та з договору поруки вбачається, що в ньому встановлено 15-ти річний строк після укладення договору поруки, за спливом якого порука припиняється.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом 15 років з моменту укладення договору поруки, тобто до 21.11.2034 року.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати поруку припиненою.

З огляду на зазначене наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів, як позичальника та поручителя, заборгованості за кредитним договором №К-Д 768 від 17.05.2019 та договором поруки.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК"до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути, солідарно, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" - 208 609, 41грн. – заборгованість за кредитним договором №№20.77.0000000010від 25.11.2019 року та 3129,14 грн. судових витрат (судовий збір), а всього 211 738 (двісті одинадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 55 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: АТ "А-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080, вул. Батумська, 11, м. Дніпро, р/р НОМЕР_1 ,829000010, МФО 307770)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; в послідуючому знята для реєстрації у село Бармаки Рівненського району Рівненської області).

Суддя Красовський О.О.