Ухвала суду № 92680956, 06.11.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24063/20

Провадження 2/127/4058/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., ознайомившись із заявою представника позивача – адвоката Хейніса Олександра Григоровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до АТ «Райффайзен Банк Аваль», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з цим, представник позивача – адвокат Хейніс О.Г. своєю заявою з метою забезпечення позову просив зупинити стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О.В. 07.03.2008 року за реєстром №624, що є предметом договору іпотеки, який був укладений 22.09.2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та посвідченого 22.09.2011 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О.В., за реєстровим №1222, який був укладений в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №014/0043/74/33347, укладеного 22.09.2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», шляхом зупинення виконавчого провадження №62852059 із примусового виконання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №1940, який був вчинений 21.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. перебуває виконавче провадження №62852059 на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №1940, який був вчинений 21.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог АТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором №014/0043/74/33347 від 22.09.2011 року, а саме погашення заборгованості за період з 17.06.2017 року по 16.06.2020 року в загальній сумі 1 135 878, 59 грн.

Представник позивача вважає, що зазначений виконавчий напис нотаріуса від 21.07.2020 року за №1940 про звернення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О.В. 07.03.2008 року за реєстром №624 вчинено всупереч вимогам чинного законодавства, а саме розмір вимог за таким виконавчим написом не є безспірним та сплив строк давності, а відтак виконавчий напис не підлягає виконанню.

Даний виконавчий напис оскаржується позивачем у Вінницькому міському суді Вінницької області.

Заявник вважає, що враховуючи викладене існує очевидна загроза невиконання майбутнього судового рішення чи утруднення його виконання, оскільки за період розгляду судом справи про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню може бути реалізовано заставне майно та потрібно буде звертатися до суду з позовом про визнання результатів публічних торгів недійсними.

У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачені статтею 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову.

На підставі частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться чи буде знаходитися справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову – це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи дану заяву суд виходить з того, що предметом позову, який подано до суду, є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, виданий 21.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною про звернення стягнення на предмет іпотеки - на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, для задоволення вимог АТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором №014/0043/74/33347 від 22.09.2011 року, а саме погашення заборгованості за період з 17.06.2017 року по 16.06.2020 року в загальній сумі 1 135 878, 59 грн. Тобто оспорюється документ, на підставі якого здійснюється примусове виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 18.08.2020р. по виконавчому провадженню №62852059 відкрито виконавче провадження.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. 21.09.2020 року описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на вище викладене, ураховуючи підстави і предмет позову, який подано ОСОБА_1 до суду та надання представником позивача достатніх доказів, які свідчать про існування ризику відчуження квартири, чим можуть бути порушені майнові права та інтереси ОСОБА_1 , що може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову.

При цьому, обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, їх розміру в контексті співмірності із заявленим представником позивача заходом забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення при примусовому виконанні приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем у виконавчому провадженні №62852059 виконавчого напису, вчиненого 21.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною за №1940, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення вимог АТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором №014/0043/74/33347 від 22.09.2011 року, а саме погашення заборгованості за період з 17.06.2017 року по 16.06.2020 року в загальній сумі 1 135 878, 59 грн. на користь АТ «Райффайзен банк Аваль», до ухвалення рішення у справі.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Турському О.В. для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: