Ухвала суду № 92680872, 02.11.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8352/18

Провадження 6/127/529/20

У Х В А Л А

02 листопада 2020 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.,

з участю секретаря судових засідань Максимчука Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 127/8352/18 таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

заява (а.с. 142-144) мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.11.2018 року у справі № 127/8352/18 позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040, станом на 05.03.2018 року в сумі 643 323, 93 грн. та судові витрати: судовий збір в сумі 9 649, 86 грн.

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що дана сума складається з: поточної заборгованості за кредитом – 636 889,22 грн., в тому числі простроченої заборгованості за кредитом – 33 221,40 грн.; заборгованості за відсотками – 6 434,71 грн., в тому числі простроченої заборгованості за відсотками – 5 518,64 грн.

05.02.2019 року судом був виданий виконавчий лист.

14.03.2019 року між ОСОБА_1 та банком був укладений договір про часткове прощення боргу за кредитним договором від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040, відповідно до умов якого сторони домовились, що з дати укладення цього договору кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) суми боргу позичальника в розмірі 240 013, 00 грн., в тому числі: проценти, нараховані за користування кредитом – 26 869, 31 грн.; розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором – 213 143, 69 грн.

Також 14.03.2019 року між ОСОБА_1 та банком було укладено додаткову угоду № 014/035-40/5004081-1/30477 до кредитного договору від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040.

Відповідно до умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість позичальника за кредитним договором, строк якої настав, у такому порядку:

-станом на дату застосування змін фактична заборгованість позичальника за кредитним договором по сплаті суми кредиту становить 631 356, 48 грн. (п.1.1);

-станом на дату застосування змін заборгованість позичальника за кредитним договором строк сплати якої настав, складає 68 538, 46 грн., в тому числі: 68 538, 46 грн. – заборгованість з погашення суми кредиту та 0, 00 грн. – заборгованість з погашення процентів (п.1.2);

-на підставі цієї додаткової угоди з дати застосування змін фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв`язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику (п.1.3);

-позичальник зобов`язується здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до графіка погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, що є додатком до цієї додаткової угоди (п.1.4).

Заявник вважає, що в наслідок укладення додаткової угоди зобов`язання щодо погашення заборгованості за рішенням суду припинене. Проте, 13.04.2020 року за заявою банка було відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.11.2018 року у справі № 127/8352/18 про стягнення боргу в сумі 643 323,93 грн.

На підставі ст. 432 ЦПК України ОСОБА_1 просила визнати виконавчий лист, виданий 05.02.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/8352/18 таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник – адвокат Зінченко А.А. заяву підтримали за викладених у ній обставин, просили вимоги задоволити і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 127/8352/18. Пояснили, що рішення суду про стягнення боргу не оскаржувалось, набуло сили, тому був виписаний та виданий виконавчий лист. Однак, через місяць після отримання представником банку виконавчого листа, борг був реструктуризований, укладений відповідний договір про часткове прощення боргу. ОСОБА_1 визнала, що зобов`язання по кредитному договору існує, тому вона виконує умови нової угоди, сплатила близько 200 000 грн. Разом з тим, виконавчий лист за рішенням суду на всю суму боргу не підлягає виконанню.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» - адвокат Дьоміна Н.Ю.в судове засідання не з`явилась, надала заяву з проханням розглянути дану справу у її відсутності, просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 . Надала письмові пояснення на заяву, які приєднані до матеріалів справи. Із письмових пояснень, зокрема, вбачається, що Договір про часткове прощення боргу за кредитним договором від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040 та додаткова угода були укладені між банком та ОСОБА_1 14.03.2019 року – значно пізніше, ніж судом було ухвалене рішення від 30.11.2018 року та виданий виконавчий лист. Договір про часткове прощення боргу та додаткова угода не свідчать, що обов`язок ОСОБА_1 припинений. Дані договори підтверджують наявність у неї заборгованості перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040. Станом на 15.10.2020 заборгованість за даним кредитним договором не погашена.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 20.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/035-40/50040, згідно з яким відповідач отримала споживчий кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 90 900 доларів США строком до 19.04.2017 року, із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12,85% річних (а.с. 18-27).

Між банком та позичальником неодноразово укладались додаткові угоди, зокрема від 05.05.2011 року, від 13.06.2012 року, від 28.11.2013 року, від 29.11.2013 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.11.2018 року у справі № 127/8352/18 позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (01011 м. Київ вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040, яка виникла станом на 05.03.2018 року, в сумі 643 323 (шістсот сорок три тисячі триста двадцять три) грн. 93 коп. та судові витрати – судовий збір в сумі 9 649 (дев`ять тисяч шістсот сорок дев`ять) грн. 86 коп. (а.с. 136-138). Дане рішення не оскаржувалось, не переглядалось, набуло чинності. Був виписаний виконавчий лист, який отримала представник банку ОСОБА_2 05.02.2019 року (а.с. 141).

14.03.2019 року між ОСОБА_1 та банком був укладений договір про часткове прощення боргу за кредитним договором від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040 (а.с. 149-151), відповідно до умов якого сторони визнали і підтвердили, що розмір непогашеної позичальником заборгованості складає еквівалент 873912,20 грн, в тому числі: сума основного боргу – 631 356, 48 грн.; проценти, нараховані за користування кредитом – 29 412, 03 грн.; пеня – 213 143, 69 грн. Сторони домовились, що з дати укладення цього договору кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) суми боргу позичальника в розмірі 240 013 грн., в тому числі: проценти, нараховані за користування кредитом – 26 869, 31 грн.; розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором – 213 143, 69 грн.

Також 14.03.2019 року між ОСОБА_1 та банком було укладено додаткову угоду № 014/035-40/5004081-1/30477 до кредитного договору від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040 (а.с. 145-148). Відповідно до умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість позичальника за кредитним договором, строк якої настав, у такому порядку:

-станом на дату застосування змін фактична заборгованість позичальника за кредитним договором по сплаті суми кредиту становить 631 356, 48 грн. (п.1.1);

-станом на дату застосування змін заборгованість позичальника за кредитним договором строк сплати якої настав, складає 68 538, 46 грн., тому числі: 68 538, 46 грн. – заборгованість з погашення суми кредиту та 0, 00 грн. – заборгованість з погашення процентів (п.1.2);

-на підставі цієї додаткової угоди з дати застосування змін фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв`язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику (п.1.3);

-позичальник зобов`язується здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до графіка погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, що є додатком до цієї додаткової угоди (п.1.4).

13.04.2020 року на підставі заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" було відкрите виконавче провадження № 61816470 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05.02.2019 року на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/8352/18 (а.с. 153-154).

Частиною 1 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для цього визначені частиною 2 даної статті: суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом ч. 4 ст. 432 ЦПК України).

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У пункті 9 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження. У зв`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.

Відповідна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 року у справі № 755/15479/14-ц.

Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що станом на день ухвалення рішення у справі, видачі виконавчого листа і розгляду цієї заяви заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 20.04.2007 року залишається не погашеною, тому обов`язок не є припиненим. Твердження заявника про недобросовісність дій банку стосовно пред`явлення виконавчого листа на виконання є лише припущенням.

Таким чином, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 432 ЦПК України обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вбачається. Оскільки ОСОБА_1 частково погасила борг після ухвалення рішення у справі і видачі виконавчого листа сторони не позбавлені можливості укласти мирову угоду в процесі виконання рішення і передати її суду на затвердження (ст. 434 ЦПК України).

Однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень судів.

Наслідком закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є надіслання виконавчого листа разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду (ч. 3 ст. 39 Закону»).

Виконавче провадження, щодо якого прийнято постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тому в разі визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, банк буде позбавлений можливості за наявності боргу і невиконаного рішення суду пред`явити виконавчий лист до виконання повторно, що порушуватиме права стягувача і суперечитиме засадам цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року (а.с. 162-163) виконання за виконавчим листом № 127/8352/18 було зупинене до розгляду судом заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 127/8352/18, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 05.02.2019 року, таким, що не підлягає виконанню. Оскільки дана заява розглянута по суті виконавчий лист підлягає подальшому виконанню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 260, 432 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі № 127/8352/18 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали в порядку, що передбачений ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділом XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 06.11.2020 року.

Суддя: