Рішення № 92679367, 03.11.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3537/20

Провадження № 2/206/945/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Тарапатова Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, надміру виплачених за призначенням субсидії,-

І. Стислий виклад позиції представника позивача, заперечень відповідача та його представника.

Представник позивача звернулася до суду із позовом, який з урахуванням уточнень, обґрунтований тим, що04.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради із заявою на призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. В декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, а саме у Розділі 1, ОСОБА_1 зазначив у складі сім`ї одну зареєстровану особу: себе, як власника. Одночасно надав довідку про склад сім`ї, видану Військовою частиною А 4608 на підтвердження зазначеної ним інформації. В зв`язку із чим, відповідачу була призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг на будинок за адресою: АДРЕСА_1 із розрахунку на 1 особу на 12 місяців. Позивачем було здійснено розрахунок субсидії з 01.09.2015 по 31.05.2015 – 1762,75 грн.; з 01.01.2016 по 31.12.2016 – 6552,85 грн.; з 01.01.2017 по 31.12.2017 – 8184,14 грн.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 – 7891,26 грн.; з 01.01.2019 по 31.01.2019 – 1730,03 грн.; з 01.02.2019 по 30.04.2019 – 3548,14 грн. 18.07.2019 позивачем було здійснено запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо достовірності інформації зареєстрованих осіб за вище зазначеною адресою та було з`ясовано, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1952 р.н. з 18.12.1990, ОСОБА_2 , 1982 р.н. з 23.11.1998, ОСОБА_3 , 1990 р.н. з 17.04.2006 року, яку знято з реєстрації 17.04.2019. У зв`язку з наданням недостовірних відомостей про кількість зареєстрованих у будинку осіб, рішенням управління від 24.07.2019 відповідачу була припинена виплата субсидії з 01.05.2019 та проведено перерахунок раніше призначеної субсидії з урахуванням усіх осіб зареєстрованих за даною адресою. Субсидія, яка надавалась не у грошовій формі за період з 01.09.2015 по 31.01.2019 у сумі 26121,03 грн. знята з особових рахунків ОСОБА_1 на підприємствах – надавачах комунальних послуг, а сума надміру виплаченої субсидії, яка надавалась відповідачу у грошовій формі в розмірі 3548,14 грн. за період з 01.02.2019 по 30.04.2019 (лютий – 1730,03 грн., березень 1730,03 грн., квітень – 88,08 грн.) підлягає поверненню. 23.09.2019 відповідач особисто отримав повідомлення про необхідність повернення ним надміру перерахованих коштів житлової субсидії в розмірі 3548,14 грн. та зобов`язався їх повернути. На теперішній час відповідач повернув 500 грн. Залишок суми боргу складає 3048,14 грн., яку до теперішнього часу відповідачем не повернуто. В зв`язку із чим, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача суму надміру виплаченої житлової субсидії в розмірі 3048,14 грн. (а.с. 1-3, 35, 38-39).

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого останній зазначив, що у разі, коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті ради, або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, у зв`язку з роботою, лікуванням, тощо, а також інші документи). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб, з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов проживання, однак обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою АДРЕСА_2 не проводилось та відповідно акт не складався, відповідач його не підписував. На час призначення відповідачу субсидії за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживав він один. Інформацію про кількість зареєстрованих осіб відповідач не знав та не міг знати, оскільки вказана довідка була видана Військовою частиною А4608 на території якої знаходиться вказана квартира. Разом з поданою заявою та довідкою про склад сім`ї відповідач подав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. У даній декларації відповідач зазначив осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, тобто вказав, що в даному житловому приміщенні/будинку він проживає один, та вказав джерело його доходів. До того ж, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_4 , з якою відповідач уклав шлюб 02.09.1989, в подальшому шлюб був розірваний 05.02.2013. ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . З приводу доньки, то ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.01.2015 по 17.04.2019 мешкала без реєстрації з чоловіком ОСОБА_5 та дитиною за адресою: АДРЕСА_3 . 17.04.2019 ОСОБА_3 було знято з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 фактично не мешкає. На дату отримання позивачем довідки № 4391 від 25.07.2019, позивачем не було спрямовано дій щодо обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою відповідача з метою встановлення проживання в квартирі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як це було передбачено Положенням. На думку відповідача, позивачем не надані належні та допустимі докази, які б підтверджували неправомірність дій відповідача та факту свідомого подання ним документів з недостовірними відомостями в період отримання субсидії. Таким чином, дії позивача спрямовані на примусове стягнення з відповідача 3048,14 грн., а також зняття з його особових рахунків на підприємствах-надавачах комунальних послуг суми в розмірі 26121,03 грн. є неправомірними та не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки такі дії порушують його права на соціальну допомогу/захист, яка надана позивачу Державою. Окрім того, сума вказана в позовній заяві не відповідає дійсній сумі, яку намагається стягнути з відповідача позивач, адже 03.09.2019 відповідач сплатив в рахунок повернення надміру виплаченої субсидії 500,00 грн. Також, відповідачем були проведені ще дві оплати, а саме: 11.10.2019 сплачено 500,00 грн. в рахунок повернення надміру виплаченої субсидії та 14.11.2019 було сплачено 500,00 грн, в рахунок повернення надміру виплаченої субсидії. Фактично, відповідачем за період з 26.09.2019 по 14.11.2019 було сплачено 1500,00 грн. Розмір надміру виплаченої субсидії не може, в даному випадку, становити більш ніж 2048,14 грн., однак й ця сума не підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із чим, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 54-59).

Не погоджуючись з викладеними у відзиві обставинами, представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру. ОСОБА_1 власноручно в розділі ІІІ Декларації поставив підпис, що він усвідомлює, в разі подання ним у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які зареєстровані у житловому приміщені, їх доходи і витрати, йому може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі зобов`язується повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії. Так, будь-яких заяв від відповідача на комісію не надходило, в зв`язку з чим обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника законодавством не передбачено. Відповідач визнав свою провину та зобов`язувався повернути надміру виплачені кошти. У відзиві відповідач зазначає, що його донька ОСОБА_3 не проживала за місцем реєстрації та надає довідку, однак зазначені факти не можуть вплинути на відмову у задоволенні позовних вимог, а тому заперечення, викладені у відзиві, на думку представника позивача є недоречними.

Представник відповідача, не погоджуючись з відповіддю на відзив, подав до суду заперечення, згідно яких зазначив, що заява ОСОБА_1 не може слугувати належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки остання подана з порушенням строків визначених ч.

2 ст. 83 ЦПК України та не повинна розглядатись судом як доказ визнання ОСОБА_1 своєї провини. ОСОБА_1 приймав спроби щодо врегулювання виниклої спірної ситуації, однак представники позивача, не вислухавши ОСОБА_1 , повідомили йому, щоб останній продавав квартиру та повернув, начебто, надміру виплачену субсидію. Після чого йому наказали написати заяву та провести хоча б часткове привернення надміру виплаченої субсидії. Після таких подій та поведінки позивача, відповідач почав погано себе почувати, оскільки пережив стрес та не міг усвідомити, що йому робити в даній ситуації, в зв`язку із чим він з 30.09.2019 по 07.10.2019 перебував на стаціонарному лікуванні. Фактично без будь-яких роз`яснень з боку позивача та можливості надання документів на підтвердження кількості проживаючих у вказаній квартирі ОСОБА_1 , працівники позивача вказали лише на одне - повернення коштів, надміру виплачених за призначенням субсидії, що в свою чергу є неправомірним, оскільки це позбавило ОСОБА_1 можливості спростувати доводи позивача та витребувати у позивача здійснення обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та надати відповідні документи, які б підтверджували кількість проживаючих в квартирі. Позивачем не доведено свідомого подання ОСОБА_1 документів з недостовірними відомостями. Довідка про склад сім`ї, яку ОСОБА_1 надав позивачу при подачі заяви на призначення субсидії, підписана начальником будинкоуправління та ТВО начальника штабу в/ч А4608, що в свою чергу підтверджує відсутність умислу з боку ОСОБА_1 щодо подання неправдивих відомостей, оскільки ОСОБА_1 особисто вказану довідку не готував та не підписував її. Фактично на момент звернення ОСОБА_1 до позивача за призначенням субсидії у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживала одна особа — ОСОБА_1 , який не міг володіти інформацією щодо кількості прописаних в квартирі осіб, оскільки ці відомості надаються компетентними органами. Вказані у запереченні на відповідь на відзив підстави із врахуванням заперечень викладених у відзиві на позовну заяву підтверджують відсутність незаконних, недобросовісних дій з боку ОСОБА_1 щодо надання недостовірної інформації в момент звернення до позивача із заявою про оформлення субсидії. В зв`язку із чим, представник відповідача просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача та стягнути з позивача на користь відповідача понесені відповідачем судові витрати у розмірі 3000,00 грн. (а.с. 85-89).

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що не має таких коштів та донька фактично за адресою його мешкання ніколи не проживала. На момент подання декларації відповідач знав, що з ним зареєстрована його донька, але він не знав, що документи про те, що донька проживає за іншою адресою необхідно надавати. Він вважав, що в декларації необхідно зазначати осіб, які фактично проживають, а не тих, що зареєстровані.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

04.08.2020 представник позивача звернулася з даним позовом до суду (а.с. 2-3).

07.08.2020 ухвалою судді дану позовну заяву залишено без руху (а.с. 30).

21.08.2020 на електронну адресу суду надійшла від представника позивача заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали судді від 07.08.2020 про залишення позовної заяви без руху (а.с. 34-37, 38-42).

26.08.2020 по даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.09.2020 (а.с. 43).

22.09.2020 судом встановлено строк для підготовки відповіді на відзив, заперечень та відкладено розгляд справи на 07.10.2020 (а.с. 51).

22.09.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 53-76).

28.09.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (а.с.79-83).

02.10.2020 до суду від представника відповідача надійшли заперечення з додатками (а.с. 84-95).

07.10.2020 судове засідання було відкладено на 03.11.2020 у зв`язку з першою неявкою позивача (а.с. 96).

03.11.2020 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача (а.с. 99).

03.11.2020 судом заслухано вступне слово відповідача та його представника та досліджено письмові докази (а.с. 100-101).

03.11.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 04.09.2015 звернувся до позивача з заявою про призначення житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 4).

07.04.2015, при зверненні за призначенням субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, а саме у Розділі І п. 3, ОСОБА_1 зазначив себе, як єдину зареєстровану особу у житловому приміщенні. ОСОБА_1 поставив свій підпис в графі, згідно якої він усвідомлює, що в разі подання ним у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які зареєстровані у житловому приміщені, їх доходи і витрати, йому може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі зобов`язується повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії у подвійному розмірі (а.с. 5).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, видану Військовою частиною А 4608, за адресою: АДРЕСА_2 , до складу сім`ї зареєстрованих входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (уповноважений власник) (а.с. 6).

На підставі зазначених вище документів, відповідачу була призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг на будинок за адресою: АДРЕСА_2 на період з 01.09.2015 по 30.04.2019 з розрахунку на одну особу в наступних розмірах: з 01.09.2015 по 31.05.2015 – 1762,75 грн.; з 01.01.2016 по 31.12.2016 – 6552,85 грн.; з 01.01.2017 по 31.12.2017 – 8184,14 грн.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 – 7891,26 грн.; з 01.01.2019 по 31.01.2019 – 1730,03 грн.; з 01.02.2019 по 30.04.2019 – 3548,14 грн. що підтверджується відповідними розрахунками (а.с. 7-21).

18.07.2019 заступником начальника Лівобережного управління соціального захисту населення ДМР по Самарському району було зроблено запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо достовірності інформації зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 22).

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку осіб, видана на підставі заяви-запиту № 951/14 від 18.07.2019 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1952 р.н. з 18.12.1990, ОСОБА_2 , 1982 р.н. з 23.11.1998, ОСОБА_3 , 1990 р.н. з 17.04.2006 року, яку знято з реєстрації 17.04.2019 (а.с. 23).

У зв`язку з наданням недостовірних відомостей про кількість зареєстрованих у будинку осіб, рішенням управління від 06.08.2019 ОСОБА_1 була припинена виплата субсидії з 01.05.2019. Сума коштів, які були надміру виплачені ОСОБА_1 у вигляді житлової субсидії за період з 01.09.2015 по 30.04.2019 склала 29669,17 грн. (а.с. 24, 25, 26).

Сума знятих з особових рахунків ОСОБА_1 на підприємствах: КЕВ м. Дніпро та ТОВ «Дніпропетровськагаз збут», згідно п. 22 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (в редакції постанови КМУ від 27.04.2018 № 329), склала 26121,03 грн. Залишок коштів, які підлягають поверненню ОСОБА_1 складають 3548,14 грн. (а.с. 27).

ОСОБА_1 сплатив кошти у розмірі 1500 грн. в рахунок повернення надміру виплаченої субсидії, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 62).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 63).

Згідно копії довідки 56/11-18, виданої Головою правління ЖК «Дніпровець-168», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за свідченнями сусідів дійсно проживала без реєстрації з 01.01.2015 по 17.04.2019 разом з чоловіком ОСОБА_5 та дитиною за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 64).

Згідно копії акту від 21.09.2020, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджують, що ОСОБА_3 , 1990 р.н., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 фактично за даною адресою не мешкає (а.с. 65).

Згідно копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 1854, ОСОБА_1 знаходися на стаціонарному лікуванні з 30.09.2019 по 07.10.2019 (а.с. 66).

ОСОБА_1 зобов`язався погасити по змозі надмірно виплачені кошти за субсидію, про що 26.09.2019 власноручно написав відповідну заяву (а.с. 82).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Дані спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, яким затверджено «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Відповідно до ст. 16 ЦК України, відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, спрямованих на відновлення порушеного майнового стану потерпілої особи та на усунення негативних майнових наслідків, що настали.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання крапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення), (в редакції, що діяла станом на виникнення спірних правовідносин) субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, або особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, і на яку відкрито особові рахунки із сплати житлово-комунальних послуг (далі - орендар). В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але які сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг.

У відповідності до п. 7 Положення, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії, а у разі повторного призначення субсидії на наступний період - на початок місяця, з якого призначається субсидія. У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, зокрема, довідок, що підтверджують місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв`язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідок про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку). На підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії, прийнятого у порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, підприємства - виробники/виконавці житлово-комунальних послуг не нараховують плату за послуги на осіб, які зареєстровані, але фактично не проживають у житловому приміщенні (будинку).

Обов`язок щодо надання достовірної інформації про доходи зареєстрованих у квартирі осіб з метою отримання субсидій у відповідності до пункту 13 Положення покладено на отримувача субсидій.

Пунктом 14 Положення № 848, передбачено, що після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, а тому перерахунки житлової субсидії на наступні періоди управлінням здійснювалися автоматично з розрахунку тільки заявника.

Пунктом 20 Положення визначено, що надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення.

Також, згідно з п. 20 зазначеної Постанови КМ України сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

З наведених положень, слідує, що в разі не проживання особи за місцем її реєстрації, в даному випадку, доньки відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити про це позивача, оскільки це впливає на розрахунок та призначення житлової субсидії.

Однак, всупереч приписам Положення, відповідач не зазначив у розділі 1 декларації про доходи та витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії ОСОБА_3 , яка з 17.04.2006 зареєстрована за вищевказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи, а також даний факт не заперечується відповідачем.

Належних доказів про те, що відповідач ОСОБА_1 повідомляв позивача про наявність за адресою його проживання інших зареєстрованих осіб суду не надано.

До того ж, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві та запереченнях з приводу того, що інформацію про кількість зареєстрованих осіб відповідач не знав та не міг знати, оскільки, в останньому судовому засіданні відповідач навпаки зазначив, що йому було відомо, що його донька ОСОБА_3 зареєстрована з ним, однак він вважав, що в декларації необхідно вказувати фактично проживаючих осіб.

Однак, ст. 68 Конституції України зазначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а тому дані доводи відповідача не можуть бути покладені на підтвердження добросовісності дій відповідача.

Окрім цього, відповідач погодився, що кошти були надмірно сплачені та зобов`язався їх повернути в міру своєї можливості, про що власноручно написав відповідну заяву.

З приводу допустимості цього доказу, то слід зазначити, що згідно ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ЦПК України, до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Аналізуючи вказані вище норми ЦПК України, суд приходить до висновку, що копія заяви ОСОБА_1 була долучена представником позивача до відповіді на відзив на підтвердження обставин, викладених у ній та на спростування доводів, викладених відповідачем у своєму відзиві, а тому копія даної заяви не може вважати недопустимим доказом.

З приводу того, що дану заяву ОСОБА_1 змусили підписати під тиском, після чого ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, то дані доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, адже заява ОСОБА_1 була написана 26.09.2019, а на стаціонарному лікуванні перебував ОСОБА_1 з 30.09.2020, та жодних доказів, що було здійснено тиск та саме від цього тиску ОСОБА_1 стало погано надано до суду не було.

Також, враховуючи, похилий вік відповідача, останній міг потрапити до лікарні не зважаючи на припинення субсидії та подальше відшкодування надміру виплачених коштів.

Держава гарантує кожному громадянину право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг на умовах та в порядку, визначеному Положенням №848 та в свою чергу покладає на громадян, яким призначено субсидію обов`язки, визначені Положенням № 848, зокрема, громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (п. 13 Положення № 848). Наслідком не виконання цього обов`язку є припинення надання раніше призначеної субсидії.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 у квартирі не проживає суд відхиляє з огляду на те, що у випадку якщо особи зареєстровані за адресою домогосподарства, але фактично не проживають, Положення визначає інший порядок призначення субсидії (обстеження, складання акту, надання підтверджуючих документів, винесення на розгляд комісії). Якщо повнолітні особи зі складу сім`ї не мали доходів, при призначенні субсидії враховувався дохід на рівні від одного до трьох розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого для працездатних осіб (залежно часу призначення субсидії та чинної редакції Положення).

Доводи відповідача про те, що мешканцями будинку АДРЕСА_5 від 21.09.2020 складено Акт про непроживання ОСОБА_3 у спірній квартирі судом не приймаються, оскільки предметом спору є стягнення надміру виплаченої субсидії у зв`язку з поданням недостовірної інформації щодо зареєстрованих у квартирі осіб, станом на 2015 рік, а доказів про те, що відповідний Акт складався й надавався відповідачем до УПСЗН у 2015 році, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на акт від 21.09.2020 про не проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та довідку 56/11-18, видану Головою правління ЖК «Дніпровець-168» про проживання ОСОБА_3 без реєстрації з 01.01.2015 по 17.04.2019 разом з чоловіком ОСОБА_5 та дитиною за адресою: АДРЕСА_4 судом не приймається, оскільки дані обставини, на думку суду, мають враховуватись при призначенні житлової субсидії, а саме на момент звернення відповідача з заявами про призначення субсидії, а відповідач подав цей доказ 22.09.2020, вже під час розгляду даної цивільної справи.

До того ж, судом не були допитані особи, які підписували акт та довідку, оскільки відповідачем та його представником клопотання про допит свідків не було заявлено.

Також, акт не містить відомостей з якого періоду ОСОБА_3 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а тому дані докази судом відхиляються.

Що стосується доводів відповідача з приводу того, що довідка про склад сім`ї, яку ОСОБА_1 надав позивачу при подачі заяви на призначення субсидії, підписана начальником будинкоуправління та ТВО начальника штабу в/ч А4608, що в свою чергу підтверджує відсутність умислу з боку ОСОБА_1 щодо подання неправдивих відомостей, оскільки ОСОБА_1 особисто вказану довідку не готував та не підписував її, то суд відхиляє дані доводи, адже дана довідка взагалі не містить дати її складання та підписання та не містить відомостей за який період вона надана, а тому суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини з цієї довідки на момент звернення відповідача із заявою про призначення субсидії та заповнення декларації, адже дана довідка могла бути надана в період коли в даній квартирі дійсно був зареєстрований лише один відповідач.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі не добросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Отже, проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши обставини даної справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, оскільки відповідачем при зверненні за отриманням житлової субсидії подані недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення житлової субсидії, адже факт реєстрації трьох осіб, замість вказаної у декларації однієї, автоматично приводить до виплати коштів у надмірному розмірі.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 при поданні Декларації про доходи та витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії не було зазначено про реєстрацію за місцем свого проживання його доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_2 , хоча йому було достеменно відомо про їх реєстрацію за його адресою мешкання, відповідно суд вважає, що відповідач повинен повернути позивачу надмірно виплачену суму житлової субсидії в розмірі 2048,14 грн., адже 1500 грн. відповідач ОСОБА_1 вже добровільно повернув.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, рішення ЄСПЛ в справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, вислухавши доводи відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1412,33 грн.

На підставі викладеного та керуючись п. 6, 7, 13, 14, 20 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», ст. ст. 16, 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (юридична адреса: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, буд. 55, ЄДРПОУ 42788389) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів, надміру виплачених за призначенням субсидії – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради суму надміру виплаченої житлової субсидії в розмірі 2048,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 1412,33 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06.11.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак