Рішення № 92676983, 15.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16031/19

Провадження № 2/522/1512/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

15 жовтня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації, витребування майна, усунення перешкод у користуванні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа Одеська міська рада, про скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серії та номер ОД 141182601775, зареєстровану 17.09.2018 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 , під нежитлове приміщення без зміни геометричних розмірів; витребування від ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ід. код НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 108,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на користь територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1 м. Одеса, 65039, р/р № 37326036134299, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 26302595); усунення перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ід. код НОМЕР_1 ) із нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 108,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на користь територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1 м. Одеса, 65039, р/р № 37326036134299, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 26302595), визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для скасування органами державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ід. код НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна у вигляді нежитловогоо приміщення № 4, загальною площею 163,7 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , до загальної площі якого було включено площу нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 106,8 кв. м., яке є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

Позов обгрунтовано тим, що спірне рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийняте з порушенням приписів чинного законодавства, що призвело до незаконного вилучення у територіальної громади м. Одеси нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 106,8 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а відтак є правові підстави для його скасування.

07 жовтня 2019 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

07 жовтня 2019 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення позову задоволено.

21 листопада 2019 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов лист від Одеського апеляційного суду м. Одеси, про витребування цивільної справи № 522/16031/19 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження на підставі поданої апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Черепова Дмитра Володимировича, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2019 року про забезпечення позову.

22 листопада 2019 року від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, в позовних вимогах позивача просив відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

19 березня 2020 року справа № 522/16031/19 повернулась до Приморського районного суду м. Одеси після розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Черепова Д. В. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2019 року про забезпечення позову.

22 березня 2020 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси справу

№ 522/16031/19 прийнято до провадження для продовження розгляду позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа Одеська міська рада.

09 червня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла заява про уточнення позовних вимог. В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що у травні 2020 р. ознайомившись із матеріалами справи № 522/16031/19 позивачу стало відомо, що на теперішній час спірне приміщення є об`єктом приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23.07.2019 р., а тому Департамент, керуючись ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне уточнити позовні вимоги.

Відповідно до протоколу судового засідання від 21 липня 2020 року, заяву про уточнення позовних вимог розглянуто та залучено уточнену позовну заяву до розгляду. Відповідно до уточненої позовної заяви Департамент комунальної власності Одеської міської ради звертається до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації, витребування майна, усунення перешкод у користуванні. Та просить суд скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серії та номер: ОД 141182601775, зареєстровану 17.09.2018 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 , під нежитлове приміщення без зміни геометричних розмірів; витребувати від ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ід. код НОМЕР_2 . паспорт серії НОМЕР_3 виданий 22.10.2013 р. Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області, місце державної реєстрації: АДРЕСА_2 ) нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 108,6 кв. м. що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . на користь територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська 1 м. Одеса. 65039 р/р № UА428201720355289002001034299 в Державній казначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПЮУ 26302595), усунути перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 : ід. код НОМЕР_2 . паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 22.10.2013 р. Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області, місце державної реєстрації: АДРЕСА_2 ) із нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 108.6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . на користь територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради. в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська. 1 м. Одеса. 65039. р/р № UА428201720355289002001034299 в Державній казначейській службі України, м. Київ, код ЄДРПОУ 26302595); визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для скасування органами державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ід. код НОМЕР_2 . паспорт серії НОМЕР_3 виданий 22.10.2013 р. Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області, місце державної реєстрації: АДРЕСА_2 ) на об`єкт нерухомого майна у вигляді нежитлового приміщення № 4 загальною площею 163.7 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . до загальної площі якого було включено площу нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 106.8 кв. м. яке є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

15 вересня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов відзив на позовну заяву від представника ОСОБА_1 – адвоката Попової Олени Анатоліївни в якому позивач позовні вимоги не визнавала та просила суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

16 вересня 2020 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси підготовче засідання по справі 522/16031/19 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 жовтня 2020 року.

15 жовтня 2020 року у судове засідання з`явилися представник позивача ОСОБА_4 та представник третьої особи ОСОБА_5 – адвокат Черепов Д.В.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Попова Олена Анатоліївна у судове засідання не з`явилась. 15 жовтня 2020 року на електронну адресу суду надіслала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на самоізоляції.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилась, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Судом встановлено, що відповідно до довідки із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається, що 27.04.2017 р. на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 17.09.2018 р. № ОД 141182601775 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 4, загальною площе. 163,7 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

23 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір дарування нежитлового приміщення, згідно умов якого дарувальник передав у власність обдарованій – нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позиції сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації, витребування майна, усунення перешкод у користуванні, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Положеннями частини 5 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

В процесі такого контролю відповідні органи наділені повноваженнями, зокрема, реєструвати або повертати на доопрацювання декларацію про початок будівельних робіт (стаття З6 Закону, в редакції, чинній станом на початок будівництва), реєструвати або повертати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (стаття 39 Закону).

Згідно з пунктом 1 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями ДАБІ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

Відповідно до частин 1, 4 та 6 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (частина 5 статті 39 Закону).

Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Відповідно до пункту 10 вказаної постанови, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Технічне обстеження включає такі етапи:

- попереднє (візуальне) обстеження об`єкта, у тому числі огляд і фотографування об`єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);

- детальне (інструментальне) обстеження об`єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).

Якщо етапи технічного обстеження об`єкта, що проводилося, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.

Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об`єкта.

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Пронумерований, прошнурований звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця і затверджується суб`єктом господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).

Відповідно до пункту 11 зазначеної Постанови датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Отже, зареєструвавши оскаржувану декларацію, органи ДАБІ діяли як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

Так, Верховний Суд України у постанові від 12 червня 2019 року по справі № 916/1986/18 вказує, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків.

Отже після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинно реконструйованого в силу його узаконення. Отже, факт скасування дозвільних документів на будівництво після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна не тягне за собою скасування права власності. Відтак, позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в частині скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації підлягають відмові в задоволенні.

Вимоги позивача щодо, витребування майна та усунення перешкод у користуванні є похідними та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до п.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач набув право власності на оскаржуваний об`єкт на підставі договору дарування та є його власником. Однак позивач не оспорює право власності відповідача, а звертається до суду з вимогами про витребування майна та усунення перешкод у користуванні.

Таким чином суд приходить до висновку про неправильно обраний спосіб захисту стороною позивача.

Відтак, у суду відсутні законні підстави для задоволення позову в частині витребування майна і. як наслідок, для задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні власністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації, витребування майна, усунення перешкод у користуванні – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із врахуванням положень ЦПК України щодо карантину. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

У період з 23.10.2020 року по 05.11.2020 року головуючий суддя перебував на лікарняному.

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2020 року.

Суддя А.В. Науменко

15.10.20