Рішення № 92675189, 20.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Справа № 915/551/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)

до відповідача Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55000 (код ЄДРПОУ 31948866)

про стягнення коштів в сумі 12 893 540, 14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тучкова Ю.В., довіреність № 659 від 30.05.2020 року;

від відповідача: Полоз В.І., довіреність № 01/1354 від 20.10.2020 року;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” з позовною про стягнення з відповідача Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх. № 7690/20 від 25.06.2020) основного боргу у розмірі 10 856 771, 99 грн., інфляційні втрати в сумі 186 366, 65 грн., 3 % річних в сумі 69 991, 70 грн., 7 % штрафу в сумі 789 974, 01 грн., пені в сумі 558 999, 05 грн. та судові витрати в розмірі 186 931, 55 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження без зазначення дати підготовчого засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання по справі на 06.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/551/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 20.10.2020 року.

В судовому засіданні 20.10.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 276 від 29.11.2018 року, а саме: зобов`язань щодо оплати спожитих послуг за період липень-грудень 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі та позивачем нараховано відповідачу інфляційні, 3 % річних та штрафні санкції (пеню та штраф). Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193, 232, 342 ГК України, ст. 526, 530, 546, 601, 610-612, 625, 626 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

16.06.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 7172/30) про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з КП ТВКГ на 90 %.

В заяві відповідач зазначає, що дійсно у КП ТВКГ перед ВП ЮУ АЕС існує заборгованість за не сплату спожитих послуг згідно договору купівлі-продажу теплової енергії № 276 від 29.11.2018 року.

Відповідач вказує, що суму основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних визнає.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

29.11.2018 року між Комунальним підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (споживач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (Теплогенеруюча організація) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” укладено договір № 276 купівлі-продажу теплової енергії (том 1, арк. 18-24).

До договору сторонами складено та підписано Додаток № 1 «Температурний графік» та Додаток № 2 від «Обсяги закупівлі теплової енергії», Додаток № 3 «Акт розмежування балансової належності тепломережі та експлуатаційної відповідальності сторін» (том 1, арк. 25-28).

Договір укладено з Протоколом розбіжностей, який є невід`ємною частиною договору (том 1, арк. 29-34).

До договору сторонами вносились зміни, про що укладено додаткові угоди № 1 від 25.06.2019 та № 2 від 03.07.2019 (том 1, арк. 33-34).

Відповідно до п. 11.1 Договору договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами, скріплення печатками та діє з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно в частині постачання теплової енергії, а в частині розрахунків – до повного розрахунку.

Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.06.2019 року у справі № 915/22/19 визнано договір від 29.11.2018 № 276 купівлі-продажу теплової енергії (код 09320000-8 - пара, гаряча вода та пов`язана продукція) укладеним між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” та Комунальним підприємством “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” у редакції Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” з урахуванням протоколу розбіжностей до договору від 29.11.2018 № 276 купівлі-продажу теплової енергії (код 09320000-8 - пара, гаряча вода та пов`язана продукція) в редакції Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ”, за винятком пунктів 12.9, 12.10, 12.11 (том 1, арк. 35-46).

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору за цим договором Теплогенеруюча організація бере на себе зобов`язання у 2019 році постачати Споживачу теплову енергію у гарячій воді (далі - теплова енергія) в потрібних обсягах для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання об`єктів Споживача, приєднаних до його теплових мереж, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) згідно структури споживачів та у терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до обсягів споживання теплової енергії кожною категорією споживачів комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (населення, бюджетні установи, релігійні організації, інші споживачі) та за тарифами, встановленими для Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» окремо для кожної категорії.

Відповідно до п. 3.4 Договору ціна цього договору становить орієнтовно 23 694 415,46 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 3 949 069, 24 грн. за такими складовими:

- виробництво теплової енергії 18 785 391, 52 грн. з ПДВ 20%;

- транспортування теплової енергії 4 824 123, 94 грн. з ПДВ 20%;

- постачання теплової енергії 84 900, 00 грн. з ПДВ 20%.

Відповідно до п. 3.5 Договору остаточна ціна договору визначається виходячи з фактичного обсягу відпущеної теплової енергії у порядку, визначеному умовами договору і відповідно до вимог п. 7 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» . Ціна договору може змінюватися при зміні регульованих цін (тарифів).

Відповідно до п. 4.1 Договору оплату за фактично спожиту теплову енергію споживач проводить щомісячно на підставі пред`явлених теплогенеруючою організацією рахунків на оплату протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 4.2 Договору теплогенеруюча організація направляє споживачу рахунок цінним листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) щомісячно, для фіксації показань приладів обліку, теплогенеруюча організація разом зі споживачем складають технічний акт про обсяги теплової енергії, що надійшла в теплові мережі КП ТВКГ від ВП ЮУАЕС за підписом уповноважених осіб сторін, зазначеним в п. 12.1 договору, який є підставою для виставлення споживачу рахунків.

Щомісячно, споживач надає теплогенеруючій організації звіт про обсяги теплової енергії, що надійшла в теплові мережі КП ТВКГ від ВП ЮУАЕС та розподіл цієї теплової енергії відповідно до структури споживачів КП ТВКГ за підписом уповноваженої особи споживача, для заповнення звітності за формою 2-НКП-тепло (місячна) «Звіт про транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами».

Щомісячно, на підставі технічного акту про обсяг теплової енергії та звіту, теплогенеруюча організація разом зі споживачем складають акт купівлі-продажу теплової енергії за підписом керівників сторін.

Звітний місяць встановлюється з першого числа звітного місяця по перше число наступного місяця.

Відповідно до п. 7.2.2 договору споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсязі і в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 7.2.6 договору (в редакції протоколу розбіжностей) споживач зобов`язаний готувати та надавати на підпис уповноваженій особі Теплогенеруючої організації технічний акт про обсяги теплової енергії, що надійшла в теплові мережі КП ТВКГ від ВП ЮУАЕС.

На підставі технічного акту про обсяг теплової енергії готувати та надавати на підпис керівнику Теплогенеруючої організації акт купівлі-продажу теплової енергії».

Відповідно до п. 7.2.8 договору споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 8.2 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п. 8.2.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей) за порушення строків оплати теплової енергії споживач сплачує теплогенеруючій організації пеню у розмірі 0,1% від вартості спожитої теплової енергії, за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Судом встановлено, що на виконання умов договору за період липень-грудень 2019 року позивачем відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 12 948 270, 34 грн., про що між сторонами складено на підписано Акти купівлі-продажу теплової енергії та Акти про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС», а саме:

1. За липень 2019 року:

- Акт купівлі-продажу теплової енергії № 7 від 31.07.2019 року на суму 700 265, 21 грн. (том 1, арк. 48);

- Акт № АК.0.3104ц.0973 від 01.08.2019 року про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС» у липні 2019 (том 1, арк. 56).

На підставі Акту № АК.0.3104ц.0973 від 01.08.2019 року відповідачу були направлені, згідно листа від 09.08.2019 №05/13756 (арк. 80), рахунки від 31.07.2019 року № РС, 19-4282 на суму 588 634,25 грн. (виробництво теплової енергії) (том 1, арк. 62), № PC, 19-4283 на суму 110 106, 98 грн. (транспортування теплової енергії) (том 1, арк. 68), № PC, 19-4284 на суму 1 523, 98 грн. (постачання теплової енергії) (том 1, арк. 74).

Факт направлення та отримання відповідачем листа від 09.08.2019 №05/13756 з рахунками підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 81).

2. За серпень 2019 року:

- Акт купівлі-продажу теплової енергії № 8 від 31.08.2019 року на суму 617 603, 77 грн. (том 1, арк. 49);

- Акт № АК.0.3104ц.0978 від 02.09.2019 року про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС» у серпні 2019 (том 1, арк. 57).

На підставі Акту № АК.0.3104ц.0978 від 02.09.2019 року відповідачу були направлені, згідно листа від 10.09.2019 № 05/15617 (арк. 82), рахунки від 31.08.2019 № РС,19-4444 на суму 519 150, 07 грн. (виробництво теплової енергії) (том 1, арк. 63), № PC, 19-4445 на суму 97 109, 63 грн. (транспортування теплової енергії) (том 1, арк. 69), № РС,19-4446 на суму 1 344, 07 грн. (постачання теплової енергії) (том 1, арк. 75).

Факт направлення та отримання відповідачем листа від 10.09.2019 № 05/15617 з рахунками підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 83).

3. За вересень 2019 року:

- Акт купівлі-продажу теплової енергії № 9 від 30.09.2019 року на суму 512 643, 99 грн. (том 1, арк. 50);

- Акт № АК.0.3104ц.0997 від 01.10.2019 року про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС» у вересні 2019 (том 1, арк. 58).

На підставі Акту № АК.0.3104ц.0997 від 01.10.2019 року відповідачу були направлені, згідно листа від 10.10.2019 № 05/17794 (том 1, арк. 84), рахунки від №РС, 19-4691 на суму 430 922, 18 грн. (виробництво теплової енергії) (том 1, арк. 64), № PC, 19-4690 на суму 80 606, 16 грн. (транспортування теплової енергії) (том 1, арк. 70), № PC, 19-4689 на суму 1 115, 65 грн. (постачання теплової енергії) (том 1, арк. 76).

Факт направлення та отримання відповідачем листа від 10.10.2019 № 05/17794 з рахунками підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 85).

4. За жовтень 2019 року:

- Акт купівлі-продажу теплової енергії № 10 від 31.10.2019 року на суму 2 004 087, 65 грн. (том 1, арк. 51);

- Акт № АК.03104ц,1032 від 01.11.2019 року про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС» у жовтні 2019 (том 1, арк. 59).

На підставі Акту № АК.03104ц,1032 від 01.11.2019 року відповідачу були направлені, згідно листа від 12.11.2019 №05/19988 (том 1, арк. 86), рахунки від 31.10.2019 року № РСД9-4864 на суму 1 684 611, 22 грн. (виробництво теплової енергії) (том 1, арк. 65), № РС,19-4863 на суму 315 114, 98 грн. (транспортування теплової енергії) (том 1, арк. 71), № РС,19-4862 на суму 4 361, 45 грн. (постачання теплової енергії) (том 1, арк. 77).

Факт направлення та отримання відповідачем листа від 12.11.2019 №05/19988 з рахунками підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 87).

5. За листопад 2019 року:

- Акт купівлі-продажу теплової енергії № 11 від 30.11.2019 року на суму 4 254 870, 52 грн. (том 1, арк. 52);

- Акт №АК.0.3104ц.1053 від 02.12.2019 року про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС» у листопаді 2019 (том 1, арк. 60).

На підставі Акту №АК.0.3104ц.1053 від 02.12.2019 року відповідачу був направлений, згідно листа від 16.12.2019 №05/22325 (том 1, арк. 88), рахунки від 30.11.2019 року №РС,19-5112 на суму 3 576 591, 37 грн. (виробництво теплової енергії) (том 1, арк. 66), № РС,19-5111 на суму 669 019, 36 грн. (транспортування теплової енергії) (том 1, арк. 72), № РС,19-5110 на суму 9 259, 79 грн. (постачання теплової енергії) (том 1, арк. 78).

Факт направлення та отримання відповідачем листа від 16.12.2019 №05/22325 з рахунками підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 89).

6. За грудень 2019 року:

- Акт купівлі-продажу теплової енергії № 12 від 31.12.2019 року на суму 4 858 799, 20 грн. (том 1, арк. 53);

- Акт № АК.03104ц.1067 від 03.01.2020 року про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС» у грудні 2019 (том 1, арк. 61).

На підставі Акту № АК.03104ц.1067 від 03.01.2020 року відповідачу були направлені, згідно листа від 14.01.2020 №05/735 (том 1, арк. 90), рахунки від 31.12.2019 року №РС,19-5344 на суму 4 084 246, 34 грн. (виробництво теплової енергії) (том 1, арк. 67), № РС,19-5343 на суму 763 978, 76 грн. (транспортування теплової енергії) (том 1, арк. 73), № РС,19-5342 на суму 10 574, 10 грн. (постачання теплової енергії) (том 1, арк. 79).

Факт направлення та отримання відповідачем листа від 14.01.2019 №05/735 з рахунками підтверджується описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 91).

Відповідачем частково проведено оплату за теплову енергію в загальній сумі 2 091 498, 35 грн., а саме:

- на підставі заяви відповідача від 13.11.2019 № 05/1865 сторонами здійснений залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу по рахунку № РС,19-4864 на суму 10 373, 31 грн. (том 1, арк. 99);

- на підставі заяви відповідача від 17.12.2019 №05/2055 сторонами здійснений залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу по рахунку № РС, 19-5112 на суму 146 454, 04 грн. (том 1, арк. 100);

- згідно договору № 89 від 02.09.2014 відповідач перерахував по рахунку № РС, 19-4864 суму 76 543, 25 грн. в погашення боргу за теплову енергію за жовтень 2019 року, по рахунку №РС,19-5112 суму 656 378, 09 грн. в погашення боргу за теплову енергію за листопад 2019 року та по рахунку № РС,19-5344 від 31.12.2019 року перерахував 807 096, 41 грн., що підтверджується розшифровкою оплати по КП ТВКГ за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 (том 2, арк. 15-19);

- на підставі заяви відповідача від 15.01.2020 № 05/65 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу по рахунку № РС,19-5344 на суму 394 653, 25 грн. (том 1, арк. 220).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 856 771, 99 грн. (12 948 270, 34 грн.- 2 091 498, 35 грн.).

17.02.2020 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 32/2801 від 13.02.2020 року, в якій позивач просив перерахувати основну суму заборгованості (том 1, арк. 92-94). Факт направлення та отримання відповідачем претензії підтверджується копією опису вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 95, 96).

Неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо оплати за отриману теплову енергію і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про теплопостачання" державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема, взаємної відповідальності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п.п. 9 п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

За період липень-грудень 2019 року позивачем відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 12 948 270, 34 грн., про що між сторонами складено на підписано Акти купівлі-продажу теплової енергії та Акти про обсяги теплової енергії, що надійшли в теплові мережі КП «Теплопостачння та водо-каналізаційне господарство» від ВП «Южно-Українська АЕС» та рахунками на оплату. Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем було проведено часткову оплату за теплову енергію в сумі 2 091 498, 35 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 856 771, 99 грн. (12 948 270, 34 грн. - 2 091 498, 35 грн.).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 10 856 771, 99 грн., строк оплати якої настав в силу умов договору, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 10 856 771, 99 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. Крім того, судом враховано, що суму основного боргу відповідачем визнано.

2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 69 991, 70 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за зобов`язаннями липень-грудень 2019 року.

Розрахунок здійснено за кожен місяць окремо. Розрахунок суми 3 % річних у сумі 69 991, 70 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи (том 1, арк. 212-219).

Позивачем також нараховано відповідачу 186 366, 65 грн. – індексу інфляції за прострочення виконання грошових зобов`язань. Нарахування здійснено за зобов`язаннями липень-грудень 2019 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, детальний розрахунок наявний в матеріалах справи (том 1, арк. 212-219).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 186 366, 65 грн. та 3 % річних у сумі 69 991, 70 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

3. Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Відповідно до п. 8.2.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей) за порушення строків оплати теплової енергії споживач сплачує теплогенеруючій організації пеню у розмірі 0,1% від вартості спожитої теплової енергії, за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивачем нараховано відповідачу 558 999, 05 грн. - пені за період з 14.09.2019 року по 25.03.2020 року.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (том 1, арк. 212-219). Отже, нарахування пені в сумі 558 999, 05 грн. є обґрунтованим та підставним.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 7 % за прострочення виконання зобов`язання з оплати за теплову енергію на суму 789 974, 01 грн. Розрахунок штрафу здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору (том 1, арк. 212-219). Отже, нарахування штрафу в сумі 789 974, 01 грн. є обґрунтованим та підставним.

4. Щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

16.06.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 7172/30) про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з КП ТВКГ на 90 %.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив наступне:

- відповідач вказує, що на кошти, які перебувають у касах та банківських рахунках накладено арешт органами примусового виконання рішень;

- заборгованість виникла не з вини відповідача, а є наслідком збігу певних причин, що не залежали від волі КП ТВКГ, а саме через невідповідність тарифів для населення та інших споживачів, внаслідок чого КП ТВКГ понесло значні збитки в розмірі 10 832 000 грн.;

- відповідач вважає, що належні до сплати санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора;

- стягнення з відповідача штрафних санкцій у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними від порушення відповідачем зобов`язань, оскільки підприємство вже перебуває у критичному стані;

- відповідач є комунальним підприємством, основним видом його діяльності є задоволення потреб населення, підприємств, установи, організацій в наданні послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення;

- відповідач зазначає, що від КП ТВКГ залежить життєдіяльність людей та підприємств м. Южноукраїнська. У разі зупинення хоча б одного об`єкту системи централізованого водопостачання, водовідведення та теплопостачання м. Южноукраїнська порушить єдиний безперервний технологічний процес, а саме транспортування питної води і тепла та розподілу їх споживача, що призведене до негативних наслідків;

- позивачем не подано доказів понесення ним збитків;

- КП ТВКГ приймаються всі залежні від нього заходи щодо уникнення збитків в господарській діяльності, зокрема, стягнуто з Южноукраїнської міської ради заборгованість по відшкодуванню різниці між встановленими тарифами та собівартістю цих послуг. Однак, рішення господарського суду не виконано.

На підтвердження скрутного фінансового стану відповідачем подано баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2020 року (том 1, арк. 186) та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) І Квартал 2020 (том 1, арк. 187), а також постанови органу ДВС про арешт коштів боржника від 18.12.2017, від 19.12.2018, від 18.03.2020 (том 1, арк. 188-192).

На підтвердження факту щодо вжиття заходів по відшкодуванню різниці між затвердженими органом місцевого самоврядування тарифами та економічно-обгрунтованими витратами на виробництво та постачання комунальних послуг відповідачем подано претензію від 22.05.2019, рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про встановлення тарифів, розрахунок збитків (том 1, арк. 195-200).

На підтвердження судової практики відповідачем подано рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1001/19 (том 1, арк. 201-205).

24.06.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 7691/20), в яких позивач просив відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

В обґрунтування заперечень позивач зазначає, що саме від ВП «Южно-Українська атомна електрична станція» залежить спроможність відповідача виконувати свої робочі завдання. Саме позивач за умовами укладеного договору надає відповідачеві ресурс, яким вже потім забезпечується життєдіяльність міста в цілому.

Позивач зауважує, що основним джерелом фінансування ремонтних робіт теплових мереж, ремонт металоконструкцій, вторинних очисних споруд міста, закупівля матеріалів, реагентів для забезпечення технологічного процесу є кошти, які надходять у вигляді розрахунків за надані послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

Для того щоб технологічний процес буд неперервним і позивач мав змогу якісно виконувати свої договірні зобов`язання, відповідач має добросовісно виконувати взяті на себе зобов`язання, а саме здійснювати вчасний розрахунок за спожиті ним послуги.

Нарахування штрафних санкцій здійснено на підставі договору.

Обставини непереборної сили відповідачем не підтверджено, відсутня і винятковість обставин, натомість, присутнє системне невиконання платежів та порушення строків оплати.

До запаречень позивачем додано акт звірки розрахунків між сторонами станом на 14.01.2020 (том 1, арк. 228-229).

Розглянувши подане клопотання, дослідивши та оцінивши подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17 та у постанові від 15.05.2018 року справі 905/2009/17.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Дослідивши подані суду докази, проаналізувавши правові позиції сторін, врахувавши збалансованість інтересів сторін, судом враховано, що відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги населенню, а понесені позивачем збитки внаслідок несвоєчасного розрахунку частково компенсуються нарахованими інфляційними витратами та 3% річних, розмір пені та штрафу є значним, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та можливість зменшення розміру пені на 50 % до 279 499, 53 грн. та 7 % штрафу на 50 % до 394 987, 01 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню. В решті пені в сумі 279 499, 52 грн. та 7 % штрафу в сумі 394 987, 00 грн. слід відмовити.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судовий збір в розмірі 186 931, 55 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55000 (код ЄДРПОУ 31948866) на користь позивача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001 (код ЄДРПОУ 20915546):

- 10 856 771, 99 грн. (десять мільйонів вісімсот п`ятдесят шість тисяч сімсот сімдесят одна грн. 99 коп.) - основного боргу;

- 186 366, 65 грн. (сто вісімдесят шість тисяч триста шістдесят шість грн. 65 коп.) - інфляційних втрат;

- 69 991, 70 грн. (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна грн. 70 коп.) - 3 % річних;

- 394 987, 01 грн. (триста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят сім грн. 01 коп.) – 7 % штрафу;

- 279 499, 53 грн. (двісті сімдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять грн. 53 коп.) – пені;

- 186 931, 55 грн. (сто вісімдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять одна грн. 55 коп.) – витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.11.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш