Рішення № 92674889, 28.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2020Справа № 910/474/20Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О.

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності

"ПАРЕТО" бул. Івана Лепсе 47/15, прим. 36, м. Київ 65, 03065

до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 200 000,00 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - відповідач) про стягнення 200 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, на невиконання відповідачем своїх обов`язків за Договором №20-02/2017 від 20.02.2017 з оплати наданих послуг, внаслідок чого у останнього утворилася сума основного боргу 200 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/474/20 від 17.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО" залишено без руху.

05.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО" надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду № 910/474/20 від 17.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

25.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

06.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО" та Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, засідання призначено на 25.03.2020.

18.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО" надійшло клопотання про відкладення.

25.03.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено на території України карантин з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання у справі №910/474/20 на 20.05.2020 про що завчасно повідомити учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 призначено підготовче засідання у справі №910/474/20 на 20.05.2020.

Протокольною ухвалою від 20.05.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 17.06.2020.

03.06.2020 від третьої особи надійшли пояснення по справі.

17.06.2020 позивачем додано відповідь на пояснення третьої особи.

Протокольною ухвалою від 17.06.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 08.07.2020.

06.07.2020 від третьої особи надійшли додаткові пояснення по справі.

08.07.2020 позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 08.07.2020 суд, відповідно до статті 185 ГПК України оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/474/20 до судового розгляду по суті на 29.07.2020.

21.07.2020 третьою особою подано пояснення по справі.

29.07.2020 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 29.07.2020 розгляд справи по суті відкладено на 09.09.2020.

09.09.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.10.2020

27.10.2020 третьою особою подано пояснення по справі.

28.10.2020 позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 28.10.2020 з`явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору проти задоволення позовних вимог також заперечувала.

У судовому засіданні 28.10.2020 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО" та Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" 05 жовтня 2016 року було укладено Договір про надання послуг № 1026/44374/1 (надалі - Договір) відповідно до умов якого, Позивач зобов`язався підготувати аналітичний звіт щодо відповідності ринковим цінам залишкових балансових вартостей нерухомого майна Банку, з метою визначення справедливої вартості об`єктів оцінки дня відображення у фінансовій звітності (надалі - Послуги), а Банк зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані Виконавцем Послуги.

У відповідності до п. 1.2 Договору, метою послуг є визначення ринкової (справедливої) вартості об`єкта оцінки з метою визначення справедливої вартості для відображення у фінансовій звітності.

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що Виконавець зобов`язався надати Замовнику для погодження електронну версію Звіту в строк до 15 листопада 2016 року. Звіт в паперовому вигляді повинен бути наданий Замовнику в строк до 30 листопада 2016 року.

У п. 2.1.2 Договору зазначається, що Замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату Послуг Виконавця відповідно до умов, викладених у розділі 4 Договору.

Як вбачається з розділу 4 Договору, а саме, п. 4.1., загальна вартість Послуг за Договором становить 200 000, 00 грн. без ПДВ

Згідно з п. 4.2 Договору, оплата в розмірі 100% вартості Послуг за Договором здійснюється після підписання Акту прийому-передачі послуг Сторонами, протягом 20 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, виставленого Виконавцем.

12 січня 2017 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» сформовано повідомлення від 12.01.2017 р. № 101-00/17 про відмову від зобов`язань за договором про надання послуг №1026/44374/1 від 5 жовтня 2016 року.

Як вбачається з тексту вищезгаданого документу, станом на 12 січня 2017 року, в порушення встановленого пунктом 1.5. Договору терміну, ТОВ «ЦОВ «ПАРЕТО», на думку Відповідача, не виконало свого зобов`язання щодо надання Банку належним чином оформленого Звіту на паперовому носії, тобто прострочення виконання зобов`язання з боку Товариства склало 43 календарних дні.

У повідомленні також зазначається, що у зв`язку з простроченням надання Товариством Звіту до Банку в передбачений Договором термін, Банк не досяг поставленої мети Послуг, передбаченої п. 1.2. Договору для цілей фінансової звітності за 2016 рік, у зв`язку з чим отримання від Товариства послуг за Договором втратило для Банку інтерес.

ТОВ «Центр оцінки власності «ПАРЕТО» не погоджується із зазначеною позицією Банку та вважає, що Відповідач зобов`язаний у повному розмірі оплати послуги, які були надані Позивачем.

Звертаючись з позовом позивач посилається на ту обставину, що відповідальною за підготовку замовленого Банком звіту була оцінювач ТОВ «Центр оцінки власності «ПАРЕТО» ОСОБА_1 , якій неодноразово надавались вказівки керівництвом ТОВ Центр оцінки власності «ПАРЕТО» для того, щоб остання виконувала вчасно поставлені завдання щодо підготовки аналітичного звіту. Проте, останньою були проігноровані такі вимоги.

В обґрунтування позову Позивач зазначає, що він не погоджується з позицією Банку, викладеною в письмовому повідомлені № 101-00/17 від 12 січня 2017 року, згідно якого Банк у зв`язку із наявною прострочкою виконання Позивачем зобов`язання по договору повідомив Позивача про відмову від зобов`язань за договором, вважає, що послуги за договором Позивачем були фактично надані, а тому права Банку порушено не було і за таких обставин Банк повинен оплатити надані Позивачем послуги в розмірі 200 000,0 гривень.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2. Договору метою отримання Банком Послуг є визначення ринкової справедливої вартості об`єкта оцінки з метою визначення справедливої вартості для відображення у фінансовій звітності.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, факт належного надання Банку Послуг, що є предметом Договору, сторони повинні засвідчити шляхом підписання Акту прийому-передачі Послуг, за має бути складений сторонами після завершення надання Послуг.

Відповідно до п. 4.1. та 4.2. Договору загальна вартість Послуг за Договором становить 200 000,0 грн. Оплата в розмірі 100% вартості Послуг за Договором здійснюється після підписання Акту прийому-передачі послуг Сторонами, протягом 20 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, виставленого Виконавцем.

Суд погоджується із твердженням відповідача, вищевказані умови Договору чітко передбачають строк, в який Виконавець був зобов`язаний надати Послуги, документи, які підтверджують належне надання Виконавцем Банку Послуг та умови оплати по Договору.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що в разі порушення Виконавцем строку надання Послуг за Договором, більше, ніж на 10 календарних днів. Замовник вправі в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язань за Договором шляхом направлення Виконавцю письмового повідомлення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання з:-з не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 3 статті 612 ЦК України визначає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.5 Договору було чітко встановлено кінцевий строк виконання Позивачем зобов`язань за Договором, а саме до 30.11.2016 надати Банку результат наданих послуг, а саме Звіт в паперовому вигляді, який мав відповідати вимогам, зазначеним в пункті 1.4. Договору.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що, інтерес Банку в отримані послуг за Договором полягав саме в тому, щоб тримати Звіт про оцінку майна Банку в паперовому вигляді та електронну копію Звіту саме в строк до 30.11.2017 для можливості відобразити до кінця 2016 року результати цієї оцінки у фінансовому звіті за 2016 рік.

З матеріалів справи судом встановлено, що у визначений Договором строк та впродовж 43 календарних днів після його спливу Позивач так і не надав Банку обумовлених Договором результатів Послуг, а саме Звіту, оформленого відповідно до п. 1.4 Договору, у зв`язку із чим Банк не досяг поставленої мети Послуг, оскільки не зміг використати результати послуг за Договором для відображення справедливої вартості нерухомого майна Банку у фінансовій звітності за 2016 рік.

Ненадання послуг Банку за Договором, в тому числі, підтверджується відсутністю підписаного між Позивачем та Банком Акту прийому-передачі Послуг по Договору, як це передбачено п. 5.1. Договору.

Частина 1 ст. 530 ЦК України визначає що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

У відповідності до пунктів 1 та 4 частини першої статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом та відшкодування збитків.

З урахуванням вищезазначених положень закону та умов Договору, у зв`язку із тим, що Позивачем не було у встановлений Договором строк виконано зобов`язань за Договором та прострочення Позивача складало більше ніж 10 днів. Банк, керуючись правом, передбаченим п. 6.5. Договору, направив Позивачу письмове Повідомлення № 101-00/17 від 12 січня 2017 про відмову від зобов`язань за Договором.

В повідомленні від 12.01.2017р. Банком зазначено, що станом на 12.01.2017 Виконавець прострочив виконання умов Договору вже на 43 календарних дні. У зв`язку з простроченням надання Виконавцем Звіту до Банку в передбачений Договором термін, Банк не досяг поставленої мети Послуг, передбаченої п. 1.2. Договору для цілей фінансової звітності за 2016 рік, у зв`язку з чим отримання від Виконавця послуг за Договором втратило для Банку інтерес. Тому, Банк в силу п.6.5. Договору та ч. З ст.612 ЦК України відмовляється від подальшого прийняття від Позивача Звіту на будь-яких носіях, підписання пов`язаних з прийняттям прострочених послуг за Договором документів, здійснення будь-якої оплати за Договором.

Таким чином, суд погоджується із твердження відповідача, що одностороння відмова Банку від зобов`язання за Договором є наслідком порушення зобов`язання з боку Позивача та відповідає як умовам Договору (п. 6.5.) так і вимогам законодавства (ст. 611,612 ЦК України).

Внаслідок односторонньої відмови Банку від зобов`язання у відповідності до п. 6.5 Договору та ст. 611 ЦК України зобов`язання за Договором припинилися, в тому числі в частині здійснення оплати Банком послуг за Договором.

Позивач, в свою чергу, заявляючи вимоги про стягнення вартості послуг за Договором, не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження як факту надання Банку послуг за Договором в належному вигляді так і у строки, передбачені Договором.

Суд вважає юридично неспроможними посилання Позивача у позові на покладення відповідальності за невиконання умов Договору на оцінювача Виконавця Антонову А.Б., яка відповідала за підготовку Звіту та в свою чергу проігнорувала вказівки керівництва Виконавця щодо вчасного виконання завдання по підготовці аналітичного звіту.

Відповідно до ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до умов Договору Виконавцем з надання послуг Банку за Договором є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Оцінки Власності «ПАРЕТО», тобто Позивач, який відповідно до розділу 6 Договору самостійно несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору..

Так, відповідно до п. 3.1. Договору, Виконавець зобов`язується забезпечувати якість наданих Послуг відповідно до стандартів, загальноприйнятих вимог, встановлених для даного виду Послуг, а також тих, що додатково узгоджені Сторонами.

Відповідно до п. 3.1.6. Договору, при наданні послуг Виконавець зобов`язаний:

допускати до надання Послуг виключно фахівців (оцінювачів) з достатнім рівнем підготовки для належної оцінки майна Замовника.

контролювати здійснення фахівцями (оцінювачами) Виконавця всіх заходів, необхідних для належної оцінки майна Замовника.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання чи неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України.

Отже, згідно умов Договору, саме Виконавець взяв на себе зобов`язання контролювати здійснення фахівцями (оцінювачами) всіх заходів, необхідних для належної оцінки майна Замовника (Банку), тому посилання Позивача в своїх позовній заяві на те, що відповідальність за Договором несе саме оцінювач ОСОБА_1 , спростовуються вищевказаними умовами Договору.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.

Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

В той же час, всупереч вказаним нормам позивач не подав жодних належних та допустимих доказів в підтвердження надання послуг на підставі договору за заявлений період.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не доведеними належними доказами у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "ПАРЕТО" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 06.11.2020

Суддя М. О. Лиськов